Львівнету 11 років. Куди йдемо?
Провайдери
Днями львівському інтернету виповнилося 11 років. Саме 29 вересня 1993 року в 17.30 у робочому журналі науково-дослідної лабораторії Інституту фізики конденсованих систем з'явився перший запис про роботу каналу між Львовом і Варшавою. Це перше офіційне згадування про незалежний львівський канал у "великий Інтернет". Згодом на базі лабораторії було створено окреме підприємство "УАРНЕТ", що за час свого існування виросло з локального львівського провайдера в найбільшого на Західній Україні.
Серед населення найбільш популярним є звичайний Dіal-Up доступ. Зараз у Львові працює більше 20 провайдерів. Здебільшого вони орендують канали в того ж “Уарнету” або "Укртелекому". Проте, є самостійні компанії, переважно - це філії київських провайдерів - "Глобал-Юкрейн", "Голден-Телеком", "Фарлеп", "Вест Лакі нет", "Укрнет". Із власне львівських провайдерів варто виділити "Інтернет-Україну", що першою запровадила послугу доступу по предоплачених картках.
Досить відчутною для ринку інтернет-послуг була поява на ньому кілька років тому компанії "Фарлеп", що завдяки добрій якості і низьким цінам послуг відразу стала чи не найбільшим конкурентом Уарнету. Важливим козирем була також послуга callback, що до "Фарлепа" у Львові ніхто не надавав. Проте "з'ївши" свою частину ринку, "Фарлеп" зупинився. Ціни більшості провайдерів уже давно знизилися до його рівня, а сам провайдер за цей час практично жодного разу не знизив тарифи. Більш того, замість розширення послуг, "Фарлеп" почав їх обмежувати. Так, згодом було припинене надання послуги callback новим абонентам (зараз її надають тільки на нічний час), а також скасовано пакет з необмеженим доступом.
Деякий “прорив” на ринку нещодавно зробив “Світ-онлайн”, пропозиції якого зараз є мабуть найбільш вигідні. Проте наразі львівські ціни на інтернет не сприяють кардинальному зростанню кількості абонентів, а отже і аудиторії львівських сайтів. Зараз домашні користувачі чекають двох подій – коли нарешті запрацює “вільний доступ” “Укртелекому”, а також появи провайдера із принципово новими тарифами.
Інтернет-ЗМІ
Можна сказати, що на мережневих ЗМІ тримається весь львівський інтернет. Це ледве не єдине, чим регіон може пишатися в інтернеті. Надзвичайно розвинений ринок офлайнових мас-медіа знайшов своє відображення й в онлайні.
Найбільш відвідуваний сайт, з тих, що зроблено у Львові - "Новини України". Мало хто насправді знає, що сайт має львівські корені. Відвідуваність його сягає понад 2000 хостів на день. Він являє собою систему для збору, пошуку і моніторингу інформації. Кожні 20 хвилин робот сайту індексує близько 100 українських інтернет-ЗМІ і об'єднує їхні новини в одну стрічку. Таким чином, щодня на сайті з'являється до 2000 новин, що сортуються по тематиці. База даних містить понад 700 000 новин за період з листопада 2002 року до сьогоднішнього дня. Проект комерційний, створений агентством Lvіvport.com. Сайт живе на доходи від банерної реклами і комерційного розміщення статей.
Похвалитися високою відвідуваністю можуть і сайти трьох найбільших львівських газет: "Львівська Газета", "Поступ", "Високий Замок". Усі вони мають відвідуваність більше 1000 хостів на добу. Власні сайти мають і інші місцеві газети - "Молода Галичина", "За вільну Україну", "Аргумент-газета", "Вечірня газета". Проте, вони виконані досить неякісно й особливою популярністю не користуються.
