Зелене майбутнє для Європи
Затверджено з поправками
З’їздом Європейської партії Зелених
Женева 14 жовтня 2006 року

Наша перспектива в Європі
  Для Зелених Європа завжди означала — як в географічному так і в політичному сенсі — більше, ніж Європейський Союз. Від моменту започаткування Координаційного руху Європейських Зелених у 1983 році серед Зелених партій, що є нашими членами, завжди були партії в межах і за межами Євросоюзу. На даний момент Європейська партія Зелених включає 35 партій у 31 крайні. І особливо тепер, в умовах глобалізації, екологічні і соціальні проблеми не починаються і не закінчуються на кордонах країн-членів ЄС. Ми, Зелені, не вбачаємо виходу у побудові стіни і закритті очей на те, що відбувається за кордоном. Для нас, Зелених, ЄС є проектом миру, і ми визнаємо, що розширення є одним з головних способів досягнення цього.

  Зростання соціальної несправедливості, особливо стосовно праці і перспектив на майбутнє для молодих жінок і чоловіків, занепадання прав людини і громадянина через проблему тероризму, зростання впливу організованої злочинності, ядерна загроза так само, як і погіршення екологічних критеріїв і, звичайно, тупик на інституційному рівні ЄС — все це, поряд з іншими явищами, викликає глибоке занепокоєння Зелених в усій Європі — всередині і поза межами ЄС.

  Європейський Союз для Зелених мав і має єдину головну мету: після століть війн і конфліктів — побудувати міцний мир і взаємодію між людьми цього континенту, і, після століть колонізації, — мати позитивний вплив на світову політику. Особливо щодо другого аспекту — поки що не було досягнуто тих результатів, на які сподіваються Зелені. Отже, цей документ фокусується на тих питаннях, які Зелені вбачають терміновими на рівні Союзу, оскільки положення і політика Європейського Союзу має вирішальний вплив не тільки на те, що відбувається всередині ЄС, але також і на розвиток інших частин Європи, а також на інші континенти.

1. Положення Європейського Союзу
  Європейський Союз — це щаслива подія в історії. Ніколи в історії Європи мир між такою великою кількістю народів не тривав так довго. У багатьох відношеннях, ЄС відіграв позитивну роль у політичному і економічному, соціальному і екологічному розвитку в Європі. ЄС зробив значний вклад у возз’єднання Європи. Його позитивні дії сприяли впровадженню мирних рішень триваючих міжнародних конфліктів. У побудові могутньої політичної системи охорони навколишнього середовища ЄС став предтечею переходу до екологічно усталеного суспільства, хоча багато ще необхідно зробити. Проект ЄС щодо розширення привів до демократичної стабілізації Європейської зони. У своєму сприянні реалізації прав людини і меншин, антидискримінаційної і гендерної політики ЄС обрав прогресивний шлях. Членство у ЄС привело до скорочення економічної невідповідності між різними європейськими країнами, однак все ще не знайдено вирішення питання невідповідності в межах кордонів Європи.

  Тим не менш, на даний момент, ЄС як проект народів і держав переживає політичну кризу. Це стало очевидним після отримання результатів референдумів у Нідерландах і Франції. Сьогодні у дебатах навколо ЄС домінують два погляди, що не обов’язково є антитетичними. З одного боку, існує серйозний скептицизм по відношенню до ЄС, до браку в ньому демократичної прозорості, до бюрократизму і до того, що сприймається як домінування неоліберальної економічної політики в межах ЄС. Це поєднується з острахом багатьох людей втратити контроль над їхніми власними життями. З іншого боку, люди сподіваються, що ЄС стоятиме не стражі “європейської соціальної моделі” з високими соціальними, екологічними, споживацькими і іншими стандартами і захищатиме їх від негативних впливів економічної глобалізації. З точки зору першого питання, ЄС зайшов надто далеко, з точки зору другого — зробив недостатньо. Обидва, однак, сходяться на тому, що ЄС виконує свої функції не так успішно, як мав би.

  Пауза у конституційній процедурі поряд із останньою редакцією загального бюджету ЄС, запропонованого державами-членами в рамках фінансових перспектив на 2007-2013 рр. показали глибину кризи. Перед ЄС постали структурні проблемами і недостачі, з якими він має розібратися. ЄС повинен буде визначитися зі своєю новою роллю у політичній ситуації зростаючої підтримки консервативних і навіть націоналістичних ідеологій в різних державах-членах.

  ЄС зараз платить дорогою ціною за роки недостатньої політичної відваги і недостатньої проникливості багатьох політичних лідерів держав-членів. Спосіб, у який організовано процес прийняття рішень і розмежування компетенції між різними рівнями, на яких ці рішення приймаються, у ЄС з 25 державами-членами є проблематичним. Національні уряди все ще можуть блокувати важливі рішення, що були б кроком уперед в процесі інтеграції, який означає прогрес для оточуючого середовища, суспільства і життя громадян. Вибір на користь розширення недостатньою мірою супроводжувався зміцненням громадянського суспільства, демократичних процедур і інститутів. Договори, підписані в Амстердамі і Ніці упустили цінні можливості покращити функціонування ЄС.

