За останні роки різко змінилися підходи до житлового будівництва і, природно, до електроустаткування житла. Здебільшого пішли в минуле типове масове житлове будівництво і нерозвинене індивідуальне житло з їхніми невибагливими обліково-розподільними щитками, алюмінієвими дротами, прокладеними просто по стіні або стелі і покритими штукатуркою. На зміну їм прийшли багатоквартирні житлові будинки поліпшеного планування та різноманітні індивідуальні котеджі, які передбачають застосування передових технологій монтажу електричних мереж з використанням нових матеріалів і комплектуючих.
"Електротема" № 7 (7) 10-23 грудня 2002 року

В будівлях, що споруджуються і капітально ремонтуються, електричні мережі повинні бути зручними, надійними, безпечними в користуванні, дешевими і простими в монтуванні та ремонті. Перед плануванням електричної мережі помешкання слід врахувати специфічні для конкретного споживача побажання, визначити кількість місць встановлення електроприладів, які будуть експлуатуватися в кожному приміщенні. Потрібно також врахувати вимоги введених в дію з 1-го січня 2002 року «Правил побудови електроустановок». З цією метою варто проаналізувати кілька версій і вибрати варіант прокладання мережі, прилади обліку і захисту, розподільчі і комутуючі пристрої, установочні вироби (вимикачі, розетки, світильники).

Електромережа в гнучких пластикових гофротрубах

Електромережа в гофротрубах дозволяє додавати та замінювати дроти протягом усього терміну експлуатації будинку, адже можливість заміни дротів і кабелів нині є обов’язковою вимогою останньої редакції «Правил побудови електроустановок».

Монтування електромережі в гофротрубах складається з таких основних етапів:

– планування маршрутів прокладання, вибір матеріалу і діаметру гофротруб;

– розмічування маршрутів;

– прокладання і кріплення гофротруб;

– затягування дротів в гофротруби.

Планування маршрутів.

Маршрути визначають залежно від розташування основного розподільного щита і розташування приладів електроспоживання та телекомунікацій. Важливо, щоб силові мережі були прокладені окремо від інформаційних. Інформаційні мережі потрібно прокладати на віддалі не менше 5 см, а в випадках прокладання швидкісних комп’ютерних мереж – не менше 15 см від мереж з силою струму понад 2А.

Вибір матеріалу гофротруб

ЕлектричнІ мережі рекомендується прокладати в гофротрубах з самозагасаючого ПВХ (полівінілхлориду). Для прокладання інформаційних мереж, які не є джерелом загоряння, можна використовувати труби з таких горючих матеріалів, як поліпропілен або поліетилен. Гофротруби з цих матеріалів дешевші, в них прокладають телефонні, сигналізаційні, комп’ютерні і телевізійні мережі.

Вибір діаметру гофротруб

Діаметр труби залежить від кількості та діаметру дротів, які закладатимуться в неї при монтажі, і дротів, які будуть прокладені в перспективі. В світовій практиці діаметр труби обирають так, щоб 40% внутрішнього простору труби залишалось вільним. Для вибору діаметру гофротруби використовують таблицю, складену за стандартом Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС) (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Площа поперечного перерізу дроту (кв. мм)	Кількість дротів у трубі (шт.)
	1	2	3	4	5
1,5	16	16	16	16	20
2,5	16	16	16	20	20
4,0	16	16	20	25	32
6,0	16	20	25	32	40
10,0	20	25	25	40	40
16,0	25	32	40	40	50
25,0	25	40	40	50	50
35,0	32	40	50	50	63
50,0	32	50	50	63	63

Розмічування маршрутів

По поверхнях стін, стелі, підлоги шкільною крейдою креслять лінії по запланованих маршрутах прокладання, за якими будуть прокладатись труби.

Прокладання і кріплення гофротруб

Спосіб прокладання і кріплення труб залежить від типу будівельної конструкції, на якій їх встановлюють. Труба повинна закріплюватися щільно, з натягом і без провисань. Повороти труби слід робити негострими (кути понад 90°), при цьому радіус повороту повинен бути не меншим за 15 см. Поворот труби повинен бути закріпленим в трьох місцях: безпосередньо на куті повороту і за 10-15 см по обидва боки від нього. При прокладанні кінці труб на 10 см повинні заходити в розподільну коробку (монтажну коробку, розподільний щит, світильник тощо) і мають бути закриті заглушками.