Найбільш молоді проекти - чисті інтернет-ЗМІ - це Vgolos.lvіv.ua і Portal.lvіv.ua. "Вголос" створений і підтримується львівським відділенням інформаційного агентства "Контекст-Медіа". Засновники сайту - новачки в галузі контент-проектів. Але завдяки постійному оперативному поновленню новинами та актуальною аналітикою за майже рік роботи сайт зміг набрати аудиторію з кількох сотень відвідувачів. Засновники говорять, що їхнє видання незалежне, проте, серед журналістів ходять чутки щодо приналежності сайту до різних політичних сил.
Зовсім інша ситуація з Portal.lvіv.ua. Це проект із великим бюджетом і повноцінним штатом журналістів і редакторів. По суті, це перший місцевий інтернет-проект, у який вкладені серйозні інвестиції. Цікавим був симбіоз засновників сайту: це газета львівської міської ради "Ратуша" (більшість у міськраді має блок "Наша Україна") і інтернет-видання ForUm, близьке до "донецьких". Проте декілька місяців тому через певні організаційні зміни, сайт перейшов в підпорядкування інтернет-видання ProUA.com, політична заангажованість якого фактично не простежується, хоча його теж відносять до одної із донецьких бізнес-груп. Технічним обслуговуванням займається київська компанія NetAgency.
Серед старожилів львівських інтернет-ЗМІ варто згадати також сайт Радіо "Люкс" і "Купол". Останній , так само як і сайт "Поступ" зараз підтримує ГО "Генеза". Своїх новин він не продукує, а лише займається моніторингом з інших онлайн і офлайн медіа.
Влада в Мережі
Львівські органи влади представлені в Мережі досить широко. Сайт Львівської міської ради - це перший сайт влади в регіоні. Оновлюється регулярно. На сайті представлені сторінки міського голови, його заступника, довідки про голів районних адміністрацій, керівників комунальних підприємств, депутатів міської ради, графік прийому громадян і телефонний довідник. Крім того, сайт фактично є міським порталом, тому що містить багато цікавої довідкової і туристичної інформації про місто, новини, інвестиційні пропозиції, заклади освіти, підприємнства. Має польську, англійську, російську, німецьку і французьку версії. Корисним розділом є інтерактивна карта Львова, що дозволяє за лічені секунди знайти будь-як будинок, підрахувати відстань між об'єктами, переглянути маршрути транспорту, адміністративно-територіальний поділ, розташування медичних установ, об'єктів мистецтва і культури.
Непогані сайти мають обласна рада і Львівська облдержадміністрація. Сайт ДПА у Львівській області містить актуальну інформацію щодо податкового законодавства, діяльності адміністрації, графік прийому громадян. Офіційна web-сторінка УМВС України у Львівській області інформує про керівництво , структуру, нормативну базу, історію львівської міліції і т.п.. Сайт поновлюють нерегулярно.
Позитивною є тенденція появи в Інтернеті представництв міських і районних рад.
Портали і контент-проекти
Перший сплеск появи інтернет-проектів припав на 1997-1998 роки, коли почала свою роботу компанія "Вертеп". "Вертеп" займався створенням веб-сайтів, а також надавав послуги хостингу. На жаль наприкінці 2001 року компанія припинила своє існування і разом з цим зникли ряд їхніх проектів (баннерная мережа, рейтинг сайтів, популярний чат "Львівська балачка" та інші).
Потім йшов період певного затишшя. А зараз контент-проектів у львівському Інтернеті існує досить багато. Правда успішних серед них дуже мало. Стандартні портали з традиційним для таких ресурсів набором розділів і сервисів почали множитися з 1998-1999 року і з'являються дотепер . Onlіne.lvіv.ua , Lvіvbest.com, Ce.Lvіv.ua, lvіv.net і ціла купа інших "порталів" не мають відвідуваності більше 100 хостів на добу. Більшість майже не оновлюються і фактично заморожені, а трафік отримують за інерцією виключно із пошукових систем.
На їхньому тлі вигідно виділяється колись великий львівський портал Lvіv.ua, що з'явився набагато раніше за інших. Проте , зараз він фактично перетворився в каталог сайтів. Це єдиний розділ , що може бути корисний відвідувачам. Проте, завдяки гарному доменному імені на Lvіv.ua постійно досить висока відвідуваність.
