Події | Фотогалерея | Відео | УкрАрт | Чат
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Останні надходження: 7 днів | 30 днів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Олег Карнаушенко
2008.09.29
09:42
***
В житті своєму я лиш пасажир:
Гарячий чай, гарненькі провідниці,
Яких кортить помацать за сідниці,
Запльований і засраний сортир.
І той квиток, який у мене є,
З яким ніяк собі не дам я ради,
Бо нікому його демонструвати
Щоб довести, що це життя - м
Гарячий чай, гарненькі провідниці,
Яких кортить помацать за сідниці,
Запльований і засраний сортир.
І той квиток, який у мене є,
З яким ніяк собі не дам я ради,
Бо нікому його демонструвати
Щоб довести, що це життя - м
Олег Карнаушенко
2008.09.29
09:41
***
Я добр чрезмерно лишь когда я пьян:
Одариваю женщин всех вниманием
И жаждущим судейства пролетариям
Дам повод, обнаружив свой изьян.
Я зол бываю лишь когда я трезв:
Не вижу женственности в мясе и косметике,
А от эрзацев массовой эстетики
Идёт рассу
Одариваю женщин всех вниманием
И жаждущим судейства пролетариям
Дам повод, обнаружив свой изьян.
Я зол бываю лишь когда я трезв:
Не вижу женственности в мясе и косметике,
А от эрзацев массовой эстетики
Идёт рассу
Анна Сазанська
2008.09.29
00:16
Прощанье
Вперёд чуть забегая, я замечу,
Что каждый раз не стоило труда
Улыбкой озарять тебя и встречу.
За что хвалу не раз ещё воздам.
I
Меж «чувствую» и «чую» промежутки
Дыханием стирались не «на нет».
Что каждый раз не стоило труда
Улыбкой озарять тебя и встречу.
За что хвалу не раз ещё воздам.
I
Меж «чувствую» и «чую» промежутки
Дыханием стирались не «на нет».
Ніка Новікова
2008.09.28
22:45
***
Мене ніколи не візьмуть у християнки,
бо скільки б я не ходила босими ногами
по розпечених дорогах світу,
скільки б січневих ночей не спала
на камінні Сінаю,
скільки б днів не просиділа,
випрошуючи милостиню іржавими цвяхами,
витягнутими із хре
бо скільки б я не ходила босими ногами
по розпечених дорогах світу,
скільки б січневих ночей не спала
на камінні Сінаю,
скільки б днів не просиділа,
випрошуючи милостиню іржавими цвяхами,
витягнутими із хре
наталя терещенко
2008.09.28
20:15
ЗОДІАК УСМІХНЕНИЙ (2)
ВОДОЛІЙ
З посудини бездонної,
Він щедро воду лив.
Ні простору кордонів,
Ні часу не жалів,
У вежі, з мрій спорудженій,
На спрагу не страждав,
Та часом у посудині
З посудини бездонної,
Він щедро воду лив.
Ні простору кордонів,
Ні часу не жалів,
У вежі, з мрій спорудженій,
На спрагу не страждав,
Та часом у посудині
Ванда Нова
2008.09.28
19:56
Країна мандаринових дерев
а нас дурили мандаринові дерева,
а ще бананові ховали в лаполисті.
над мінаретом застигали білі мрева:
і нам ввижалися то гарпії, то леви -
і Пам'ять танула у далечі імлистій,
чи забувалася за трубкою кальяну
і, зір утішивши гаремним диво-танцем
а ще бананові ховали в лаполисті.
над мінаретом застигали білі мрева:
і нам ввижалися то гарпії, то леви -
і Пам'ять танула у далечі імлистій,
чи забувалася за трубкою кальяну
і, зір утішивши гаремним диво-танцем
Ганна Лотар
2008.09.28
14:05
*****
Дождь лил четыре года
одиннадцать месяцев
и два дня.
Габриэль Гарсиа Маркес
«Сто лет одиночества»
****
Надворі дощ...
за що карає Бог ?
одиннадцать месяцев
и два дня.
Габриэль Гарсиа Маркес
«Сто лет одиночества»
****
Надворі дощ...
за що карає Бог ?
Володимир Корсунський
2008.09.28
09:19
Наче гострі ножі мене крають
Наче гострі ножі мене крають
З-за угла, не в откритім бою.
Серед білого дня розкрадають
Україну нещасну мою.
І кого не візьми, вболівають,
Мафіозні структури клянуть;
А кругом пазурі запускають,
Хоч набрались уже, а гребуть.
З-за угла, не в откритім бою.
Серед білого дня розкрадають
Україну нещасну мою.
І кого не візьми, вболівають,
Мафіозні структури клянуть;
А кругом пазурі запускають,
Хоч набрались уже, а гребуть.
Мар'яна Невиліковна
2008.09.27
22:45
в'язні трамвайної сітки
замикаються кола
трамвайного парку
в нічному депресі
засмічених city -
несхрещені вдосталь
зчиняти паніку...
(мені б зараз - лавку.
сісти.)
трамвайного парку
в нічному депресі
засмічених city -
несхрещені вдосталь
зчиняти паніку...
(мені б зараз - лавку.
сісти.)