В конструкціях з моноблоків, бетону, цегли за допомогою пилки- «болгарки» з абразивним кругом прорізаються рівці (штроби). Ширина штроб, залежить від кількості та діаметру гофротруб. Штроб, в межах пропилу, видовбується на глибину, достатню для закладання труб. В штробах труби кріпляться алебастром або будівельним розчином, який буде використовуватись для штукатурення.

За фальшстінами, фальшстелями гофротруби кріплять м’яким дротом, прив’язаним до головок дюбелів, забитих в стіну (стелю) з інтервалом приблизно1,5 метра.

Прокладання гофротруб по підлозі зменшує довжину електромережі, а отже скорочується витрата труб, проводу, та обсяги робіт з прокладання. Гофротруби зручно прокладати по підлозі, коли необхідно вивести дроти на певну відстань від стіни. Якщо підлоги не планується заливати будівельним розчином, то труби кладуться в прорізані штроби і кріпляться алебастром або будівельним розчином. При заливанні підлоги труби попередньо фіксуються, а потім заливаються будівельним розчином.

Гофротруби слід обов’язково використовувати при монолітному будівництві, коли будівельні конструкції формуються опалубкою і заливаються розчином. При цьому гофротруби кріпляться до арматурних конструкцій перед заливанням. Для монолітного будівництва рекомендується використовувати спеціальну трубу підвищеної міцності (клас стійкості до тиску 750Н/5см).

Затягування проводів в гофротруби

Для прокладання в гофротрубах рекомендується використовувати еластичні типи кабелю та дроту, найкраще для цього підходить багатожильний мідний дріт. Переріз дроту вибирають залежно від потужності електроприладів, які він буде живити. Потрібно також врахувати, що, згідно з новою редакцією «Правилами побудови електроустановок», обов’язковим є встановлення розеток із заземлюючим гніздом, а отже до них потрібно прокладати додатковий дріт відповідного перерізу. Багатожильний мідний дріт може бути протягнутий в суцільних відрізках труб довжиною до 25 метрів при п’яти правильно виконаних поворотах. При протягуванні дроту на більші відстані або з більшою кількістю поворотів рекомендується змащувати дроти технічним вазеліном або застосовувати транзитні коробки і затягувати дроти послідовно.

Затягування дротів починається після штукатурення стін, заливання підлог. Розподільні коробки перед затягуванням очищуються від залишків штукатурки, кінці труб підрізаються під рівень країв коробок. Дроти в трубу затягують двоє працівників. Один з них рівномірно подає і скеровує дроти в трубу інший за допомогою протяжки або зонду затягує проводку в трубу. При подаванні в трубу не допускаються перегини та переплетення проводів.

Є два види гофротруб: з протяжкою і без протяжки. Гофротруби з протяжкою комплектуються сталевим дротом (протяжкою), який закладається в трубу на етапі виробництва. Залежно від типу труби використовуються різні способи затягування дротів:

Гофротруба без протяжки. Дроти затягуються за допомогою спеціальних зондів. Зонд вводиться в трубу до появи його на протилежному кінці труби. Проводи закріплюються до кінця зонду, і зонд витягується з труби, затягуючи при цьому проводи.

Гофротруба з протяжкою. Затягування проводів вдвічі пришвидшується при використанні труби з протяжкою. При цьому немає необхідності в зонді, оскільки його функцію виконує протяжка.

Можливість заміни дротів і кабелів

Статистика свідчить, що в середньому раз на п’ять років на прокладеному відрізку електролінії виникає необхідність додати або замінити дроти. При прокладенні дротів в гофротрубах такі завдання вирішуються просто. Для того, щоб додати або замінити дроти в трубі, необхідно:

– від’єднати дроти в коробках на кінцях гофротруби;

– до дротів на одному кінці прив’язати зонд або сталевий дріт;

– витягнути «старі» дроти, одночасно затягуючи зонд в трубу;

– добавити або замінити необхідну кількість дротів;

– затягнути «нові» дроти в трубу;

– з’єднати дроти в коробках.