  Перед ЄС постав демократичний дефіцит на різних рівнях. В деяких країнах національні політики використовують ЄС як козла відпущення для їх власних рішень і політики. Важливі аспекти або сфери впливу європейського процесу прийняття рішень уникають демократичного контролю на національному або європейському рівні і стало залишаються в руках урядів і адміністрацій держав-членів. Розподіл компетенції між різними рівнями підкреслив той факт, що ЄС намагається зробити надто багато в одних сферах і може зробити надто мало в інших. Результати референдумів показали, що значна частина європейського населення не визнає себе в тій політиці, яка проводиться від імені ЄС. В очах багатьох європейських громадян ЄС, так само, як і багато національних урядів, обрав шлях змагання замість співробітництва, що призвело до віддалення від позитивних факторів європейського інтеграційного процесу. Надто багато європейських громадян мають враження, що вони не можуть впливати на те, що відбувається в ЄС, оскільки сильні лобі по економіці мають безпосередній доступ до процесу прийняття рішень.

  В своїй структурі і діяльності ЄС віддав перевагу і вкладав ресурси у змагальну, орієнтовану на ринок модель розвитку, замість того, щоб сприяти європейській моделі солідарності. Контраст між “суворим законом” грошового панування, з одного боку, і “м’яким законом” методу відкритої координації у соціальній політиці, з іншого боку, є непридатним. Для того щоб європейський проект переконав громадян, ця суперечність має бути розв’язана.

  Аргументи, що їх використовує все зростаюча група політиків у дебатах щодо розширення, непокоять. Не можна в один і той самий час прагнути подальшого розширення і не бажати інвестувати необхідні грошові суми. Думати, що солідарність можна відстрочити або її можна уникнути, — це небезпечна стратегія, що може вести до короткострокових (національних) політичних вигод, але в подальшому може викликати тяжкі політичні наслідки, наприклад, коли йтиметься про питання безпеки. Не менш важливо, щоб ЄС пильніше придивився до тих, хто виграє і втрачає у поточній політиці (наприклад, у загальній аграрній політиці) і відкоригував ті процедури або правила, що ведуть до викривлення механізмів солідарності між членами ЄС.

  У кризі європейського проекту можуть значною мірою даватися взнаки більш фундаментальні проблеми глобалізації. Те, як організовано процес глобалізації, призвело до глибоко вкорінених страхів серед громадян. Соціальна “впевненість” випаровується разом із довірою, яку громадяни мали до своїх інститутів. Загалом процес економічної глобалізації потребує вагомішої політичної відповіді. Європейські політики, схоже, не можуть переконати своїх громадян в тому, що ЄС має додаткову вагу в цьому питанні. В очах багатьох, ЄС виглядає рушієм негативного процесу глобалізації, замість того, щоб бути вирішенням багатьох проблем, які відчувають громадяни. Це стало зрозуміло в ході дискусії з приводу, наприклад, неоліберальної ‘Сервісної директиви Болкенштейна’, директиви щодо портових служб, директиви щодо робочого часу, тиску з боку Комісії, спрямованому на відкриття ринку для генетично модифікованих організмів.

  Але загалом результати неусталеного способу життя не можуть більше ігноруватися або “експортуватися” на іншу сторону світу або наступним поколінням. До недавнього часу могутні країни (Західної) Європи успішно тримали свої двері зачиненими для негативних наслідків глобалізації. Тепер це вже не так. Тільки вибір на користь екологічної справедливості, що означає радикальне скорочення тими самими європейськими країнами слідів, які вони залишають в екології, як передумови справедливого і стійкого розвитку інших частин світу, може відкрити двері надійнішому і світлому майбутньому.

2. Наш Зелений політичний погляд у майбутнє Європи
  Нам дійсно потрібен політично і економічно інтегрований ЄС як такий, що неодмінно відіграватиме роль у ключових політичних сферах і для ключових Зелених завдань. Ми хочемо, щоб ці сфери були чітко визначені. І ми хочемо переконатися, що ефективні, прозорі і демократичні структури прийняття рішень призначені і працюють, щоб досягти зазначених цілей. Крім того, є також сфери, в яких прийняття рішень краще здійснювати на національному, регіональному або місцевому рівнях.

  Для нас, Зелених, ЄС є проектом миру і міжнародним гравцем за мир і права людини. ЄС має націлитися на досягнення стабільного майбутнього. ЄС повинен захищати нашу європейську соціальну модель. ЄС має посилити права споживача і охорону здоров’я. Економічні прагнення ЄС мають надихатися зеленим економічним баченням, заснованим на перевизначенні ринкової економіки через принципи охорони оточуючого середовища і соціального захисту. ЄС повинен перевизначити свої економічні цілі так, щоб перевага віддавалася захисту оточуючого середовища і загальному добробуту людей, а не приватним інтересам. ЄС має стати світовим борцем за справедливу глобалізацію. ЄС повинен відстоювати демократичність, різносторонність, рівність на всіх рівнях і у всіх правових нормах.

