Ознайомча інформація.

1. Для початку навчимося не плутати скелелазів і альпіністів:

Скелелаз – це людина, яка лізе по скелі, використовуючи свою натреновану здатність чіплятися за рельєф скелі. Головною метою скелелаза є подолання ділянки скелі певним маршрутом. Найпрестижнішим є подолання складних маршрутів. Висота траси може коливатися від 2-х до 40 м.

Альпініст – це людина, яка піднімається на високі, часто засніжені, гори. Крім того, що альпініст також пересувається скелями, він проходить через сніги, лізе льодовиками, долає гірські хребти та річки. Головна мета альпініста – сходження на вершину гори. Висота гір може бути від 1000 м і до найвищих гір Земної кулі (у т.ч. гора Еверест 8848 м).

2. Далі слід зауважити, що лазити скелями можна по різному. Існують такі види скелелазіння:

• Лазіння на складність – головна мета: пролізти максимально складний маршрут;
• Лазіння на швидкість - головна мета: пролізти маршрут якнайшвидше;
• Лазіння короткими (3-4 м) складними трасами (болдерінг) - головна мета: пролізти максимально складний короткий маршрут.

3. Окрім того, лазити можна як на природних скелях, так і на скельних тренажерах.

4. Найшвидший спосіб долучитись до занять скелелазінням – це лазіння короткими трасами на штучному тренажері (болдерінг).

Переваги:

1. Болдрінговий скельний тренажер є у нашому місті!
2. Відвідувати його можна у зручний для себе час.
3. Окрім скельних черевиків (або просто кросівок) та мішечка з магнезією не потрібно ніякого спеціального спорядження;
4. Щоб почати лазити, необхідно прослухати ознайомчий курс - 15 хвилин.

З чого почати:

1. Прийти на тренування!
2. Місцезнаходження тренажера тут. Розклад роботи тут.
3. Підійти до інструктора і ознайомитись з умовами тренувань.
4. Пройти інструктаж з техніки безпеки;
5. А далі лазити і отримувати від цього задоволення :-)

P.S.
Для того, щоб лазити скелями, необхідні більш ретельні та ґрунтовні заняття. Їх можна пройти на спеціальних навчальних курсах та виїздах на скелі, які регулярно проводяться у нашому клубі.

На перших тренувальних виїздах початківці головним чином вчаться техніці безпеки, способам страхування, ознайомлюються зі спорядженням, скелелазними технологіями та навчаються базовій техніці скелелазіння. Ці знання та вміння здобуваються досить швидко. Набуття ж професійної техніки лазіння – процес кропіткий та довготривалий, який потребує зусиль, натхнення, бажання. Кожен вирішує для себе сам, на якому рівні тренуватись: для задоволення чи для спортивного удосконалення.

Болдрінг - короткий складний маршрут на скельній ділянці або штучному тренажері,який не завжди веде догори. Висота підйому може бути від 1,5 до 4 м. Лазять болдрінги без страхувальних мотузок.

Але! Страхування при цьому не відсутнє, а змінює свої форми:

Якщо лазіння відбувається на штучному тренажері, то для страхування використовують спеціальні “м’які мати”, які дозволяють без ушкоджень зіскочити або впасти спортсмену вниз (подібно страхуванню у гімнастиці).

Якщо лазіння відбувається на скелях, потрібен маленький мат (крешпад) і допомога партнера. Партнер страхує того, хто лізе, простягнувши руки догори, тримаючи їх на близькій відстані від тіла, готовий у будь-яку мить зловити того, хто лізе. У випадку зриву страхуючий намагається підхопити того, хто зірвався, за корпус ще у фазі “польоту” та “приземлити” на ноги.

Ці види страхування називаються гімнастичними.