Максим ВАКУЛЕНКО
Укра╖нська латиниця як зас╕б представлення
державно╖ мови в м╕жнародному сп╕лкуванн╕
Як написати б╕дному американцев╕ (китайцев╕, парагвайцев╕, камерунцев╕)
укра╖нськ╕ власн╕ назви? За св╕товими стандартами та угодами (зокрема резолюц╕ями
ООН: ╕V/20 - "Про зменшення к╕лькост╕ екзон╕м╕в" та V/13 - "Про переважн╕сть
нац╕ональних оф╕ц╕йних форм географ╕чних назв") власн╕ назви в ╕ншомовних
текстах збер╕гають автентичне написання: San-Jose (м╕сто в США), Coj╕jo
(пров╕нц╕я Канади), Katja (шоколадка ф╕рми "Bossner"), Katow╕ce, Ajax,
Juventus, Hong Kong, Нercules Po╕rot тощо. Якщо ж вих╕дна форма написана
нелатинською абеткою, то ╖╖ заведено трансл╕терувати латиницею ц╕╓╖ жмови.
Нав╕ть назви нац╕ональних меншин записуються за цими правилами. А
ми ж держава - не чиясь колон╕я...
Вт╕м, укра╖нц╕ привчилися запопадливо кал╕чити сво╖ власн╕ назви на
догоду ╕ншим п╕д впливом рос╕йсько╕ мови, яка найб╕льше порушу╓ це правило:
Льв╕в - Львов, Ки╖в - Киев тощо. Т╕льки за "старшу" мову тепер править
англ╕йська. Ось так, наприклад, готель "Ukra╕na" набува╓ англо-рос╕йського
вигляду (правильно - Ukraj╕na). Ось як добре ми зна╓мо державну мову. Ось
як гаряче любимо "укра╖нську"... А про безглузд╕сть словопотвори Ky╕v (К'╕в/Ка╕в/Кийв/Ки╕в)
св╕дчить хоча б те, що сам╕ ж англ╕йц╕ ╖╖ не сприймають.
А як бути з читанням? Наприклад, англ╕йський дво-знак ch [ч]
може прочитуватись: [ш] (attach, Ch╕cago), [x] (Loch-Ness,
Gallacher), [к] (Chr╕sty). Отже, мр╕╖ фонетично п╕длаштуватися п╕д ╕ншу
мову (тобто забезпечити "легке" - нав╕ть для нев╕глас╕в - читання) ╓ незд╕йсненними.
Справд╕, англ╕йська л╕тера y ("вай") трохи в╕др╕зня╓ться в╕д укра╖нсько╖
и; англ╕йська u - це не те саме, що укра╖нська у; англ╕йська та укра╖нська
е - це теж "дв╕ р╕зниц╕"... Недаремно нав╕ть так╕ од╕озн╕ трансформац╕йн╕
схеми, як таблиця Б╕бл╕отеки Конгресу США (LoC), хоч-не-хоч, змушен╕ вводити
нов╕ букви-двознаки, яких нема╓ в англ╕йськ╕й мов╕: zh, kh тощо. Отож,
залишитися в рамках англ╕йсько╕ мови неможливо.
Тому для м╕жнародного запису укра╖нських реал╕й, як╕ п╕длягають юрисдикц╕╖
нашо╖ держави, потр╕бна трансл╕терац╕я в межах укра╖нсько╖ ж мови (аналог╕чно
до сербохорватсько╖), а не транскрибування "старшою" мовою - адже основною
вимогою оф╕ц╕йного сп╕лкування (документи, телекомун╕кац╕йн╕ мереж╕, ╕нформац╕йн╕
банки тощо) ╓ екв╕валентн╕сть кириличного та латиничного запис╕в. Наприклад,
в англ╕йськ╕й транскрипц╕╖ ("правило бур'яка", "феномен пана Коцького",
"синдром Мартина Борул╕", "хвороба Бульк╕на") Зайцев спотворю╓ться в "За╕тсева",
Левитський "ототожню╓ться" з Левицьким, а Черняцький "помножу╓ться" аж
уш╕стнадцятеро!
Оф╕ц╕йна назва Чех╕╖ англ╕йською мовою - Czech Republ╕c. ╕ н╕хто не
б╕дка╓ться, що якийсь м╕ф╕чний англомовний грамот╕йко прочита╓ це як "Кзеч".
Не зламали язика англо-американц╕ н╕ на ╕спанському Х╕хон╕ (G╕jon), н╕
на словенськ╕й Люблян╕ (Ljubljana), н╕ на босн╕йському Сара╓в╕ (Sarajevo).