  Проект миру
  Мир в ЄС став “нормою”, що є історичним успіхом для нього. Нещодавнє розширення і європейське возз’єднання закріпило роль ЄС як гаранта миру. ЄС повинен також розвивати нову політику щодо сусідів, щоб втілити у життя зобов’язання побудувати міцний фундамент для загальної безпеки з усіма тими сусідами, що не приєднаються до ЄС. Солідарність, виявлена сильнішими і дієвими демократичними інститутами, є необхідною, якщо ми хочемо миру , справедливості і безпеки для нинішніх і наступних поколінь. Міжнародна спільнота також очікує, що Європа гратиме глобальну роль в усталенні миру і прав людини. Однополюсний світ з однією країною-“шерифом”, так само, як і світ багатополюсних конфліктів, не є надійним світом. Європейські країни мають об’єднатися, щоб досягти успіху на основі багатосторонності, надаючи перевагу запобіжним заходам, роззброєнню і вирішенню конфліктів мирним шляхом.

  Стабільне майбутнє
  Все ще залишаючись далекими від досконалості, встановлені в ЄС порівняно високі екологічні стандарти є його окремим успіхом. ЄС має стати місцем, де втілиться стабільне і світле майбутнє. ЄС під силу систематично робити зелений вибір у питаннях охорони оточуючого середовища, енергетики, транспорту, сільського господарства, споживання і науки. Політика охорони оточуючого середовища також є політикою економічних інновацій і створює робочі місця і економічні можливості. Інвестування в екологічну усталеність — це інвестування у справедливість і безпеку. Тому ми потребуємо амбітних політичних цілей і засобів, щоб обмежити кліматичні зміни, створити прийнятну транспортну структуру, зберегти і зміцнити біологічну варіативність, розробити прийнятну систему сільського господарства, враховуючи глобальні зелені перспективи, і підтримати політику досліджень, прагнучи більш сталого розвитку.

  Зміцнення нашої європейської соціальної моделі
  Переважна більшість європейців підтримує європейську соціальну традицію, що високо цінує соціальну справедливість, громадські служби, гендерну справедливість, права працівників і споживачів, охорону оточуючого середовища і здоров’я. Підтримання цієї традиції в умовах зростаючої світової конкуренції більше не може бути досягнуто лише на національному рівні. Щоб захистити цю традицію і розвинути її у загальну європейську соціальну модель, ми маємо вчитися на досвіді багатьох народів. Міць ЄС буде необхідною, щоб збалансувати необхідність у зростанні інновацій, ефективності і конкуренції з цінностями європейської соціальної моделі. Ми не хочемо ані ізолювати Європу від решти світу, ані нав’язувати і експортувати спосіб життя, який так багато важить на нашій планеті. Отож вирішення проблем оточуючого середовища є питанням соціальної справедливості в межах нашого власного суспільства так само, як і в усьому світі.

  Права споживачів і охорона здоров’я
  Не має значення, пташиний грип чи діоксин, — у часи кризи споживачі очікують, що ЄС зіграє роль у захисті їх прав і їх засобів для існування. Рівною мірою важливо гарантування дотримання прав споживачів в умовах відкритого ринку, наприклад, коли споживачі хочуть, щоб продукти харчування не містили генетично модифікованих організмів. ЄС є незамінним механізмом захисту здоров’я і споживачів — це та роль, яку держави-члени не можуть більше ефективно виконувати поодинці. Попереджувальний принцип має застосовуватись впродовж всього харчового ланцюжка, а також мають бути встановлені чіткі норми відповідальності стосовно ГМО. Без сумніву, європейська політика стосовно всіх згаданих тут питань потребуватиме розумної виконавчої влади, що не зважатиме, якщо це буде необхідно, на тиск з боку міжнародних корпорацій і урядів, і що співпрацює з країнами, що розвиваються, для внесення змін у правила міжнародних органів.

  Зелене економічне бачення Європи
  Конкуренція має бути визначена відповідно до принципів загальної вигоди, зокрема, захисту оточуючого середовища і соціальної єдності. Для Зелених спільні досягнення у пошуку загальної вигоди і особливо захисті навколишнього середовища і соціальної єдності важать більше, ніж конкуренція.
Центральним Зеленим фокусом у нашій економічній політиці є наша стратегія зменшення залежності від викопного палива, зокрема, нафтової залежності і гарантування без’ядерної енергетичної системи. Ми прагнемо йти новаторським шляхом, що поєднує ефективність використання енергії, енергозбереження і розробку відновлюваних джерел енергії. Для Зелених зняття з виробництва цивільних і військових ядерних технологій є абсолютним пріоритетом. Для того, щоб вирішити проблему енергоресурсів, ми маємо змінити наш спосіб життя і структуру споживання. ЄС має брати активнішу участь у цій політичній сфері. З єдиним ринком і євро як спільною валютою більшості держав-членів співпраця у європейській економічній політиці є необхідною, і ані екологічна усталеність, ані соціальна єдність не можуть бути досягнуті без неї. Припинення згубного податкового змагання є частиною цього завдання.

