Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" .:. Літературні новини та анонси, аналітика літературних подій та процесів, огляди книг, публікації, репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій, сучасна проза та поезія.
Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" :: Точка - література у русі
- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
Пошук по сайту
Нові публікації
Твоя неприсутність не діє на нерви.... ( Олена Багрянцева)
Туфельки на високих підборах. ( Олена Багрянцева)
.це просто залишки серпня в голові. ( файна дівчина-сонце.)
“Те, що ім'я Фройда всі знають і здебільшого лають, ніяким способом не свідчить за обізнаність із самою наукою його” – В.П.
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний.
“Очевидно, вона [людина] варта буде цього ім'я [людина] тільки тоді, коли розвиток її не залежатиме від справ їжі та одежі” – В.П.
Валеріан Петрович Підмогильний народився в селі Чаплях на Катеринославщині (нинішня Дніпропетровська область) 2 лютого 1901 року. Його батько був управителем поміщицького маєтку, мати – простою селянкою.
Освіту свою розпочинає відвідинами церковно-приходської школи, а у 1910 – 1918 роках навчається у Катеринославському реальному училищі. Навчання дається Валеріану легко, тому вільний час присвячує самостійному студіюванню літератури, філософії. Надалі самоосвіта стає першим джерелом знань Підмогильного – письменник не мав вищої освіти (він закінчив лише деякі курси при університеті), i самостійно ознайомився із західноєвропейськими літературами, психологією, філософією та досконало вивчив французьку мову, з якої пізніше робив неперевершені переклади. прикметно, що 1919 року він вступає на математичний факультет катеринославського університету, але полишає його через матеріальну скруту. У 1919 – 1920 роках вчителює в Катеринославі, Павлограді, згодом, з 1921 – у Ворзелі.
Перший твір Підмогильного був написаний у 1917 році, а в 1919 році виходять друком у катеринославському журналі “Січ” “Гайдамаки” i “Ваня”. У 1920 році виходить перша збірка оповідань Підмогильного – “Твори, І” (до неї увійшли такі оповідання: “Старець”, “Ваня”, “Важке питання”, “Пророк”, “Добрий бог”, “Гайдамаки”, “На селі”, “На іменинах”, “Дід Яким” – написані переважно під час навчання в реальному училищі).
У 1921 році одружується з донькою ворзельського священика Катрею Червінькою, разом з дружиною переїздить до Києва, де оселяється на розі Великої Житомирської біля Сінного ринку.
У Києві Підмогильний захоплюється літературно-мистецьким життям, переходить на редакційну роботу (працює у видавництвах “Рух”, ДВУ, “Книгоспілка”, далі – співредактором літературного журналу “Життя й революція”).
Ставши вже досить відомим письменником, Підмогильний вступає до Аспису (Асоціація письменників), стає ініціатором трансформації цієї організації у 1924 році в Ланку (Підмогильний, Плужник, Осьмачка, Косинка, Антонечко-Давидович, Марія Галич), яка у 1926 перетворюється вже на МАРС. 1922 року Підмогильний організував демонстрацію на знак протесту проти тиску на українську літературу з боку московських чиновників: разом з колегами надрукував свої твори у ряді закордонних видань, причому публічно пояснив мотиви цієї акції у “Червоному шляху” (1923 р., ч.2).
У 1930 році Підмогильний мав надрукованими чимало творів, зокрема, крім зазначеної збірки оповідань “Твори, І”, інші: “В епідемічному бараці” (Київ-Лейпциг, 1922 р.), “Син” (Київ,1923 р.), “Військовий літун” (Харків, 1924 р.), “Третя революція” (Київ, 1926 р.), “Проблема хліба” (Київ, 1927 р.). У 1928 році в Києві виходить чи не найвідоміший твір Підмогильного – роман “Місто”, а в номерах журналу “Життя i революція” за 1930 рік виходить інший роман – “Невеличка драма” (окремою книжкою виходить 1957 року в Парижі).