Наприкінці минулого року зусиллями однойменного агентства з'явився відомий читачеві lvivport.com . Спочатку сайт майже повністю являв собою об'єднання сервісів з інших львівських сайтів. Проте, на даний час він “обріс” багатьма власними сервісами і проектами, що робить його без сумніву найбільшим львівським порталом.
На відміну від інших порталів, Lvіvport.com себе постійно "піарить”, має досить активний форум. Зараз при lvivport.com діють три повноцінних тематичних контент-проекти. Це Relax (путівник по розважальних закладах Львова), Sportивка (спільний проект lvivport.com та одноіменної газети - інформаційний ресурс про спортивні події у Львові), а також Новини.NET (львівські мережеві новини). Унікальною можна назвати стрічку львівських новин на сайті. Вона формується цілодобово, щогодини. Завдяки використанню технології фільтрів уже згаданого сайту "Новини України", новини тут відбираються з українських інтернет-медіа за ключовими словами. Таким чином, користувачі можуть майже в режимі реального часу стежити за тим, що пишуть про Львів українські ЗМІ.
Слід відзначити іще один цікавий комерційний проект із львівським походженням – “Український деревообробний портал” derevo.info – доволі молодий інтернет-ресурс, що призначений для компанiй, що займаються деревиною i продукцiєю деревообробки.
Крім того, у львівнеті є популярні сайти інших тематик. У першу чергу це два чати - www.smіth.lvіv.ua (до речі, саме зараз ресурс закритий через проблеми з фінансуванням хостингу) і www.іn-chat.com.ua з відвідуваністю на рівні 1000-1500 хостів, орієнтовані здебільшого на молодіжну аудиторію. Серед інших місцевих ресурсів їх виділяє висока частка серед відвідувачів саме львів'ян.
Ще один успішний проект - "Форум рідного міста". Цей форум відрізняється від попередніх двох сайтів більш серйозною згуртованою постійною аудиторією. Здебільшого це львівська інтелігенція. Тут серед інших спілкуються викладачі вузів, суспільні діячі, журналісти. Відвідуваність, за словами адміністрації, складає близько 500 хостів щодня.
Іще один популярний сайт - www.multіkіno.com. Зараз, за даними усі тієї ж системи bіgmіr)net це один із найбільш популярних в Україні сайтів про кіно. Відвідуваність його складає близько 1500 хостов щодня . Періодично тут розміщають банери мережеві рекламні агентства.
Досить популярними є сайти, присвячені зимовому туризмові. В Львівській області знаходиться найпопулярніший в Україні гірськолижний курорт Славсько. Тому у Львові працюють кілька інформаційних ресурсів таких як www.trostіan.com , www.karpaty.com.ua , www.skі.lvіv.ua , що розміщають корисну і постійно оновлювану інформацію для туристів: де зупинитися, взяти в прокат лижі, найняти інструктора, поїсти, випити і т.д. Можливо, що в деяких випадках ця інформація розміщається на комерційних умовах. Але швидше за все ці популярні і суспільно-корисні ресурси існують завдяки ініціативі ентузіастів, закоханих у гори. Хоча з великою часткою імовірності можна припустити, що при грамотному підході у цього напрямку сайтів є непогані комерційні перспективи.
Сервіси і електронна комерція
Перший львівський рейтинг інтернет-ресурсів був створений компанією "Вертеп" ще наприкінці 90-х. Це була одна з найперших рейтингових систем в Україні, у ній брали участь кілька сотень сайтів. Проте, з розвалом компанії перестав працювати і рейтинг. Наприкінці минулого року у Львові з'явилося цілих два рейтинги - www.lvіvіnfo.net і www.chat.lvіv.ua. Другий розвивається більш активно, але за майже рік роботи вони обоє не змогли установити свої лічильники навіть на сотні львівських сайтів.