  Світовий гравець за більш справедливу глобалізацію
  Нам потрібен ЄС як сильний світовий гравець, щоб сприяти глобалізації, заснованій на солідарності і екологічно усталеній. Зелені за торгівлю на основі взаємної вигоди. Ми підтримуємо введення “податку Тобіна” на європейському рівні. Ми хочемо, щоб ЄС співпрацював з країнами, що розвиваються, у сприянні стійкому розвитку, залучаючи громадянське суспільство. Глобалізація потоків капіталу також вимагає глобалізації демократичної політики. Це передбачає посилення ролі ООН, міжнародної правової норми і підтримку міжнародного правосуддя.

  Демократичність, різносторонність, міграція і правова норма
  Безперечно Європейський Союз все ще має покращити показники демократичних процедур. Тим не менш, ЄС відігравав і продовжує відігравати важливу роль у захисті і запровадженні демократичних процедур у своїх державах-членах, так само, як і у розширенні прав і можливостей жінок. Цей позитивний ефект однаково справедливий як для старих, так і для нових держав-членів. Суд Європейських Спільнот, Хартія основних прав, Європейський Омбудсмен і процедура подання рекламацій є важливими інструментами громадян у захисті їхніх прав. Історичні, культурні, національні і мовні меншини мають бути визнані державами-членами ЄС. ЄС має також координувати свої держави-члени у боротьбі за права людини, особливо проти расизму, ненависті до сексуальних меншин, ксенофобії, упередження проти вікових груп, антиісламізму, антисемітизму, так само, як і у гарантуванні гуманних норм щодо біженців, правил щодо інтеграції іммігрантів і правової норми у боротьбі проти міжнародного тероризму і організованої злочинності. Особлива увага має бути приділена циганам, оскільки вони є предметом дискримінації, де-факто або за законом, в деяких частинах Європи.

3. Демократична будова діючого ЄС
  Європа має перевизначити демократизм у наднаціональному контексті, у контексті Союзу, адже він є своєрідною сутністю, що складається з суверенних частин і поєднує елементи міжнародної організації і інтегрованої системи. Він виконує безпосередньо ті повноваження, які були на нього покладені, але він все ще не визнається своїми громадянами як цілком легітимна демократія. Європейський конституційний договір може знайти лише часткову відповідь на демократичний дефіцит Союзу і ми маємо продовжувати боротися за створення стабільної конституційної структури для ЄС.
Загальною метою конституцій всіх держав-членів є пов’язати виконання повноважень з гарантуванням основних і громадянських прав, з демократичною законністю, з розподілом влади на законодавчу, виконавчу і судову, з розмежуванням релігії і держави, з громадською природою законодавства, з законним контролем всіх дій з боку парламенту і уряду; і зі збереженням правової норми. Всі ці основоположні принципи демократичного устрою мають розпізнаватися на рівні Європейського Союзу. Вони не можуть здійснюватися через систему прийняття рішень, засновану на міжурядовій співпраці.

  Ми потребуємо амбітного і узгодженого конституційного договору. Крім Хартії основних прав ми, Зелені, фокусуємося на дієвих парламентських правах, на субсидіарності, на законних гарантіях, громадянській ініціативі і європейських референдумах як на основних елементах майбутнього конституційного врегулювання.

  Європейський парламент
  Всі законодавчі акти ЄС мають прийматися, як перше було запропоновано Конвенцією, відкрито Європейським парламентом і Радою з питань законодавства. У зовнішній політиці і політиці безпеки Європарламент повинен мати повноваження давати обов’язкові керівні настанови і приймати участь в призначенні бюджетних асигнувань. Роль Європарламенту має бути посилена під час переговорів і схвалення міжнародних договорів. Як одна з гілок законодавства Європарламент повинен мати, поряд з Комісією, право на ініціативу стосовно європейського законодавства. Для того щоб виключити можливість постійного блокування Союзу окремими державами-членами шляхом накладання вето, Рада з питань законодавства має приймати рішення з усіх питань загального законодавства компетентною більшістю голосів.
Європарламент і Рада з питань законодавства мають рівне право контролювати здійснення виконавчих повноважень Комісії. Строк повноважень Комісії повинен бути зв\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\'язаний із законодавчим періодом Європейського парламенту. Президент Комісії повинен бути обраний Європейським Парламентом і схвалений Європейською Радою. Комісія, включаючи міністра закордонних справ і кожного з її окремих членів повинна бути відповідальною перед Європейським парламентом. Президент Комісії повинен мати повноту генеральних повноважень по відношенню до його/її колег.

