Кожного року тисячі туристів приїздять до Одеси, щоб відчути колорит міста з його мовою, довгими одеськими дворами, місцевими жителями  та насолодитися лагідним південним сонцем, піщаними пляжами і морем. Проте,  мало хто знає, що легендарна Південна Пальміра має своє підземне «віддзеркалення» у вигляді одеських катакомб, які є унікальними природними та штучними порожнинами.

 

Історія одеських катакомб починається з XIX сторіччя. В цей час активно ведеться будівництво міста, і як найкращий будівельний матеріал використовують понтичний вапняк, який каменярі видобувають з масивного прошарку гірської породи. Тим самим вони створили велику кількість шахт, штолень, коридорів та ін., які, в свою чергу, з’єднались між собою в одну заплутану систему лабіринтів під містом та його околицями.

 

 

 

Утворені таким чином катакомби були й надалі тісно пов’язані з історією міста. Їх використовували для господарчих цілей, для переховування та перевезення контрабандних товарів за часів Порто-Франко, під час війни місцеві жителі та партизани знаходили тут собі притулок.

 

На сьогоднішній день довжина Одеських катакомб оцінюється приблизно в 2,5 тис. км, але хоча би якась детальніша інформація є лише про 1,7 тис. км.

 

 

Починаючи з 1846 р., проводяться описи ділянок видатними науковцями - палеонтологом А. Норманом та геологом Барбот-де-Марні. В 1929 р. створюється експедиція для вивчення катакомб під керівництвом Т.Г. Грицая. На жаль, до наших часів дійшла лише невелика частина описів гірських виробок. У 1965 р. була створена організація «Пошук», яка по сьогоднішній день функціонує і вивчає катакомби. Організацією «Пошук» проводяться різні акції щодо популяризації катакомб.

 

 

 

 

Переважно 95-97% одеських катакомб є підземними каменоломнями, які мають культурну цінність і відображають історію останніх 300 років, але є невелика кількість карстових утворень, які несуть величезну геологічну та палеонтологічну цінність. Так, у межах міста Одеса були відкриті карстові порожнечі у понтичних вапняках неогенового віку, наповнених залишками тварин (гієн, верблюдів, лисиць, страусів, риб, шаблезубих тигрів, мастодонтів, носорогів та багатьох інших). Палеонтологи датують унікальну знахідку віком 3,7 млн р.

 

Об’єкт має статус пам’ятки державного рівня.