Руки
5 December 2006 at 12:24 by g_i
на той час ми уже служили в самому львові.
не знаю шо там трапилося, але наш старлєй шось не сподобався заступнику командира полку непонятно з чого.
а то мужик був просто величезний, і голос мав такий самий - короче, з таким не спорь: можна постраждати:)
а то був якись стройовий огляд.
полкан, як то водиться, просканував ясним взором все військо своє - і тут побачив знакому рожу, а рожа та якраз була нашого старлєя:)
підходить він до нас поближче, і давай втирати непонятно про шо, але з такими наїздами і погрозами як уміють тільки армійці. то він розказував про совєтські часи (за якими, до речі, скучають всі вояки хто постарше…), то ще про якусь байду.
а потім як рявкне:
- покажіть мені ваші руки!!! - і в підтвердження своїх слів сам затрусив своїми кремезними лапами.
такої стройової команди, скажу по секрету, немає в статуті - але шо робити? кожен показав як міг: хто з першої шеренги - просто внизу повернув руки долонями до полкана, хто ззаду - взагалі руки попіднімали хто як уміє:) - нагадувало більше фанатів на концерті тупої попсовички ніж грізних захисникив вітчизни.
але полкан вирішив прояснити ситуацію:
- оцими руками будете гамно чєрпать!!!! - громогласно проревів полкан з таким виразом обличча, шо я мимоволі перейнявся питанням його психічного здоров”я…
да… повним несподіванок може виявитися будь-який день служби…
Також можна випити пива і почитати про блоги і про заробіток на них
2 Responses to “Руки”
Comments RSS
Leave a Reply
Також по темі
- No Related Posts
Уявив собі всю картину.. :) сміх та й годі. Але там, підозрюю, в строю не можна було ухмилятись (про реготати навіть не питаю)? ;))
Згадуються наші стройові підготовки… Але у нас це все дуже лайтове було, бо то всього лиш курси ахвіцерські, зовсім несерйозна штука.
тут правильно підмічено - ні ухмилятися, ні тим більше реготати, ні взагалі якось виявляти свої емоцій в строю не можна:)
особливо якшо перед тобою - полкан, до того ж не в настрої… - тоді взагалі можеш нічо не робити і винним виявитися, я уже не кажу про то шоби ще й шось зробити не то!