Підготував

Юрій ЩИРІН,

за матеріалами компанії ДКС України.

Новий споживчий стандарт розподільних квартирних щитків

Розміщення обліково-розподільних щитків у квартирах підвищує їхнє збереження і забезпечує зручність експлуатації.

Таких вітчизняних щитків на ринку України з’явилося багато, але більшість з них виготовлені за колишніми традиціями - з металу, пофарбовані в темні кольори, тож за конструкцією і зовнішнім виглядом не пасують до дизайну квартири.

Крім вітчизняних, пропонуються імпортні щитки, однак водночас виникає маса проблем:

По-перше, реалізуються псевдофірмові щитки, що не відповідають основним вимогам нормативних документів, а бар’єрів для запобігання їхньому проникненню в житлове будівництво недостатньо.

По-друге, навіть щитки відомих іноземних фірм застосовувати в Україні проблематично, тому що найчастіше їхнє постачання здійснюється некомплектно.

По-третє, відсутні вказівки щодо монтажу й експлуатаційна документація українською мовою. Багато щитків не адаптовані для українських умов експлуатації (наявність алюмінієвих провідників, кліматичні умови).

Зазначені проблеми зникають при застосуванні квартирних щитків, які відповідають сучасним вимогам. Вони бувають різних типів (однофазні і трифазні, розподільні й обліково-розподільні, з розміщенням на стіні чи в ніші) і розраховані на широке коло споживачів, встановлюються в будинках, котеджах, мобільних спорудах (торгові ятки, намети, житлові вагончики та ін.), складських приміщеннях, дачах, садових будиночках.

Такі щитки призначені для приєднання групових кіл світильників, штепсельних розеток та інших стаціонарних електроспоживачів. У щитку можуть бути розміщені комутаційні й інші апарати уніфікованої модульної конструкції з кріпленням на DIN-рейці 35 мм. При застосуванні пристроїв захисного відключення (ПЗВ) щитки забезпечують підвищену безпеку електроустановок будинків. У щитку може бути встановлений лічильник електричної енергії.

Сучасний щиток складається з металевого корпусу і дверцят, що забезпечує високу механічну міцність і надійність при монтажі і кріпленні. Отвори для введення зовнішніх провідників з заглушками, що допускають регулювання розміру отвору залежно від перерізу і кількості провідників, що проходять через отвір. Контактні затискачі з гвинтами для провідників «N» і «PE», які є обов’язковими згідно з останньою редакцією «Правил побудови електроустановок», дають можливість приєднання необхідної кількості провідників. Шини «N» і «PE» мають різну конструкцію кріплення для уникнення помилки при приєднанні провідників. Гвинтові контактні затискачі дозволяють приєднувати як алюмінієві, так і мідні, одножильні чи багатожильні провідники без їхнього ушкодження і вислизання.

Використання щитка як основи для наступної комплектації апаратами забезпечує виконання усіх вимог безпеки, які ставляться до пристроїв розподілу і керування. Крім того, застосування металевого корпуса істотно підвищує пожежну безпеку приміщень. Встановлення апаратів на рейці дозволяє легко робити заміну кожного апарата демонтаж (монтаж) чи усієї рейки з апаратами без від’єднання зовнішніх «N» і «PE» провідників.

Згадані переваги щитка дозволяють говорити про реалізацію нового споживчого стандарту на щитки, що охоплює наступні вимоги: безпека, функціональність, економічність, надійність, енергоощадність і естетичність. Якщо дотепер у виробництві квартирних щитків йшли на вимушений компроміс між першими трьома вимогами (при кращому виконанні вимог безпеки), то нині новий споживчий стандарт вимагає від виробника щитків безумовного дотримання вимог енергоощадності й естетичності в оптимальному поєднанні з іншими вимогами. Нове покоління квартирних щитків відповідає всім перерахованим вище вимогам. І жодних компромісів.