  Національні парламенти
  Національним парламентам доведеться грати сильну і активну роль у політичному житті ЄС. Їх успішне залучення до всього законодавчого процесу ЄС є ключем до збільшення прозорості і ширшого суспільного схвалення громадянами. Успішне залучення не має бути обмежене політичним контролем дій їхніх урядів на європейській арені. Вони повинні грати активну роль в здійсненні принципу субсидіарності. Їх європейська роль повинна починатися зі своєчасного аналізу і оцінки і — у разі отримання відповідних вказівок — закінчуватися детально розробленим і своєчасним перенесенням на національний рівень. Вони повинні також брати участь в установчих зборах для розробки поправок для будь-якого головного конституційного перегляду.

  Субсидіарність
  Демократія в межах ЄС виявляється на різних рівнях: міст і муніципалітетів; регіонів; держав-членів і Союзу взагалі. Субсидіарність — це вихідна величина Євросоюзу. Проте європейські Зелені застерігають від розповсюдженої тенденції до ідентифікації поняття субсидіарності з поняттям загальної “ре-націоналізації”. Законодавство ЄС повинне знаходитися в повній узгодженості з принципом субсидіарності. Внаслідок самої своєї природи Рада з питань законодавства — оскільки вона є палатою держав — повинна нести особливу політичну відповідальність за дотримання принципу субсидіарності. Суд є компетентним у прийнятті рішень щодо звернень, що заперечують застосування принципу субсидіарності або щодо конфліктів з приводу компетенції серед інститутів ЄС, держав-членів і конституційно визнаних регіонів держав-членів.

  Політичні партії
  Європейські партії повинні грати важливу роль у русі вперед Європейської політичної інтеграції. Ми, Зелені, — за транснаціональні списки. 10 % місць у Європейському парламенті мають бути розподілені відповідно до загальних списків ЄС. Тому у європейських виборах кожен громадянин вартий двох голосів, один за національну партію, один за європейську партію. Європейські партії можуть вирішити висунути найкращого кандидата у список на президентство у Комісії. Це підняло б ставки європейських виборів.

  Суд
  Європейський суд повинен також бути конституційним судом Союзу. Загальне застосування закону Союзу має підлягати його юрисдикції, включаючи права людини. Можливість звернення до Суду має бути значно вдосконалена, щоб залучати громадян, чиї права порушені і колективні дії екологічних і соціальних неурядових організацій. Всі дії в рамках Договорів повинні підлягати його юрисдикції. Всі члени Європейського суду мають бути схвалені Європарламентом після слухання справ.

  Безпосередня участь громадян
  Участь європейських громадян в процесі прийняття рішень повинна бути гарантована включенням права громадянської ініціативи, так само як і європейським референдумом. Законопроект з щонайменш мільйоном підписів, отриманих від ряду держав-членів, може бути надісланий до Комісії для здіснення законодавчої ініціативи, за умови, якщо остання є сумісною з Конституцією і, зокрема, з Хартією основних прав. Ця громадянська ініціатива не має впливати на право ініціативи Європарламенту і Комісії, але це зобов’язує обидва інститути діяти або, у випадку, якщо компетентною більшістю голосів вони вирішать не слідувати вимогам петиції, пояснити відкрито причини без необґрунтованої затримки.

4. Майбутнє розширення Європи
  Розширення ЄС від 6 країн на початку до нинішніх 25 стало успіхом — однак, без вирішення теперішньої конституційної кризи ЄС, не буде майбутнього розширення після приєднання Болгарії і Румунії, хоча б через правові перепоні, зведені договором у Ніці. ЄС справедливо притримується своїх зобов\\\\\\\\\\\\\\\'язань стосовно Хорватії і Туреччини. Ми вітаємо початок переговорів з цими двома країнами щодо членства. Ми завжди чітко давали зрозуміти, де ми бачимо недоліки у реформах в цих країнах, і ми неодмінно залишимось надійними, але критичними прихильниками обох країн. Процес вступу в переговори, за самою своєю природою, не є кінцевим, але мета його — членство. Як і раніше, ми б вітали рішення Швейцарії, Норвегії і Ісландії приєднатися.

              Хартія  Європейських Зелених
      Керівні принципи Європейської Зеленої Партії
 Прийнято на 2-му Конгресі Європейської Зеленої Партії
        Женева, 13-14  жовтня,  2006 року

Хто ми є
  Європейські Зелені  горді обстоювати сталий розвиток людства на планеті Земля, тобто такий спосіб розвитку, що поважає права  людини і будується на цінностях екологічної відповідальності, свободи, справедливості, різноманітності і ненасильства.

  Зелені політичні рухи виникли в  Європі, коли континент був розділений «холодною війною», за часів енергетичної кризи середини сімдесятих. На той час стало зрозуміло, що шлях економічного розвитку не був збалансованим і прирікав планету на смертельно небезпечні загрози. Існуючі політичні партії  були неспроможні впоратись  із цими викликами.

