 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Сквозняк тільки барон і воєвода, але й "головний по духовності" упир Гробослав. При
виді дорогої гості всі вони, не змовляючись, підхопилися й шанобливо
поклонилися.
- Ну як, рішення готове? - навіть не відповідаючи на вітання, грізно
вопросила Глухарьова.
- Яке саме, шановна Ганна Сергіївна? - поштиво перепитав
Альберт. Після нічної розмови із князем Григорієм барон твердо вирішив
відмовитися від посилки військової дружини в Мухоморье й тепер м'явся, не вирішуючись
про це прямо оголосити.
- Рішення. O. Уведенні. Військ. В. Нову. Ютландію! - с роздратуванням
отчеканила Ганна Сергіївна.
- Що ж ти, Альберт, забув, про що ми вчора домовлялися? - устряв
воєвода. - Я отут за ніч уже й кошторис підготував - скільки потрібно воїнів,
скільки коней, скільки...
- Боюся, усе складніше, ніж ми думали, - промямлил Альберт. -
Morda