Версiя для друку Обговорити в форумi

ТОЧКА ЗОРУ

╢вропа насторожено зустр╕ла ╕дею входження Укра╖ни в свою сп╕льноту. ╤ це не диво. Адже щодо Укра╖ни в не╖ сформувався ст╕йкий стереотип: це держава з аномальним переб╕гом под╕й. Кра╖на багата, а живуть б╕дно; люди розумн╕, а керують ними дурн╕; народ працелюбний, а роботи нема; держава укра╖нська, а все в н╕й рос╕йське; влада народна, а керу╓ кра╖ною п’ята колона; найвище ц╕нують незалежн╕сть, а вс╕ залежн╕, ╕ в╕д чужо╖ мови, ╕ в╕д чужо╖ пол╕тики, ╕ в╕д чужо╖ бюрократично╖ системи. Подивишся навкруги – рай, а копнеш глибше – пекло…
Цей перел╕к суперечностей невичерпний. Чому за 17 рок╕в незалежност╕, ми практично не зрушили з м╕сця, а н╕би тупцювали поза часом ╕ простором? Як поясню╓ ф╕зика, сила визнача╓ ╕ наявн╕сть, ╕ напрям зм╕н. Правда, в реальному житт╕ вона завжди д╕╓ не одна. Тому, говорячи про силу, мають на уваз╕ результуючу. Куди вона спрямована, у тому напрямку в╕дбуваються й зм╕ни. ╤ чим б╕льше та сила, тим вагом╕ш╕ зм╕ни, тим швидше вони в╕дбуваються.
Це ж правило стосу╓ться ╕ сусп╕льних явищ. Якщо сусп╕льство прагне перейти з одного стану (колон╕ального) в ╕нший (стан незалежност╕), одного бажання, яким би великим воно не було, недостатньо. Потр╕бн╕ д╕╖, конкретн╕ реальн╕ справи, потр╕бна трансформуюча сила. А якщо ╖╖ нема, то нема й руху. От ╕ Укра╖на заявила про сво╓ бажання бути незалежною, та на тому й заспоко╖лась. Народ не взяв владу у сво╖ руки, не вручив силов╕ важел╕ сво╖м патр╕отам, а дов╕рив побудову незалежно╖ Укра╖ни «заслуженим», як╕ швиденько перефарбувалися з ненависник╕в Укра╖ни в ╖╖ прихильник╕в. Насправд╕ ж, чуж╕ ╖м бажання народу. ╥м хот╕лось одного – аби утриматись б╕ля державного корита.
Ще одна причина, через яку вони готов╕ були синьо-жовтою фарбою пофарбуватись, т╕льки б утриматись при влад╕, – це страх перед неминучою розплатою за сво╖ «заслуги», бажання приховати правду. Адже в╕домо, що перш н╕ж стати дов╕реною особою того режиму, потр╕бно було не одного патр╕ота зжити з╕ св╕ту, не одну шкоду запод╕яти Укра╖н╕.
За 17 рок╕в незалежност╕ р╕вень життя не зр╕с, вкрадену в народу ╕стор╕ю не повернули, сплюндрован╕ культуру, мову не в╕дродили, ╕ дал╕ тотально нищаться укра╖нська духовн╕сть, мораль, цин╕чно топчеться справедлив╕сть, розцв╕тають бюрократизм, шов╕н╕зм, хабарництво тощо. Перефарбувавшись, вчорашн╕ колон╕затори Укра╖ни не зм╕нили сво╓╖ сут╕. А займаючи кер╕вн╕ державн╕ посади, спрямовують сусп╕льну силу не на розбудову незалежно╖ Укра╖ни, а на ╖╖ руйнування, на збереження колон╕ального стану та власне збагачення.
Якщо за час╕в Бер╕╖ т╕ «заслужен╕» методом ф╕зичного знищення ╕ терором залякували укра╖нський народ, змушували його зр╕катись мови, батьк╕в, в╕тчизни, то перефарбован╕ «милосердно» дозволяють укра╖нцям ╕ дал╕… бути не укра╖нцями, не господарями сво╓╖ держави, а чужими наймитами. «Каждый человек, - заявляють вони, - должен сам определять, каким языком ему говорить, к какой национальности принадлежать, какому отечеству служить». Тобто явища зради р╕дно╖ мови, р╕дного народу, р╕дно╖ батьк╕вщини хочуть представити не як зло, а як благо, як прояв демократ╕╖.
А скаж╕ть, чи Укра╖н╕ служать т╕ «заслужен╕», що ставлять пам’ятники не укра╖нським патр╕отам, а гнобителям укра╖нського народу. Чи укра╖нському народу служать от╕ ╕мперськ╕ холу╖, коли в╕дстоюють ╕нтереси чужо╖ держави? Чи укра╖нському народу служать т╕ виховател╕, як╕ нацькували сво╖х вихованц╕в на м╕н╕стра осв╕ти, ╕ вони були ладн╕ спалити його на багатт╕ за те, що видав наказ складати випускн╕ екзамени в Укра╖н╕ укра╖нською мовою? Чи укра╖нському народов╕ служать судд╕, як╕ за 17 рок╕в незалежност╕ так ╕ не покарали жодного вбивцю десятк╕в м╕льйон╕в укра╖нц╕в?
Нав╕ть фальсиф╕катор╕в народного волевиявлення (що ╓ найб╕льшим злочином вже «незалежно╖ Укра╖ни») не т╕льки не було покарано, а навпаки, п╕двищено в званнях ╕ посадах.
То як╕ сили д╕ють в укра╖нському сусп╕льств╕? Питання риторичне. Нема╓ н╕яких тут аномал╕й, ╓ причинно-насл╕дкова законом╕рн╕сть. ╤ поки в Укра╖н╕ переважатимуть антиукра╖нськ╕ сили, укра╖нський народ житиме в б╕дност╕, безправност╕, аморальност╕.
Павло СУЩЕНКО.
с. Олександр╕вка Красногвард╕йського р-ну в Криму.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2008 > Тема "З потоку життя"