  Ми походимо  від багатьох соціальних рухів : екологічних і анти-ядерних, що зосереджені на зростаючих загрозах  для нашої планети; ненасильницьких та миротворчих, що обстоюють альтернативні шляхи розв»язання  конфліктів; феміністичних, що борються за реальну рівність жінок і чоловіків;рухів за свободу і  права людини, що виступають проти диктаторських і авторитарних режимів; рухів солідарності із «третім світом», що виступають проти колоніалізму і за більш
збалансовані економічні відносини між Північчю і Півднем нашої планети; рухів боротьби проти бідності  і за соціальну справедливість в наших власних суспільствах.

  Від цих витоків Європейські Зелені прийшли до формування  власної політичної сім»ї. Ми виступаємо за вільну, демократичну і соціальну Європу в мирному, справедливому і екологічно збалансованому світі. Ми захищаємо цінності справедливості, громадянських прав і свобод, солідарності, стійкого розвитку і можливості для кожного індивідуума керувати власним життям, вільним від страху.
  Від початку Зелені обстоюють  глобальність мислення і локальність дії . Для розвитку півробітництва на Європейському рівні у 1984 році було засновано координаційну структуру, котра  1993 перетворилась на Європейську Федерацію Зелених Партій. У 2004 вирішуючи завдання поглиблення співпраці Федерацію було трансформовано  на  Європейську Зелену Партію.
Європейські Зелені - частина прогресуючого глобального Зеленого руху.

Керівні принципи
  Як керівні принципи, що визначають характер політичних дій членів Європейської Зеленої Партії можуть бути визначені такі :
Екологічна Відповідальність
Відповідальність за біосферу – центральна складова системи  Зелених цінностей. Суспільство залежить від природних ресурсів, стану та стійкості  планети і наш вищий обов»язок перед прийдешніми поколіннями – захистити цей спадок.

  Ми жорстко обстоюємо настійну необхідність жити у відповідності із можливостям довкілля. Ми повинні підтримувати біологічну різноманітність і протидіяти глобальному потеплінню шляхом збалансованого використання відновлюваних ресурсів і обережного користування ресурсами не поновлюваними.  Відповідальне ставлення до збереження біологічного різноманіття є критично важливим для забезпечення продовольством, охорони здоров\\\\\\\'я та задоволення інших потреб зростаючого світового населення. Однак, незалежно від його практичної корисності, кожен із різноманітних видів життя на нашій планеті Зелені вважають таким, що має власну цінність і красу і тому заслуговує на захист.

  Наша Європейська структура виробництва, споживання і торгівля почасти спричиняє до постійних нестатків більшості мешканців планети, екологічної деградації та кліматичної дестабілізації. Промислово розвинуті країни і ті, що розвиваються, не  можуть більше відкладати   дії на відповідь цим викликам. Нагальна потреба змін означає обов»язкове глибоке коригування усталених підходів, якщо ми прагнемо покласти край руйнівній експлуатації нашого спільного  дому.

  Політичний виклик, що стоїть перед нами, полягає у завданні зміни глобального способу життя таким чином, аби господарська і торгівельна політика слугували соціальним та екологічним завданням, а не  лише економічним показникам. Наша відповідь - сталий розвиток, в рамках якого інтегровано екологічні, соціальні і економічні завдання задля загальної користі. Сталого розвитку можна досягнути лише через глобальне співробітництво задля подолання економічних суперечностей між розвиненими країнами, тими що розвиваються і  новими економіками.  Всі громадяни світу мають  рівні права на спільне користування всесвітніми ресурсами і водночас несуть рівні зобов\\\\\\\'язання щодо забезпечення цих прав для майбутніх поколінь. Зелені завжди прагнуть застосувати попереджувальний принцип. Ми ніколи не підтримаємо заходи, що потенційно загрожують шкодою людському здоров»ю чи стану довкілля. Однак, ми погодимось із затримкою здійснення нових запобіжних заходів в разі їхньої недостатньої вивченості. В будь-якій сфері діяльності - підтримки миру, енергетики, продовольства і сільського господарства, природничих наук, транспорту, технологій, медицини - рішення та дії повинні відповідати принципу найменшої шкоди. 
  Особливо це стосується ядерної енергетики. Зелені обстоюють Європу вільну від атому з-за цивільних і військові загроз, що їх він несе, із-за тягаря що він створює для майбутніх поколінь, з-за систем безпеки яких він потребує. Пріоритетним для Зелених є розвиток децентралізованих систем енергозабезпечення базованих на використанні  поновлюваних джерел.

  Свобода через Самовизначення :
• Індивідуальна автономія
Ми, Зелені, переконані, що всі людські істоти – незалежно від статі, віку, сексуальної орієнтації, етнічного походження чи фізичного стану - мають право на власний вибір, на вільне самовираження і творення власного життя.  Ця свобода стосується не лише матеріальних складових людського життя; вона включає також його соціальний, культурний, інтелектуальний і духовний виміри.

