Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включаючи вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.
     У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій вищої освіти Європи, яку підписали 43 країни (Україна в тому числі). Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможуть бути мобільними на європейському ринку праці.
      25 травня 1998 року міністри освіти Франції, Італії, Великобританії та Німеччини на конференції, присвяченій 800-річчю Паризького університету, підписали так звану Сорбонську декларацію "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", завдання якої – створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів – двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди. Таким чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів.
      19 червня 1999 року міністри освіти 29 європейських країн підписали Болонську Декларацію, головною метою якої проголошувалась побудова до 2010 року загальноєвропейського простору вищої освіти (The European Higher Education Area), в якому викладачі та студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації будуть визнаватися. Ці два документи, що стали виявом розуміння спільних проблем і прагнення до побудови європейського простору вищої освіти, формально започаткували Болонський процес, що охопив сьогодні більшість країн Європи.
      Наступний етап Болонського процесу розпочався у Празі 19 травня 2001 року, де представники 33 країн Європи підписали Празьке комюніке. Саміт підтвердив позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, високо оцінив активну участь у процесі Європейської асоціації університетів (EUA), національних студентських спілок Європи (ESIB) та конструктивну допомогу з боку Європейської комісії. Країни-учасниці висловили свої зауваження щодо подальшого процесу, беручи до уваги різні цілі Болонської декларації.
      Третій етап Болонського процесу стартував у Берліні 18-19 вересня 2003 року. Принципово нове рішення Берлінського саміту – поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені. Установлено, що в країнах-учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступінь – "доктор філософії" у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та ін.). Була запропонована формула триступеневої освіти (3–5–8), згідно з якою не менше трьох років відводиться для отримання рівня "бакалавр", не менше 5 – "магістр" і не менше 8 – "доктор філософії".
      Болонському процесу передувала діяльність Європейської Комісії, Ради Європи та ЮНЕСКО, ряду європейських університетів, а також європейської мережі інформаційних центрів. Болонський процес географічно не обмежений рамками Європейського Союзу, його учасниками можуть стати країни-члени Європейської культурної конвенції, які доведуть свою готовність дотримуватися мети та принципів Болонського процесу в своїй системі вищої освіти. На сьогодні 40 європейських країн включно з Росією підписали Болонську декларацію. Очевидно, що альтернативи для України немає, участь у Болонському процесі є шансом реалізації стратегії євроінтеграції, сприяння підвищенню якості освіти, вирішення проблеми визнання українських дипломів за кордоном. Основним завданням є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічної ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засоби підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включаючи програми післядипломної освіти, а також реформування навчальних програм та передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн.      Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи – це можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
      Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети – створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.
      Обов'язковою також вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю якості освіти.
      Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.
      Навчальна програма розвитку вищої освіти України розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки магістра, аспірантів, а також для слухачів факультетів підвищення кваліфікації та перепідготовки. Вона може бути використана для проведення науково-методичних семінарів із педагогічними працівниками вищих навчальних закладів, а також серед педагогічної громадськості.
      Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).
      Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.
      Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів – системи накопичення кредитів (ECTS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із "європейським" змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.
      Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.06.2004 р. за № 481 Національну академію ДПС України включено до переліку вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що беруть участь у педагогічному експерименті щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. На виконання наказів ДПА України та Міністерства освіти і науки України з 1 вересня 2004 року для магістрів і аспірантів в навчальний процес запроваджена навчальна дисципліна "Вища освіта і Болонський процес" в обсязі 36 годин. Згідно з наказом ректора академії від 28.05.2004 р. № 1125 створена і діє координаційна рада, в функції якої входить супроводження та узагальнення результатів реалізації положень Болонської декларації. Затверджено склад шести робочих груп за напрямами роботи щодо впровадження положень і вимог Болонської декларації в Національній академії ДПС України.
      Наказом ректора "Про затвердження заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004–2005 роки" планується впровадження наступних заходів: створення електронних курсів навчальних дисциплін та розробка методики їх вивчення; забезпечення входження науково-педагогічної еліти закладу в міжнародне наукове співробітництво; організація та проведення мовних курсів для студентів, аспірантів і співробітників; організація стажування студентів вузу в підрозділах МЗС України; налагодження за допомогою МЗС України контактів з навчальними закладами Австрії, Німеччини, Швейцарії, Великобританії (університет м. Нотінгем) та ін.
