Йосиф Сірка: Чи потрібний Україні парламент?

додано: 20-02-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1203509720.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

• • Політика •

„Форма протесту опозиції – блокування парламенту – перейшла межі розумного...

Яке відношення робота парламенту має до НАТО, не розуміє ніхто”, О.Волков,

(Інтерв”ю УНІАН, 18.02.2008 р.).

Парламентська система появилася у світі, щоб припинити необмежені права королів, чи інших правителів і підпорядкувати законності навіть дії володарів. Започаткував такий крок до законності англійський король Йоган, який ще 1215 року підписав відомий документ Маґна Карта, який і став основою парламентаризму у західному світі та в більшості колишніх колоній Великої Британії. Парламентаризм набрав особливого розвитку в ХХ столітті, коли став в багатьох країнах основою державної влади. Завдяки йому роль королів обмежилася лише до символічної функції представників держави (Велика Британія, Бельгія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Японія та багато інших королівств), а в декотрих, замість королів, які представляють державу, вибирають президентів (Чеська Республіка, Словаччина, Німеччина, Фінляндія, Ізраїль та багато інших), в інших країнах президенти мають ще багато влади, яку вже змушені поділяти з парламентом та судовою системою (США. Франція, Мехіко, Бразилія та інші).

В Україні парламентаризм почав розвиватися не на тому ґрунті законности, що в країнах з демократичними традиціями. Ради депутатів, мовби, були соціалістичним парламентом, але однопартійна диктатура звела функції депутатів і влади до виконавчої ролі постанов КП, що й спричинилося до карикатури тзв. „радянського парламентаризму”.

Розпад СРСР та втрата влади КП плекали надію, що виникнення політичних партій допоможе створити сильну парламентську систему. Та не так судилося, як гадалося! Десятки політичних партій, що зродилися мов гриби після дощу, були засновані номен-клатурниками КПУ, а ті створювали партію скоріш для себе, аніж для суспільства. Дехто втілював свої амбіції в партію, яка навіть назвою заводила людей в оману. Таким чином в Україні виник парламент не для того, щоб просувати державу вперед, щоб творити закони для суспільства, а задля власного збагачення, про що й свідчить сучасний склад ВР України. Якщо за радянських часів у ВР можна було знайти доярок, шахтарів, сталеварів, будівельників, які формально були „парламентаріями”, то зараз важко знайти депутата, який би не був мільйонером, чи якимсь бізнесменом! Таким чином, в Україні перетворили ВР одної партії на систему союзів окремих оліґархів, бізнесменів, спотворену ще й купівлею-продажем депутатських голосів, чи місць.

В західних країнах нема системи, де був би обраний депутат, який не має відповідальности перед виборцями, але користає з недоторканости! В Канаді партія висуває кандидата і коли з ним щось трапилось, що він не може виконувати обов”язки депутата, проводять в його виборчому районі нові вибори. В Німеччині виборець має два голоси – один за прямого кандидата, а другий за партію, оскільки трапляється, що симпатизуєте одній особі, а близькі до іншої партії, до якої ваш кандидат не належить!

Звичайно, що зрада партії, чи коаліції відбувається і на Заході, оскільки корупція має місце і тут, але вона не досягає тих розмірів, які ми помічали у ВР України, коли Мороз і його коаліційні партнери готували „придбати” понад 300 депутатів, щоб міняти Конституцію та „запроваджувати” нові закони.

Народні обранці в західних країнах використовують парламент, щоб доводити до виборців свою програму, щоб критикувати коаліцію, чи владну партію, але блокування парламенту тими, які повинні в ньому працювати – це нездатність депутатів аргументовано виступити з трибуни парламенту! Зрештою і на Заході депутати беруть добрі гроші і платники податків ніколи б не простили, щоб хтось блокував найвищий законодавчий орган і брав за це порядні гроші!

ВР України за майже п”ять місяців довела, що Україна може обійтись без ВР, а за свавілля тзв. опозиційних депутатів виплачують великі гроші, дають недоторканість, в той час, коли пенсіонери ведуть боротьбу, щоб якось прожити з пенсії, а лікарі, вчителі, медсестри змушені рахувати кожну копійку, щоб прожити від платні до платні. Деякі колишні номенклатурні кадри, що займаються зараз саботажем праці ВР, знають, що у більшості населення України „знання” про НАТО базуються ще з часів комуністичної пропаганди, коли Варшавський Пакт був „миролюбним”, а НАТО було „імперіалістичним”. Саме на цій брехні й хочуть деякі „опозиційні” депутати „варити свій суп”, але ж відомо, що у брехні короткі ноги, тому вони не хочуть допустити до роз”яснення, що собою представляє НАТО, до якого увійшли найближчі західні сусіди України, які себе почувають тут рівними і безпечними! О.Волкова аж ніяк не назвеш прихильником коаліції і коли вже він не розуміє, що має спільного робота парламенту і НАТО, то хто має розуміти з тих виборців, які ще на цей раз віддали голос за КПУ, чи ПР?! Коли б хтось спробував лікареві перешкоджати провести потрібну операцію (що в компетенції лікаря), то його б запроторили до психіатрії, але чому у ВР не керуються здоровим глуздом, можливо, дехто не здатний на інше, а за саботаж всюди карають, але не НЕДОТОРКАНИХ.

Блокування праці ВР України доводить, що Україні такого складу ВР не потрібна, оскільки вона займаєтьсяч не законодавчими питаннями, які б мали полегшити життя громадян України, а надає значення політичним питанням, які не належать до розгляду ВР.

Звичайно, за політичною „дискусією” про НАТО можна відсунути важливе питання недоторканости, бо без неї депутати залишаться „лише” рівними громадянами, а це вже для номенклатури аж ніяк не підходить.

В українських ЗМІ все частіше лунають слова про наступні дострокові вибори, слід сподіватися, що платники податків на цей раз оцінять „театральні ролі” блокування засідань ВР і виберуть людей, які будуть дотримуватися виборчої програми, а не післявиборчої пропаганди, яка не приносить користі ані виборцям, ані державі в цілому.

Підприємство, яке не може виконувати продукцію – банкротує, вчитель, що не вміє вчити дітей – залишає школу, лікар, який не здатний лікувати – міняє професію, то чому залишаються у ВР високооплачувані депутати, які не здатні виконувати партійних обіцянок, які робили перед виборами?!

Країни з розвиненою демократією завдячують свій добробут саме дійовій парламентській системі, а в Україні може краще перечекати, поки вихованці номенклатурного режиму вийдуть з активної політики, а до того часу поставити сильну президентську владу та незалежну судову систему, які б відповідали інтересам народу і держави. За той час можна підготувати нову Конституцію, яку б схвалив народ (Конституцію США писали 10 років!). Може після наступних 16 років Україна зможе також бути гордою на свою парламентську систему, оскільки до ВР ради повинні прийти люди, які вболіватимуть за країну, за виборців, а не за корумпованого депутата, чи державного службовця. Прикладів боротьби за однопартійця, чи однодумця, щоб його „врятувати” перед справедливим судом (у випадку Різака, Рудьковського) у практиці парламентаріїв з розвиненою й довгорічною парламентською системою не зустріненте. Все це можливе лише тому, що в Україні увійшли до ВР люди, які в ній шукають скоріш недоторканість, аніж можливість служити своїм виборцям, які часом переплутують роль депутата та члена вуличної банди. Верховенство права повинно бути законом для всіх, а коли дотримуєш закон, то недоторканість стає зайвою!

Торонто, 19.02.2008 р.
Обговорити цю статтю у форумі

додано: 20-02-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1203509720.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.