  Це невід\\\\\\\'ємне право слід гарантувати  законом і викладати в школах як основи організації наших суспільств. Його належить втілювати забезпечуючи права людей, аби всі жінки і чоловіки мали змогу забезпечити себе і свої родини, в разі необхідності – із наданням соціальної і матеріальної підтримки, достатньої для гідного  життя і повноцінної участі в  діяльності суспільства. Там, де це право належно не забезпечене, ми, Зелені, боротимемось за нього обстоюючи солідарність, освіту, співпрацю задля розвитку і захист від  насильства, утисків  і дискримінації.

• Інтегрована  демократія
Наша віра в демократію грунтується на взаємному визнанні всіх індивідуумів, як рівних одне одному. Задля максимальної політичної ефективності процес ухвалені рішень має бути демократичним, доступним для участі, прозорим і повністю зрозумілим пересічним громадянам. Радикальні зміни задля сталого розвиту вимагають спільної відповідальності і справедливого розподілу її тягаря. Виборні представники зобов»язані надавати повну інформацію  виборцям і постійно консультуватися із ними в процесі ухвалення рішень.

  Ми повинні завжди мислити глобально, навіть діючи у окремо  визначеному місці. Щоб гарантувати найвищий рівень громадської участі і корисності, право прийняття рішень має бути делеговане на   найнижчий можливий рівень. З іншого боку, в разі необхідності дій на вищому рівні слід враховувати наслідки рішень для нижчих рівнів і поважати відмінності. Інтересам меншин необхідно приділяти адекватну увагою і забезпечувати захист.

  Ми прагнемо до повсюдного  зміцнення демократії  в Європі, на місцевому, регіональному національному і наднаціональному рівнях. Ми хочемо посилити демократичну відповідальність
і відповідальність багатосторонніх суспільних  інститутів.

Розширене розуміння справедливості
  Політика Зелених базується на засадах справедливості. Це зумовлює справедливий розподіл суспільного багатства, що, в свою чергу, вимагає особливої уваги до потреб найменш захищених верств.
Увага до найслабших має особливу важливість на глобальному рівні, де Європа несе особливу відповідальність за стимулювання економічного зростання в країнах, що розвиваються. Оскільки ми маємо звертатись до проблем світу, що змінюється, наше розуміння справедливості виходить далеко за межі традиційних підходів щодо перерозподілу. Зелені обстоюють соціальну справедливість, гендерну рівність, справедливі взаємини між поколіннями і справедливість на глобальному рівні. Попри розбіжності, що виникають між цими вимірами на практиці, вони не повинні протиставлятися одне одному.
  • Соціальна справедливість є гарантією  доступу кожного до життєвих соціальних ресурсів: освіти, роботи і участі у демократичному процесі. Цей доступ має бути убезпечений перед лицем існуючих соціальних диспропорцій розвитку і захищений інституційно. Освіта є вирішальним чинником  спроможності особи до формування свого власного життя.
Застосування наших трудових навичок надає нам змогу користатися плодами власної праці і в такий спосіб визначає основи нашої сутності. Участь у демократичному процесі є умовою замученості до суспільства і сприяння його подальшому прогресу.
  • Гендерна рівність. Справедливість також означає гендерну рівність. Жінки і чоловіки мають рівний вплив на ухвалення рішень щодо розвитку суспільства.
 Більше того, вони мають право прожити життя вільне від насильства. Ми, Зелені, прагнемо інституційно гарантувати рівність жінок удома, на роботі, в державній установі та в інших сферах.
Ми прагнемо гармонізації родинного і професійного життя для обох статей.
• Справедливі взаємини  поколінь.
  Девіз "Ми лише позичили цей світ у наших дітей" є нині актуальнішим, ніж будь-коли раніше. Сьогодні майбуття наших дітей знаходиться під загрозою. Справедливість між поколіннями означає насамперед зобов\\\\\\\'язання старших передати молодшим нашу екологічну, соціальну і культурну спадщину молодше в збалансованому стані. З іншого боку це також включає зобов\\\\\\\'язання молодшого покоління дбати про старих. Обопільні зобов»язання мають гарантувати повноцінну участь всіх поколінь у суспільному житті.
• Глобальна справедливість.
  Справедливість є також  нашим критерієм в міжнародному вимірі. В міру того, як глобалізована економіка  єднає людей і збільшує наші взаємозалежності, цей моральний чинник також стає практичним імперативом. Сталий розвиток світу і універсальні права людини єднаються в ядрі нашого розуміння глобальної справедливості. Воно має зміцнитися структурою незалежного моніторингу для забезпечення спільної соціальної відповідальності і чесної торгівлі.
  Справедливість потребує солідарності, відмови від дискримінації, а також громадянської участі. Солідарність сприяє становленню самоцінної особистості, дає змогу зміцнити громадянина замість того щоб опікуватись  ним. Всі влади суспільства повинні діяти в партнерстві з громадянами задля створення і захисту інститутів зростання солідарності. З цією метою ми також прагнемо надавати підтримку мережам і громадам, котрі практикують взаємопідтримку.