      Перший етап експерименту (2003–2004 рр.) передбачає розроблення навчально-методичних матеріалів, змісту освіти, форм організації навчального процесу тощо, їх апробацію в експериментальних групах, визначених напрямів підготовки, спеціальностей. З 1 вересня 2004 р. на фінансовому факультеті проводиться педагогічний експеримент з кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
      Другий етап (2005–2008 рр.) має впровадити внесення коректив до експериментальних матеріалів та їх апробацію на більшому масиві учасників експерименту.
      Ректором Національної академії ДПС України 30 серпня 2004 року затверджено "Тимчасове положення про систему підсумкового контролю, оцінювання знань та визначення рейтингу студентів". Система підсумкового контролю та оцінювання знань і визначення рейтингу студентів, запроваджена як експеримент у рамках Болонського процесу, не передбачає обов'язкових семестрових іспитів для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти проходять модульний контроль, виконують індивідуальні завдання, реферати, їх знання оцінюються за 100-бальною шкалою. Студенти, які за результатами контрольних заходів набрали з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки ("відмінно", "добре", "задовільно" чи "незадовільно") відповідно до шкали переведення. Студенти, атестовані з оцінкою "незадовільно", зобов'язані складати семестрові екзамени. Семестрові екзамени можуть складати також студенти, які бажають підвищити оцінку, отриману за результатами модульного контролю. Оцінювання знань на екзаменах здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням в державну оцінку.
      З метою забезпечення педагогічного експеременту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу на фінансовому факультеті створено робочі групи організаційного й методичного супроводження експерименту та розробки методичних матеріалів з адаптації навчальних планів і робочих програм навчальних дисциплін; проводяться навчальні семінари з науково-педагогічними працівниками. Для студентів ОКР "магістр" запроваджено навчальний курс: "Вища освіта України і Болонський процес". Питання педагогічного експерименту постійно розглядаються на засіданнях Вченої ради, науково-методичної ради, ректоратах.
      Продовжується робота, з урахуванням вимог ЕСТS, щодо розробки навчальних планів, навчальних програм, заліково-екзаменаційних відомостей, залікової книжки, журналу обліку індивідуальної роботи студента тощо.
      У 2004–2005 н. р. проведено Міжнародну науково-практичну конференцію
"Єдиний економічний простір: сутність, проблеми та механізми реалізації", ряд кафедральних конференцій, круглих столів, диспутів щодо інтеграції України в європейський освітній простір. 12–13 травня 2005 р. пройшли треті Ірпінські міжнародні педагогічні читання "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти", на яких широко висвітлювалась проблема входження України у Болонський процес.
      Робота, проведена персоналом вузу на фінансовому факультеті, показує, що використання модульної форми організації навчання позитивно впливає на інтенсифікацію навчального процесу, систематизацію засвоєння навчального матеріалу, підвищення мотивації та відповідальності студентів та курсантів за результати навчання, забезпечення стабільного психологічного стану студентів, курсантів завдяки проведенню наскрізного контролю та складання семестрових екзаменів за особистим бажанням з метою підвищення отриманої підсумкової оцінки, або в разі отримання незадовільної оцінки за результатами модульного контролю.
      Водночас проміжні результати експерименту показали ряд проблем, протиріч, недоліків, над якими в даний час працює весь науково-педагогічний персонал. Основна увага звертається на такі питання: 1) розробка нового покоління науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін, в т. ч. методичне забезпечення дистанційної форми навчання (модульні програми та модульні технології викладання курсів); 2) удосконалення організації індивідуальної та самостійної роботи студентів та курсантів; 3) розробка нових засобів контролю знань (в тому числі за допомогою ПЕОМ); 4) робота над зменшенням аудиторного навчання викладачів та студентів для збільшення часу на консультування та контроль за виконанням самостійних, індивідуальних занять; 5) посилення вивчення студентами іноземних мов, враховуючи можливість навчання за кордоном, участі в міжнародних семінарах, конференціях; 6) укрупнення навчальних дисциплін з метою уникнення дублювання змісту та зменшення кількості дисциплін, кількості годин менше одного кредиту; 7) розробка структурно-логічних схем, яка дозволить визначити певну послідовність у вивченні тих чи інших дисциплін, розподіл навчального часу на певні етапи; 8) забезпечення бібліотеки іноземною літературою з метою використання її в навчальному процесі та ін.