Захист життя і майна

З огляду на особливе призначення пристроїв захисту і комутації – захист життя людини від враження електричним струмом і її майна від пожежі, слід ретельно і відповідально підходу до їх вибору.

Захисні і комутаційні пристрої повинні відповідати вимогам нормативних документів і бути сертифікованими, їх кількість і характеристики слід вибирати відповідно до потужності електроприладів, які будуть експлуатуватися в приміщенні; конструкція захисних та комутаційних пристроїв має бути уніфікована, модульна, що дозволяє закріплювати їх на DIN-рейці 35 мм; гвинтові контактні затискачі пристроїв повинні дозволяти приєднання як алюмінієвих, так і мідних, одножильних чи багатожильних провідників без їхнього ушкодження і вислизання. Потрібно також врахувати вимогу нових «Правилах побудови електроустановок» – встановлювати на групових лініях, які живлять штепсельні розетки для переносних електричних приладів, пристрої захисного відключення (ПЗВ). ПЗВ в житлових будинках рекомендується встановлювати у квартирних розподільних щитах. Для захисту і комутації електричних кіл в житлових будинках застосовують: автоматичні вимикачі; пристрої захисного відключення(ПЗВ); диференційні вимикачі.

Пристрої захисного відключення(ПЗВ) застосовують для захисту електричних кіл від можливого витоку електричної енергії у випадку ушкодження ізоляції і для захисту людини від враження електричним струмом у випадку потрапляння під напругу, а також для запобігання пожеж, викликаних струмами витоку і замикання на землю.

Автоматичні вимикачі в нормальному режимі роботи пропускають електричний струм від наймінімальнішого до максимально допустимого, який зазначений на маркуванні вимикача. При перевантаженні кола чи виникненні в ньому короткого замикання спрацьовує захист, і автоматичний вимикач розмикає коло.

Диференційні вимикачі поєднують в собі функції ПЗВ та автоматичного вимикача. Вони застосовуються в електричних колах для захисту електричних кіл від перевантажень і струмів короткого замикання, а також від струму витоку і ураження людини електричним струмом у випадку потрапляння під напругу.

Пропозиція пристроїв захисту і комутації на вітчизняному ринку доволі широка, але перевагу при виборі варто надавати пристроям відомих вітчизняних та зарубіжних фірм, які сертифіковані і пристосовані до українських умов експлуатації.

З’єднав – і готово

Зручність, простота, надійний контакт, невисока ціна та основні вимоги до з’єднання провідників – все це необхідно враховувати ще на етапі придбання виробів для влаштування електромережі.

В електричних мережах житлових будинків провідники з’єднують у розподільних коробках, які закладать в будівельні конструкції одночасно з гофротрубами. Разом з розподільними коробками закладують коробки під електровстановлювальні вироби (розетки, вимикачі і т.п.). Методи встановлення та кріплення коробок є аналогічними методам встановлення та кріплення гофротруб. Розміри розподільної коробки залежать від кількості та діаметру дротів, які будуть в ній з’єднуватися, також слід передбачити можливість встановлення, з часом, додаткових дротів. Розміри коробки під електровстановлювальні вироби повинні відповідати розмірам цих виробів. Дроти електричних мереж рекомендується з’єднувати в коробках з самозагасаючого ПВХ (полівінілхлориду).

Найбільш простий, швидкий і надійний спосіб з’єднання дротів у розподільних коробках – за допомогою пружинних експрес-клем. Щоб з’єднати дроти, необхідно їх зачищені кінці просто вставити в клему – одержуємо надійне з’єднання, якому не потрібна додаткова ізоляція і яке забезпечує можливість вимірювати електричні параметри кола, не розбираючи з’єднання. При потребі розібрати з’єднання, дріт легенько обертаючи, витягують. Експрес-клеми дозволяють приєднувати до однієї клеми одно і багатожильні мідні й алюмінієві провідники різного перерізу.

Різнотарифний облік електроенергії – реальна економія

Заощадити кошти, знизивши оплату за електроенергію, коректуючи її витрати за часом з урахуванням зміни тарифів на електроенергію в різні години доби, можна, встановивши прилад різнотарифного обліку електричної енергії.

Підготував

Микола ЦАП.