"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2003 > Тема "На допомогу вчителеві"
| Версiя для друку |
| Обговорити в форумi |
|
#11 за 14.03.2003
СВЯТО ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ
Тамара Филимонівна СЛИВКІНА,
Любі юні друзі! Шановні вчителі! На сторінках "Джерельця" ми вже не раз друкували тематичні розробки уроків, подані вашими ж колегами-вчителями, і, зокрема, вчителя української мови та літератури Прудівської ЗОШ Василя Григоровича Латанського "Моя родина - це вся Україна", "На вгороді верба рясна" та інші. Сьогодні ж до вашої уваги ми пропонуємо матеріали до уроку "Свято червоної калини", які підготувала і на їх основі провела урок у своїй ЗОШ № 29 м. Сімферополя Тамара Филимонівна Сливкіна. Якщо у когось з вчителів-словесників є свої цікаві напрацювання з уроків народознавства - поділіться ними зі своїми колегами в "Джерельці".
СВЯТО ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ Мета уроку: виховувати у дітей почуття гордості за свою Батьківщину, бережливе ставлення до природи, продовжувати традиції свого народу. Обладнання: ілюстрований матеріал, грона калини, вишиті рушники, портрет Т. Г. Шевченка. Література: твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка.
ХІД ЗАНЯТТЯ Звучить українська мелодія. Учениця виходить на середину класу з хлібом на рушнику, прикрашеним калиною. У рідному Криму у різні свята червона калина з хлібом була. (Кладе на стіл). Ведучий. Сьогодні у нас чудове свято, свято червоної калини. Нехай звучать найніжніші, найбільш хвилюючі слова про рідну Україну, про рідний Крим. Наша земля красива, наша мова чарівна. Вона, ніби жайворонкова пісня, лине в небо: то затріпоче калиновим цвітом, то задзвенить стиглим колоссям золотавої пшениці. Вона чарує всіх: і хлібороба, і академіка, і гірника, й інженера. Вона, як музика, несе нас у глибину віків або повертає у сучасність. Наша земля щедра. Ростуть на ній жита, розпускаються квіти, красуються дерева. Кожна рослинка прекрасна по-своєму, та особливо люблять в народі калину, називають її червоною. Калина - символ дівочої краси, вроди і долі. Саджають калину біля хати, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала. В народі кажуть: "Без верби й калини нема України". А що ви знаєте про калину? Калина любить рости у лузі, біля верби, у вологих місцях. Весною розцвітає і стає гарною, мов дівчина у білому платті. А коли зима приходить, стоїть калина у червоному намисті, урочиста і красива. Всі люблять ягоди калини: люди і птахи. Колись давно, проводжаючи сина у далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала хліб з калиною. Коли в хаті було свято, на стіл обов'язково клали поряд з хлібом калину. Ведучий. А скільки чудових віршів написано про калину! Т. Г. Шевченко любив калину і оспівував її у віршах, а люди придумували мелодії - так виникали пісні. Тече вода з-під явора, яром на долину, Пишається над водою червона калина, Пишається калинонька, явір молодіє, А кругом їх верболози й лози зеленіють. Ведучий. А цю пісню на слова Т. Г. Шевченка "Зацвіла в долині червона калина" давайте виконаємо разом. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, На чужину з України брати розійшлися. Посадила стара мати три ясени в полі, А невістка посадила високу тополю. Три явори посадила сестра при долині, А дівчина заручена - червону калину. Ведучий. В якім селі на Україні немає калини! Весела хата, красива дівчина, коли у дворі калина. Калина дала людині першу сопілку. Калина побачила, як зраділа людина, коли заспівала першу пісню сопілка. Народ склав про калину багато загадок, прислів'їв.
ЗАГАДКИ 1. У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою червону вроду. 2. За хатою у садочку, у зеленому віночку та в червоних намистах стоїть пава молода. 3. І не дівчина, а червоні стрічки має.
ПРИСЛІВ'Я Пишна та красива, мов червона калина. Молода дівчина гарна, мов калина. Ведучий. Добре, молодці! А чи знаєте ви, чому калина так зветься? Про це ви дізнаєтесь, якщо уважно прислухаєтесь до казки, яку я вам розповім.
КАЗКА ПРО КАЛИНУ В одному селі жила дівчина Калинка. Якось пішла вона в ліс і знайшла гілочку, і вирішила посадити її біля дороги. За весну з гілочки виріс кущ, який покрився красивим білим цвітом. Влітку став зеленим, весь густо всипаний листочками і захищав людей від спеки, а коли прийшла осінь, з'явилися червоні ягідки, які стали їжею для багатьох птахів. Одного разу повз цей кущ проходив юнак. День був сонячний, жаркий, і кущ захистив його від спеки, а коли хлопець запитав, хто посадив цей кущ, гілочка калини заговорила людським голосом: "Калинка". І хлопець назвав цей кущ калиною.
Про калину писав вірші не тільки Т. Г. Шевченко, а й багато інших поетів. У лузі, де роса вмиває трави І сонце пестить річку на зорі, Росте калина і плоди криваві, Немов намисто, хилить до землі. Настане осінь, вередливий вітерець Зірве останні золоті листки, Та на холодних, потемнілих вітах Зостануться гарячі ягідки. Коли зими засніжені долоні Візьмуть в свої обійми далечінь, Зігріють серце ягідки червоні, Весна настане у душі моїй. (І. Франко). Ведучий. Червона калина оспівана в піснях, думах, віршах. Любов і шану, гордість за її красу - чуємо в кожному слові. А скільки чарівності в музиці! Виконується пісня "Ой у лісі калина". Потім - танок. Ведучий. А чи знаєте ви, діти, що родина калини дуже велика. Її є понад 100 видів. Росте калина на території Західної Європи, Японії, Монголії. Цікава особливість у калини: вона має квітки двох видів: внутрішні дають плоди, зовнішні привертають увагу комах. Та не тільки яскрава краса привертає увагу. Всім відома цінність калини як лікарської рослини. Недаремно у народі кажуть: "Червона калина від 100 хвороб лікує".
ЗИМОВА КАЛИНА Вже жахав мороз калину: Побілієш ти, як сніг. Заморожену до згину, Заморозити не зміг. Червоніла, пломеніла, грона жевріли, як жар. А коли прибігли діти, любо мовила вона: Ви мене в коші беріть, я морожена, смачна. Зустрічали з пиріжками свій Новий щасливий рік І солодкими цівками лився їм на губи сік. Ведучий. Окиньмо оком рідну землю. Колосяться жита, гудуть верстати на заводах, шумлять калинові гаї. Діти, а чи часто зустрічаємо ми калину в нашому місті? На завершення свята хочу вам запропонувати: під час екскурсії до лісу викопайте калину і посадіть її біля школи, біля свого будинку. Хай вона росте і квітує, як наша Вітчизна - Україна! Підготувала Тамара Филимонівна СЛИВКІНА, вчителька української мови та літератури ЗОШ № 29 м. Сімферополя.
| Версiя для друку |
| Обговорити в форумi |
|
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2003 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=671
|