      Підвищення рейтингу знань студентів і курсантів може бути досягнуто за умов успішного вирішення комплексу питань, які потребують нового бачення і переосмислення багатьох проблем як на рівні держави, вищої школи, так і безпосередньо університету.
      З метою організації проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національній академії ДПС України наказом № 809 від 29.04.2005 року "Про проведення педагогічного експерименту" прийнято рішення з 1 вересня 2005 року на всіх факультетах денної форми навчання запровадити кредитно-модульну систему організації навчального процесу.
      Згідно з наказом ректора № 640 від 05.04.2005 р. "Про підготовку та випуск інформаційних пакетів", вищий навчальний заклад повинен мати три основних елемента ECTS: інформаційний пакет; договір про навчання між студентами і вищим навчальним закладом; академічну довідку оцінювання знань за системою ECTS. Завідуючим кафедрами (за виключенням кафедри військового факультету) доручено розробити і затвердити в установленому порядку робочу програму для кожної дисципліни з урахуванням кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
      Зважаючи на необхідність підвищення рівня знання іноземних мов, було відкрито курси вивчення іноземних мов для професорсько-викладацького складу, працівників та студентства. Протягом 2004–2005 н. р. в рамках проведення курсів з англійської та німецької мови для співробітників було створено 7 груп, які відвідують понад 100 чоловік. Проводяться також платні курси та додаткові заняття для студентів з польської, французької, англійської та німецької мов. Працює клуб знавців англійської мови серед студентів "Top Success", членами якого є 25 студентів. Починаючи з вересня 2005 р. планується впровадження навчання студентів англійській мові за програмою "British Council" для професійного спілкування.
      В березні 2005 р. було проведено тестування 73 студентів та 2 аспірантів (комп'ютерний варіант TOEFL). В результаті студенти з найкращими результатами були рекомендовані до участі в міжнародних освітніх програмах. В середині травня 2004 р. було проведено тестування 31 особи науково-викладацького складу на предмет володіння ними іноземними мовами, кращі з них рекомендовані до участі в міжнародних програмах обміну. Спільно з Британською Радою в Україні та кафедрою іноземних мов 8 грудня 2004 р. проведено міжвузівський науково-методичний семінар "Сучасні інноваційні технології у викладанні іноземних мов".
      У 2004 р. в підрозділах МЗС України стажування проходили 9, у 2005 р. – 5 студентів.
      Налагоджено співпрацю відділу міжнародних зв'язків з Департаментом міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки. Досягнута домовленість про можливість участі вузу в програмах навчання у закордонних навчальних закладах, починаючи з 2005 року.
      На 2005–2006 н. р. урядом Республіки Польща оголошено черговий, третій, тур Стипендіальної програми, яка була розпочата у 2003 році, для молодих науковців ряду країн Європи та Азії, в тому числі України. Стипендіальна програма призначена для молодих науковців у наступних галузях: міжнародні стосунки, історія, політологія, соціологія, етнологія, культурознавство, суспільна психологія, адміністрація та управління.
      Підписано угоду з Вищою школою обліку та комерції м. Познань (Польща); налагоджується співпраця з університетом ім. М. Складовської-Кюрі (м. Люблін, Польща); тривають переговори з Податковою академією Південно-Африканської Республіки.
      Постійно здійснюється пошук та моніторинг міжнародних освітніх програм. Програми, за якими оголошено конкурс: ДААД (ФРН), "Програма обміну майбутніми лідерами". Американської асоціації міжнародної освіти, освітня програма Фонду ім. Фулбрайта для випускників вищих навчальних закладів (США), Британська стипендія для післядипломної освіти у Великобританії, Магістерська та кандидатська програми ім. Едмунда Маскі Департаменту з питань культури та освіти США та Ради наукових досліджень та обмінів (США), Євразійська програма обміну студентів Департаменту з питань культури та освіти США та Ради наукових досліджень та обмінів (США). Викладачем кафедри "Економіка підприємства" Паєнтко Т.В. подана заявка на участь у літній школі IREX.
      Досягнуто наступних результатів щодо співробітництва з вищими навчальними закладами ЄС: укладено меморандум про співробітництво між Національною академією ДПС України та Європейським колегіумом польських і українських університетів; підписано угоду про наукове і навчальне співробітництво між університетом та Вищою школою адміністрації та управління в Пшемишлі (Польща), налагоджено партнерські стосунки з Женевським університетом.