Х╕ба т╕льки ми не слов'яни ╕ нав╕ть не ╓вропейц╕?
Принципи та набутий досв╕д трансл╕терац╕╖ були узагальнен╕ Терм╕нолог╕чною
ком╕с╕╓ю з природничих наук Ки╖вського ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка
(ТКПН) та затверджен╕ 18.10.1995 року Держстандартом Укра╖ни - ╓диною
повноважною ╕нституц╕╓ю Укра╖ни в цьому питанн╕. Розробка ТКПН була схвалена
Ком╕с╕╓ю ВР з питань культури ╕ духовност╕, М╕жнародною конференц╕╓ю з
топон╕м╕ки (Ки╖в, 1995), М╕жнародним ком╕тетом ╕нституту в╕дкритого сусп╕льства
(OS╕/HESP), М╕жнародною конференц╕╓ю "Питання сучасно╖ ономастики" (Дн╕пропетровськ,
Укра╖на, 1-3 жовтня 1997 року). Переваги ц╕╓╖ таблиц╕ в╕дзначили й фах╕вц╕
з Лондонського ун╕верситету та Британсько╖ б╕бл╕отеки. 11.07.1996 року
Держстандарт доручив ТКПН внести зм╕ни в укра╖нську частину м╕ждержавного
трансл╕терац╕йного стандарту ГОСТ 16876-71 (Ст. СЭВ 1362-78), а згодом
укра╖нська латиниця (УЛ) ув╕йшла в Програму м╕ждержавно╖ стандартизац╕╖
на 1998-2000 рр.
Ось трансл╕терац╕йна таблиця УЛ (без транскрипц╕йно╖ частини):
А а - А а | Б б - B b | В в - V v |
Г г - Gh gh | Г г - G g | Д д - D d |
Е е - E e | ╢ ╓ - Je je | Ж ж - Zh zh |
З з - Z z | И и - Y y | ╤ ╕ - I i |
╥ ╖ - J╕ j╕ | Й й - J j* | К к - K k |
Л л - L l | М м - M m | Н н - N n |
О о - О о | П п - P p | Р р - R r |
С с - S s | Т т - T t | У у - U u |
Ф ф - F f | Х х - Kh kh | Ц ц - С с |
Ч ч - Ch ch | Ш ш - Sh sh | Щ щ - Shh shh |
Ю ю - Ju ju | Я я - Ja ja | Ь ь - J j** |
* - на початку слова, п╕сля голосних та апострофа
** - п╕сля приголосних
Апостроф ужива╓ться перед йотованими ja, ju, je, ji, jo та на меж╕
складених сл╕в для розр╕знення йотованих ╕ сполук j ╕з голосними: Volynj'avto.
Подана схема легко узагальню╓ться для б╕лорусько╖ та рос╕йсько╖ мов
(м╕н╕мальн╕ зм╕ни у в╕дпов╕дних частинах ГОСТ 16876-71). Держстандарт Рос╕╖
п╕дтримав УЛ (лист N 510-34/268 в╕д 12.05.1997) - нав╕ть з огляду на
те, що вона не зор╕╓нтована на рос╕йську мову.
Практичний додаток до цього стандарту - комп'ютерна програма "Укра╖нська
латиниця" (Св╕доцтво N 21 ДААСП Укра╖ни). Доба пап╕рус╕в минула - ╕ щоб
не "потонути" в ╕нформац╕йному потоц╕, без тако╕ програми не об╕йтися п╕д
час роботи з численними ╕нформац╕йними банками, документами та друкованою
продукц╕╓ю. ╥╖ замовили ряд установ ╕ м╕н╕стерств, серед яких - МВС Укра╖ни,
М╕н╕стерство зовн╕шн╕х економ╕чних зв'язк╕в та головна б╕бл╕отека Укра╖ни
- Нац╕ональна б╕бл╕отека ╕мен╕ Вернадського.
Чи довго ще будемо в ╢вроп╕ такими соб╕ Пилипом з конопель або т╕╓ю
Дунькою, як╕ не тямлять (або не хочуть) написати свое ╕м'я державною мовою
╕ зневажають в╕дпов╕дн╕ конституц╕йн╕ норми та м╕жнародн╕ угоди? Настав
час увести латиницю ╕ в укра╖нський правопис - як це зроблено в Япон╕╖,
Кита╖, Болгар╕╖ та ╕нших кра╖нах ╕з нелатинською граф╕кою.
Максим ВАКУЛЕНКО,
кандидат ф╕зико-математичних наук, доцент Ки╖вського державного
л╕нгв╕стичного ун╕верситету