Різноманітність, як обов\\\\\\\'язкова умова
  Розмаїття цивілізацій, суспільств і культур сформувалось завдячуючи диверсифікованості шляхів їхнього розвитку. Ми, Зелені, самі є продуктом  злиття багатьох соціальних рухів, і ми вважаємо різноманітність  життєво важливою умова успіху, практично, в усіх сферах діяльності. Різноманітність підвищує гнучкість організацій і груп повсякчас, коли вони стикаються із неочікуваними змінами.  Вона є захистом від нетерпимості, екстремізму і тоталітаризму,  джерелом натхнення та оновлення.

  Людська різноманітність має багато вимірів : гендерний, соціальний, культурний, духовний, філософський, релігійний, лінгвістичний, економічний, етнічний, сексуальний, регіональний. Вона може виражатись індивідуумами або соціальними групами. Ми дбаємо про цю різноманітність, проте її ніколи не слід використовувати як підставу для оскарження універсальних прав.

  Там, де люди поділяють певну обмежену територію, відмінності інколи легко сприйняти як загрози.
  Навіть в найменших спільнотах  сильні тяжіють до  домінування, а
слабші часто змушені підкорятися. Убезпечення різноманітності, таким чином, потребує взаєморозуміння і взаємоповаги, і (можливо, аж надто часто) активного захисту.

Ненасильство
Ненасильство формує основу філософських засад Зелених теорій і умови наших підходів до всіх проблем. Застосування сили в жодному випадку не є довгостроковим розв»язанням  до будь-якого конфлікту між особами, соціальними групами чи державами. Основний Зелений принцип –  засоби досягнення мети мають бути сумісні із самою метою. Таким чином, політичні завдання забезпечення миру і справедливості не можуть бути вирішені шляхом застосування силових засобів.

  Насильство має не лише фізичну форму. Людська діяльність і глобальні економічні структури здатні позбавити людей їхніх прав  і загострити соціальну несправедливість. Бідність є чи не найпідступнішою
формою насильства. В ім»я подолання бідності ми сприяємо міжнародним інституціям, що діють задля забезпечення економічної рівноправності  і чиїми пріоритетами є безпека людей та забезпеченість засобами для існування, так само як і дотримання глобальних норм захисту прав людини.

  Оскільки збройні конфлікти тривають,  ми переконані, що використання армії або поліції, як виокремлена стратегія, позбавлене перспектив.  Зелені прагнуть зменшення військового втручання і впровадження цивільної концепції зовнішньої політики та політики безпеки.  Це потребує розвитку потужних  засобів запобігання конфліктам і цивільних інструментів їхнього подолання.

  Однак Зелені визнають можливість звернення міжнародним співтовариством до силових дій, як до останнього ресурсу. В разі загрози масового насильства щодо цивільного населення миротворчих контингентів може бути виправдане як засіб стримування. В разі ж неуспіху превентивних засобів, військове втручання може бути необхідним. Звертання до військових засобів має бути зумовлене міжнародним правом і є легітимним лише за дотримання наступних умов:
• наявність мандату Ради Безпеки ООН;
• згода щодо того, що безпосередньою метою військового втручання є захист і збереження людських життів шляхом відвернення насильства;
• наявність політичної стратегії, що визначає обставини закінчення військового втручання та утвердження миру і стабільності.

Підсумок
  Зелені усвідомлюють, що цінності екологічної відповідальності, свободи, справедливості, різноманітності і ненасильства можуть бути сприйняті (а, почасти, вже сприймаються) іншими політичними силами.  Але для Зелених ці цінності  є взаємозалежними і невіддільними. Як цілісний комплекс, як ідеологія вони визначають всі наші дії спрямовані на сталий, збалансований соціальний, культурний, екологічний і економічний розвиток наших суспільств на планеті. Ми дотримуємось їх  не лише в зовнішніх стосунках, але й керуємось ними у власній політичній поведінці, а  також у внутрішньопартійній діяльності.

  Європейці були піонерами індустріалізації, котра й спричинила до багатьох найважчих глобальних проблем. Як громадяни одного з найбагатших континентів Землі, ми Європейці несемо основну відповідальність за зміну існуючих руйнівних тенденцій і запровадження альтернативних сталих моделей розвитку. При цьому слід усвідомлювати, що ці зміни не до снаги здійснити в межах лише окремих держав. Тож ми потребуємо співпраці до якої буде залучена вся Європа - від Дубліна до Тбілісі, від Гельсінкі до Лісабона, від Анкари до Рейк\\\\\\\'явіка.

Можливості Євросоюзу сприятимуть такій співпраці, якщо: 
• ЕС залишається відкритим для подальших розширень;
• реструктуризує себе в дійсно демократичний інститут;
• переорієнтовується  на пріоритети екологічно і соціально збалансованої моделі розвитку;
• бере на себе власну частину глобальної відповідальність в рамках ООН та в співробітництві з іншими важливими організаціями такими,  як  ОБСЄ і Рада Європи за мирний і збалансований світ.

Версія для друку