З політичних мотивів вже 1930 року Підмогильного звільняють з посади редактора “Життя i революції”, його твори вже не можуть потрапити до друку. За цих умов письменник починає активно перекладати твори французької літератури, зокрема, Анатоля Франса, Бальзака, Cтендаля, Мопасана.
1932 року Підмогильний переїжджає до Харкова, але вже на початку грудня 1934 року його заарештовують, i після тривалого слідства навесні 1935 року засилають на десять років до Соловецького табору спеціального призначення. Навіть у таборі Підмогильний розпочинає перекладацьку i творчу роботу, про що свідчать листи до близьких. Але вже 3 листопада 1937 року до ювілею Жовтневої революції письменника разом з групою інших “ворогів народу” було розстріляно.
Погляд:
“За коротких десять літ Підмогильний динамічним темпом пройшов від етнографічного натуралізму й імпресіонізму перших своїх оповідань до експресіонізму (ІВАН БОСИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ ЛІТУН, ТРЕТЯ РЕВОЮЦІЯ та інші твори 1920 - 1926), далі в романі МІСТО показав себе майстром точної реалістичної прози, а в останньому більшому творі НЕВЕЛИЧКА ДРАМА, як слушно зауважив Юрій Шерех (Шевельов) – Підмогильний, залишаючись реалістом, дає перед смак екзистинціялізму” - Юрій Лавріненко, “Розстріляне відродження. Антологія 1917 – 1933. Поезія – проза – драма - есей”, с. 453 – 454.
“Хижацьке ставлення до жiнок (живлене, не виключено, фройдiвськими теорiями) справдi вражає в цьому творi [Місто], але Пiдмогильному принаймнi не можна закинути нещирiсть, адже впродовж усiєї iсторiї чоловiки запевняли жiнок, що завжди бажали їм найкращого, що все робилося заради їхньої ж користi. Тому Пiдмогильний виявляється чи не єдиним в усiй українськiй лiтературi, хто виявив у своїх творах iстину сутнiсть цих "праведних" поривань, хто до крайньої межi вiдвертостi оголив стосунки мiж статями. Всупереч свiдомому бажанню Пiдмогильного зрозумiти й розкрити свiдомiсть "iншої" статi, лейтмотивом усiх його визначних творiв є думка про неможливiсть порозумiння мiж чоловiком i жiнкою. Отже, жiнка для Пiдмогильного обертається на одвiчну загадку, вона вривається у життя чоловiка, подiбно до незнайомки з "Повiстi без назви", й залишає чоловiка у повному розпачi, вiдбираючи його розум i серце” – Дробот I., “«Темний континент» Валер’яна Підмогильного”.
“Зображенню доби української революцiї i громадянської вiйни, боротьби українського народу проти рiзних загарбникiв, повстань, партизанщини, григорiєвських рейдiв i махновської романтики, участи i долi молодi в цих катастрофальних i великих подiях — присвяченi оповiдання "Гайдамаки", "Вiйськовий лiтун", повiсть "Остап Шаптала", "Третя революцiя" i також чимало сторiнок iз бiографiї Степана Радченка в романi "Мiсто"” – Костюк Г., “Валер’ян Підмогильний”.
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
Я не письменник постмодерніст і ніколи ним не був. Не називайте мене так.
Для тих, хто не знає як ставиться Сергій Жадан до Любка Дереша, до Венедикта Єрофєєва, до Спілки письменників України, до творчих спілок загалом, до постмодернізму, до українського футуризму і Семенка; хто не знає чого не вистачає українській літературі, чого не вистачає самому Жадану, що для письменника найбільший кайф, що він робить, лягаючи спати, що вчинить Жадан з Міністерством освіти, про що він не готовий говорити з широкою аудиторією, які поняття він сприймає скептично; і найголовніше – для тих, хто сумнівається, що цьому “застудженому горлу” можна вірити, власне, і публікується нижченаведана нарізка.
далі
всі нарізочки/звіти
"Я, “Побєда” і Берлін" Кузьми Скрябіна
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
вся критика
Розстріляне відродження
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
РаУВРРвСРСР
Тарас Прохасько
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