наталя терещенко
2008.09.27
19:47
ЗОДІАК УСМІХНЕНИЙ
Де праведність
і вередливість
За шаром шар
будують стиль,
Не диво – діва,
Діві – диво,
Що східці зводить
До мети.
і вередливість
За шаром шар
будують стиль,
Не диво – діва,
Діві – диво,
Що східці зводить
До мети.
Софія Анжелюк
2008.09.27
12:04
усе...
Уваги лиш просили очі,
життя благало:"Вражень дай!"
А ти лиш плакала щоночі,
що все закінчилось,тут край.
Хвороба вкрала усі сили,
життя насправді кращим є;
усе твоє йшло до могили;
я не скажу:"життя таке..."
життя благало:"Вражень дай!"
А ти лиш плакала щоночі,
що все закінчилось,тут край.
Хвороба вкрала усі сили,
життя насправді кращим є;
усе твоє йшло до могили;
я не скажу:"життя таке..."
Іван Світличний
2008.09.27
10:57
Жалісний сонет
Умій суддю свого жаліти,
Тяжкі гріхи йому прости,
Та ж він людина, як і ти:
У нього дома жінки, діти,
Їм треба грошей принести,
І треба - ніде правди діти -
З лайна собачого зуміти
Державний злочин довести.
Тяжкі гріхи йому прости,
Та ж він людина, як і ти:
У нього дома жінки, діти,
Їм треба грошей принести,
І треба - ніде правди діти -
З лайна собачого зуміти
Державний злочин довести.
Іван Світличний
2008.09.27
10:15
Тюрма
Ми серцем голі догола Тарас Шевченко
В тюрмі, за гратами, в неволі
Мені приснилася ... тюрма.
Але не ця. Ні грат нема,
Ні варти. І всього доволі.
І світ - ідилія сама.
І люди - стовпище моголів
З кокардами, а серцем голі:
В тюрмі, за гратами, в неволі
Мені приснилася ... тюрма.
Але не ця. Ні грат нема,
Ні варти. І всього доволі.
І світ - ідилія сама.
І люди - стовпище моголів
З кокардами, а серцем голі:
Віталій Шуркало
2008.09.27
01:50
Із цукром, червона
Моя осінь розквітла чаєм,
На губах із цукром, червона.
І мій ранок ванільним раєм -
Твоїм запахом ліжко повнить.
Розіллю я на двох по краплі,
Дам напитись тобі й світанку –
Твоїм сонцем залиті далі
Тихо сплять хай собі до ранку.
На губах із цукром, червона.
І мій ранок ванільним раєм -
Твоїм запахом ліжко повнить.
Розіллю я на двох по краплі,
Дам напитись тобі й світанку –
Твоїм сонцем залиті далі
Тихо сплять хай собі до ранку.
Сан Чейзер
2008.09.27
00:37
-/-/-
На вії опустився сніг
Це сльози миттю так застили
Біжу, не відчуваю ніг
Поки їще лишились сили
І тільки дивний блиск зірок
Мені освітить довгий шлях
Твій дотик вже давно намок
І кров терзає ржавий цвях
Лиш пошепки тамую біль
Це сльози миттю так застили
Біжу, не відчуваю ніг
Поки їще лишились сили
І тільки дивний блиск зірок
Мені освітить довгий шлях
Твій дотик вже давно намок
І кров терзає ржавий цвях
Лиш пошепки тамую біль
Юрій Лазірко
2008.09.27
00:29
Яблучний мармелад
Буксую пальцем по дорожній карті -
вивчаю лінії руки Нью Йорку.
Де жовтого таксі забиті корки,
на жилах голубих - мостами варта.
А вистрілить один - і заливає
обличчя, що потріскане від вулиць,
задихає, до хмар чоло притулить,
примружиться реклам
вивчаю лінії руки Нью Йорку.
Де жовтого таксі забиті корки,
на жилах голубих - мостами варта.
А вистрілить один - і заливає
обличчя, що потріскане від вулиць,
задихає, до хмар чоло притулить,
примружиться реклам
Борис Терен
2008.09.26
23:51
***
Коли змовчать старі роялі – прийде зима…
змете всі ноти на сторінці «ще-вчора-ми».
Ти смійся – і сніжинки талі стечуть слізьми,
туди, де музики по вінця й мене нема,
а я вмерзатиму у далі за ворітьми:
Де небеса – нічна тривога поміж гілок,
де гол
змете всі ноти на сторінці «ще-вчора-ми».
Ти смійся – і сніжинки талі стечуть слізьми,
туди, де музики по вінця й мене нема,
а я вмерзатиму у далі за ворітьми:
Де небеса – нічна тривога поміж гілок,
де гол
Анна Малігон
2008.09.26
22:01
ІСТОРІЯ СТРАХУ
Я тебя высоко любила.
Я тебя схоронила в небе!
Марина Цвєтаєва
1
З-під світла легкої слини, з-під теплих струн
Злітаєш –
Я тебя схоронила в небе!
Марина Цвєтаєва
1
З-під світла легкої слини, з-під теплих струн
Злітаєш –
Останні надходження: 7 днів | 30 днів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Вірші, поеми, проза, аналітика
Повідомлення