Версiя для друку Обговорити в форумi

"Економічна еміґрація з України: причини та наслідки". "Круглий стіл" під такою назвою в приміщенні Товариства "Україна - Світ" провів Інститут досліджень діаспори. В його роботі взяли участь голова комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко, начальник консульського управління Міністерства закордонних справ України Ігор Дір, начальник управління у справах української діаспори та міжнародних зв'язків Державного комітету України у справах національностей та міґрації Андрій Попок, заступник директора Державного центру зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України Петро Василенко, радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Анатолій Задворний, директор Центру досліджень проблем міґрації Олег Поворозник, колишній радник Верховної Ради та Кабінету Міністрів України професор Осип Мороз (США), кореспондент найстарішої в українському зарубіжжі газети "Свобода" Ростислав Хом'як (США), видавець та редактор україно-франкомовного журналу "Український калейдоскоп" Зірка Вітошинська (Франція), вітчизняні журналісти.
За інформацією очолюваного Г. Удовенком комітету, еміґраційні наміри громадян України стимулює комплекс причин, головні з яких соціально-економічні. Це, передовсім, різниця в доходах, які громадянин нашої держави має на батьківщині порівняно з країною його потенційної еміґрації. Аналіз свідчить, що зазначені доходи є приблизно вдвічі меншими, ніж у Чехії, Болгарії, Росії, в 30 разів меншими, ніж в Італії, у 50 разів меншими, ніж в Німеччині. З рівнем доходів безпосередньо пов'язані бідність та безробіття. Незважаючи на певні економічні зрушення останніх років, рівень бідності в Україні залишається високим. Лише за офіційними даними, у середньому по країні він становить близько 30 відсотків. Найскладнішою є ситуація в Закарпатській області, де рівень безробіття становить 47 відсотків. Кожен четвертий (а в деяких областях - кожен другий) українець не має достатньо коштів для забезпечення своїх прожиткових потреб.
За даними Міжнародної організації праці, офіційний рівень безробіття минулого року становив одинадцять відсотків економічно активного населення. А це майже два з половиною мільйони громадян нашої держави. За офіційними даними, у цьому році кількість безробітних в Україні може скласти понад три мільйони осіб. Отже, було і є очевидним, що рівень міґрації, зокрема, економічної, безпосередньо залежить від здійснення ефективної економічної політики, покликаної зменшити рівень бідності та безробіття.
Найнеґативнішим наслідком для держави була і є втрата висококваліфікованої робочої сили, зокрема наукових кадрів. Від 1997-го по 2001 рік виїхали за кордон близько дев'яноста тисяч громадян з вищою освітою. За даними Держкомстату, упродовж останніх десяти років з України еміґрували 574 доктори наук та 907 кандидатів наук, третина з них - це перспективні фахівці віком до 40 років. У спеціаль-ній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової "Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном", зазначив Г. Удовенко,  наводиться "кричуща" цифра експертної оцінки, яка свідчить, що в зв'язку з виїздом наукових та висококваліфікованих спеціалістів втрати України становлять понад 1 мільярд доларів США на рік.
Хронічне недофінансування науки в Україні фактично сприяє цілеспрямованій політиці розвинутих країн по залученню висококваліфікованої робочої сили. Так, постійно розробляються та функціонують спеціальні програми, здійснюється гнучка міґраційна та візова політика щодо саме таких міґрантів.
Неґативно впливає еміґрація і на демографічну ситуацію. Фахівці прогнозують, що внаслідок сталого процесу природного зменшення населення у 2026 році Україна матиме 42 мільйони своїх громадян. А збільшення рівня міґрації з нашої держави означатиме, що населення країни скорочуватиметься дедалі загрозливішими темпами.
Професор О. Мороз завважив, що загалом процес економічної міґрації заторкає, зважаючи на середнє число членів української родини, майже 28 мільйонів осіб - половину населення України. А. Попок зазначив, що й до сьогодні держава, попри нагальну потребу,  не має виваженої концепції роботи з діаспорою.  
Учасники "круглого столу" ухвалили підготувати та видати окремою збіркою його стенограму. Збірка даруватиметься органам державної влади, бібліотекам, вищим навчальним закладам, українським закордонним громадам та часописам.
Проведення "круглого столу", який є черговим заходом Міжнародного фестивалю "Нашого цвіту - по всьому світу", уможливили АТ "Оболонь" та "Укрсат", а також товариства "Україна - Світ" та "Світлиця". Принагідно завважимо, що заходи цього фестивалю, що його Інститут проводить від 1999 року, різноманітні й різнопланові: "круглі столи", кіно- та журналістсь-кий конкурси, створення альманаху "Визначні постаті закордонного українства", дарування "діаспорних видань" тощо (див. http://idd.ukrsat.com ("Фестиваль").
Ігор Винниченко,
директор Інституту досліджень діаспори, голова секретаріату Фестивалю

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2003 > Тема "З потоку життя"