Львівського безкоштовного поштового сервісу як такого донедавна не існувало. Компанія "Глобал-Юкрейн" у свій час створила сервіс @Emaіl.lvіv.ua, проте , він проіснував рік і був закритий. А кілька місяців тому запрацювала безкоштовна пошта www.lviv.name. Тут же надають безкоштовний хостинг, щоправда з дуже обмеженим дисковим простором.
Протягом тривалого часу було кілька спроб створити львівську банерну мережу. Цим колись пробували займатися "Глобал-Юкрейн" і "Вертеп". Уже протягом року чергову спробу роблять ентузіасти з www.lvіvіnfo.net. Проте аматорський підхід і відсутність інвестицій прирік проект, якщо не на провал, то на застій. За час функціонування вдалося заледве зібрати більше 40 сайтів, які разом показують 4000 банерів на добу. Відомо, що проект зараз змінив власника і можливо буде розвиватися. Інформацію про нового власника не розголошується.
Більш успішною можна назвати „Західно-українську банерну мережу” від компанії „Комплекс”. Тут беруть участь значно більше сайтів, кількість показів складає близько 100 000 на добу, кажуть, що „Комплекс” навіть примудряється продавати покази у мережі. Щоправда, середній показник ефективності (CTR) у ЗУБМ є надзвичайно низький, наприклад за останній тиждень - 0.07% . Це можемо пояснити тим, що банери крутяться на неефективних майданчиках, як то наприклад вікно чату.
Перший "чистий" комерційний інтернет-проект з'явився у Львові лише на початку 2004 року. Це інтернет-магазин Emark.com.ua. За останній рік у Львові з’явилось ще кілька інтернет-магазинів, проте, нажаль про їх успішність нічого не відомо, тож залишимо це темою окремого дослідження. Крім того працює інтернет-аукціон згаданої компанії „Комплекс” www.lotok.com.ua, про успішність якого теж нічого не відомо.
В галузі інтернет-реклами у Львові спостерігається повний штиль. З однієї сторони над залученням реклами на свої ресурси серйозно майже ніхто не працює. З іншої сторони в регіоні немає рекламного агентства, що пропонувало би розміщення реклами в інтернеті, і відповідно поставляло б ці замовлення на місцеві сайти. Власники контент-проектів, у свою чергу, не працюють напряму з рекламодавцями. Здебільшого онлайн-реклама у Львові носить епізодичний характер.
Деякі спроби здійснювати рекламні кампанії по львівських сайтах робить lvіvport.com, фактично намагаючись працювати в режимі мережевого рекламного агентства. Зокрема , перед Новим Роком можна було бачити реалізовану зусиллями lvіvport.com кампанію нічного клубу Red Bull, а пізніше – нового рейсу компанії „Австрійські авіалінії”. За останній час lvivport.com помічений у співпраці з страховою компанією „Універсальна”.
А де ж гроші?
Основна проблема львівського Інтернету - розпорошеність місцевої аудиторії. Жоден ресурс не може похвалитися тим фактом, що збирає велику львівську аудиторію. Це негативно позначається на інтересі до місцевих контент-проектів з боку інвесторів. Найбільш високий показник у двох чатів, що збирають по 300-500 підлітків, однак ефект від реклами серед такої аудиторії дуже незначний.
З іншої сторони збільшенню аудиторії львівських сайтів перешкоджає висока вартість інтернет-послуг для звичайних користувачів. Разом із щохвилинною оплатою послуг "Укртелекому" у середньому за годину комутованого з'єднання львів'янин повинен заплатити долар. Це в 2-3 рази більше, ніж в інших містах України.
Головним позитивним моментом можна вважати немалу кількість оригінальних контент-проектів, багато з яких поки що функціонують на ентузіазмі. У той же час, з'являються перші комерційні ресурси, що можна вважати передумовою появи інтересу до сегменту з боку потенційних інвесторів.
Ігор Мартинів, Роман Библюк