Лідер Партії Регіонів Раїса Богатирьова відповіла на кілька
запитань УНІАН.

Я У ФЕОФАНІЇ НЕ ОБСЛУГОВУЮСЯ

- Раїсо Василівно, парламент проголосував за бюджет. Опозиція наводить багато прикладів “антинародності” цього документа, зокрема, каже, що на спецлікарню у Феофанії виділяється удвічі більше коштів, ніж на всю сільську медицину. Як Ви прокоментуєте це як лідер фракції, яка голосувала за бюджет і колишній міністр охорони здоров’я?

- Так протиставляти різні рівні медичної допомоги не слід. Я б хотіла, щоб ми відійшли від намагань дошкулити, знайти негатив у відповіді. Я у Феофанії не обслуговуюся, ні в мене, ні в моєї родини немає приватного інтересу матеріально підтримувати Феофанію та не підтримати сільську медицину.

Справа в тім, що на селі надається первинний рівень медичної допомоги. Там не потрібно ядерного магнітного резонатора, не потрібні вакуумні камери для лікування тяжких хвороб. Там, як у всьому світі, є примітивна діагностика та первинна медична допомога.

Якщо ми будемо говорити, що село потерпає від того, що Феофанії віддали більше коштів, то можемо так само сказати, що село потерпає від того, що інституту кардіології віддали більше грошей. А в цьому закладі робиться вентиляція легенів і операції на відкритому серці. І без сумніву, що медичне устаткування та робота медиків у таких закладах коштує більше, ніж надання медичної допомоги в селі.

Протиставляти ці послуги непотрібно. А кошти, які виділяються на сільську медицину, слід використовувати в конкретних напрямках: на забезпечення діагностики та лікування, створенні ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів. – Авт.) та умов роботи медичних працівників.

ГОЛОСУВАННЯ З ГОЛОДОМОРУ ПОКАЗАЛО, ЩО ПОЛІТИКА РУХАЄТЬСЯ В ПРАВИЛЬНОМУ НАПРЯМКУ

- Зараз більшість парламентських партій визнають свої помилки та хиби при формуванні партійних списків. Ви своїх помилок публічно не визнаєте, хоча вас також критикували... Одне слово, де ваші молоді зірки? Чому колишнім водіям та охоронцям не вдалося виступити з цікавими законодавчими ініціативами?

Я одразу ж хочу сказати, що у фракції Партії регіонів немає ні охоронців, ні секретарок, ні водіїв, там є народні депутати. Їхній статус визначений законом, і я вас прошу трактувати це саме так.

Ви кажете, про брак зірок... Але зірками не народжуються, ними стають. І ми працюємо над тим, щоб молоді депутати стали дійсно зірками. Сама атмосфера та практика роботи Верховної Ради дає таку можливість.

У нас є кілька людей, котрі готові послідовно відстоювати позицію Партії регіонів. Ви подивіться, як активно виступає наша молодь: Юра Мірошниченко, двоє дівчаток – Юлія Ковалевська (1977 року народження, з Донецька. – Авт.) та Олена Нетецька (1972 року народження, з Донецької області. – Авт.)– Віктор Янукович молодший... Вони обрали теми, у яких плідно працюють.

- Як Ви оцінюєте підсумки візиту прем’єр-міністра Януковича до США?

Я вважаю, що Віктор Янукович чітко й детально показав позицію держави та її перспективні дії щодо поглиблення співробітництва в економічній, соціальній, гуманітарній сферах та в плані стратегічного партнерства. Показав це і для сенаторів, і для конгресменів – провідників політики в США...

- Ви особисто витратили багато часу на Універсал...

Так. Сім ночей.

- І що маємо на виході? Нестворення широкої коаліції, розбалансування влади й “антикризову” коаліцію, яка не виглядає дуже міцною...

- Те, що не відбулася спільна з “Нашою Україною” коаліція, – це проблема людей, які не вміють домовлятися та нести спільну відповідальність.

Я вважаю, що “помаранчева” коаліція не продемонструвала здатності домовлятися. А ми – створенням “антикризової” коаліції – показали здатність домовлятися та йти на компроміси. Ми стали на позиції політики національного прагматизму. І гадаю, що розвалу нинішньої коаліції немає. У нас достатньо жорстка конструкція, і наша коаліція пройде випробування.

Звичайно, деколи виникають розбіжності при голосуванні всередині коаліції. Але наша коаліція не перша і не єдина у світі, у якій виникають розбіжності.

Якщо коаліція складається більш як із двох суб’єктів, то розбіжності завжди існують. Мова йде тільки про те, наскільки вони глибокі й наскільки вчасно їх удається залагодити.

Прийняті у Верховній Раді більшістю голосів закони щодо Голодомору як геноциду, переліку підприємств, які підлягають приватизації, дають нашій коаліції можливість стверджувати, що політика рухається в правильному напрямку. Я маю на увазі, що навіть поза межами голосів “антикризової” коаліції з певних питань може формуватися більшість.

КАБМІН – ЦЕ КАБМІН, А АХМЕТОВ ЗАЙМАЄТЬСЯ СВОЄЮ СПРАВОЮ

- Ваша фракція славиться своєю дисципліною. Але свідомо чи несвідомо постійно відбувається витік інформації щодо протиріч між Януковичем та Ахметовим? Як Ви це прокоментуєте?

- Я навряд чи скажу те, що багатьом хотілось би почути. Кабмін – це Кабмін, у нього своє поле діяльності. А Рінат Леонідович займається своєю справою, яка йому цікава, і тут немає приводу для конфліктів...
- Ви категорично проти ревізії конституційної реформи...

- Так. Ті, хто каже про недосконалість Конституції та необхідність скасування реформи, той штовхає еліти на війну. Кабінет Єханурова діяв, і ніхто не казав про недієздатність реформи. Ідеться тільки про те, щоб два політичних інститути, які очолюють, відповідно, Президент і прем’єр-міністр, мають сідати та домовлятися.
- Чим готовий пожертвувати уряд у своєму проекті закону про Кабмін і в обмін на що, аби домовитися з Секретаріатом?

- Ми поки що не бачимо предмету для дискусії. Моя пропозиція була така: необхідно розглянути весь ланцюжок: Кабмін, Президент, РНБО, опозиція. Позиція кожного політика в нас, як і раніше, визначається його сьогоднішнім місцем перебування.

Приймаючи закон “Про опозицію”, слід передбачати, що ти сам можеш там опинитися. Сильна опозиція потрібна, їй необхідно надати офіційний статус і далі шукати компроміс. А оцей безсовісний торг – сьогодні я хочу вирвати тут, а за це піду на таку поступку – мені не подобається.

Можна підготувати закон про Президента. Але я вважаю недоцільним для Секретаріату без участі уряду розробляти закон про Кабмін, так само і закон про Президента ми маємо розробляти за участю Президента.

Чи погодиться Президент, щоб закон розробляла Верховна Рада? Ні, і це зрозуміло.

Ми маємо закон про Кабмін, але не маємо закону про Президента. Для чого робити нападки на один закон, не маючи іншого законодавчого акта, який би врівноважував сфери відповідальності, прийняття рішень, деталізував усі процедури виконавчої влади та президентської вертикалі. Лише один закон обов’язково зумовить незадоволення сильних гравців. Тому слід розробляти всі законопроекти, які можна викласти на стіл, і розглядати їх паралельно.

У нас були пропозиції від БЮТ, що вони підтримають закон про Кабмін, а ми маємо підтримати дострокові вибори. Але ми на це не пішли, ми вважаємо що це не потрібно.

- Чи не вважаєте, що ближче до виборів голоси щодо скасування політреформи стануть консолідованішими?

До виборів ми цей процес взаємодії та взаємовідповідальності гілок влади врегулюємо. Не буде виникати конфліктів та суперечок, ми навчимося жити та працювати за єдиними правилами.

- Чому особисто Ви не голосували за закон про Голодомор?

Ви знаєте, що в нашої фракції була своя редакція цього законопроекту, яка цілком могла бути підтримана “антикризовою” коаліцією. Ми не були проти компромісу, який також пропонували викласти у своїй редакції. І компроміс був можливий та близький, але задля того, щоб він визрів, потрібен час. Тож ми запропонували продовжити діалог, нас не почули. Тому голосували проти.
ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ ВІРИТЬ У ЗДІБНІСТЬ ЖІНКИ

- Питання про українську жінку в політиці. Віктор Федорович декларує свою прихильність європейським цінностям, але в його уряді немає жодної жінки-міністра...

- Це в жодному разі не характеризує Віктора Федоровича як людину, що не вірить у здібності жінки... Я знаю кілька випадків, коли він пропонував жінкам той чи інший цілком відповідальний напрямок роботи у виконавчій владі. Але, щиро кажу, що ці жінки зробили вибір на користь праці або в апараті партії, або вирішили бути рядовими, але активними політиками у Верховній Раді.
- Ви в одній зі своїх публікацій чоловіків порівнюєте із самураями. А хто по-Вашому жінки?

- Самурай – це не оцінка статі, це оцінка принципів, життєвих поглядів та позицій. Я думаю, що українські жінки – двічі самураї у відстоюванні своїй честі та честі держави, якщо їх порівнювати з деякими чоловіками-політиками, котрі вважають, що головна мета їхнього життя – воювати.