Іван Котовенко: "Дайош" другу державну, а першу - під заборону!

додано: 22-05-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1211452012.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

для Майдану

• • Політика •

ДАЙОШ» ДРУГУ ДЕРЖАВНУ, А ПЕРШУ - ПІД ЗАБОРОНУ!

20 травня поточного року на сесії Донецької міської ради народних депутатів прийнято рішення «Про хід виконання Комплексної програми розвитку освіти в м. Донецьку на 2006-2010 рр.», яким міському управлінню освіти доручено не допустити збільшення числа учнів, що навчаються українською мовою, розширення мережі україномовних середніх навчальних закладів, україномовних дитячих дошкільних закладів, класів і груп у школах і дитячих садках з українською мовою навчання.

Раніш Донецька міськрада всупереч Конституції України приймала рішення щодо введення у Донецьку другої державної мови – російської. На думку експертів, наступним доповненням до «Комплексної програми розвитку освіти в м. Донецьку на 2006-2010 рр.» буде рішення Донецької міськради про утворення на околицях міста українського ґетто для розміщення громадян, які мають бажання спілкуватися українською мовою та навчати нею своїх дітей.

• * *

Як відомо, у переважній більшості країн світу при натуралізації претендент на отримання громадянства (підданства) мусить складати усний і письмовий іспит з державної мови. У деяких країнах траплялися непоодинокі випадки (і досить таки непоодинокі!), коли частина претендентів іспит на знання мови не могла скласти, незважаючи на те, що її представники вдавалися до найрадикальніших засобів подолання цього рубежу: тривалий час вчились безоплатно на курсах з вивчення державної мови, наймали платних вчителів і репетиторів, застосовували новітні методи вивчення чужої мови, як-от, наприклад, навчання уві сні з використанням магнітофона чи в гіпнотичному стані, тощо (були випадки, коли хтось із претендентів намагався дати екзаменаторам хабара, але після такого необачного кроку невдаха змушений був покинути країну протягом 24 годин).

Вказаний феномен зацікавив американських вчених у галузі нейролінгвістики та кори головного мозку.
Як свідчать джерела, проведеними ретельними дослідженнями було встановлено, що певна частина гомо сапієнс через певні особливості свого мозку взагалі непридатна до вивчення будь-якої другої мови, крім материнської. Дослідження були продовжені вченими Німеччини, Франції, Нідерландів (головно - членів ЄС і НАТО), як на території Європи, так і на інших континентах (Африки, Азії, Австралії, Латинської Америки). Результати американських вчених було підтверджено; як свідчили висновки, процент гомо сапієнс, які не здатні до вивчення другої мови, в різних країнах коливався в межах 5-12%.
Нездатність до вивчення чужої мови, як стверджують результати досліджень, пов’язані не тільки з особливостями генотипу конкретної людини, але й процесами, що вплинули на формування тієї чи іншої нації.
Так, вищий відсоток людей, мозок яких непридатний до засвоєння чужої мови, виявився серед представників націй, у яких в процесі етногенезу відбувався конфлікт між брахіцефалами і доліхоцефалами, що призводило до мутацій в бік переважно мезоцефалів.
В той же час, констатували дослідники в галузі нейролінгвістики та кори головного мозку, представники вказаної категорії не є дебілами у медичному розумінні цього слова - поза факторами, що стосуються знання чужої мови, це, в принципі, нормальні люди.

Таким чином американські вчені дійшли до висновку, що якась кількість людей позбавлена будь-якої можливості можливості отримати громадянство в їхній країні, а також в інших, де введено іспит на знання державної мови. Результати досліджень були передані до верхньої палати американського Конгресу.

«Що ж робити? - запитали себе американські сенатори, прочитавши висновки вчених. – Закон ми відмінити не можемо, громадяни США нас не зрозуміють. В той же час, не надаючи громадянства людям, які в силу форс-мажорних обставин не можуть скласти іспити на знання англійської мови в її американському варіанті, ми, оплот демократії у всьому світі, порушуємо поправку ІХ, внесену 1791 року до нашої власної Конституції, а саме: «The enumeration in the Constitution, of certain rights, shall not be construed to deny or disparage others retained by the people» *).
Як твердять вчені, яким не довірять ми не можемо, оскільки серед них є кілька Нобелівських лауреатів, категорія людей, не здатних скласти іспит з державної мови, не є дебілами у медичному розумінні цього слова. Поза факторами, що стосуються знання чужої мови, це, в принципі, нормальні люди, отже, вони цілком можуть виконувати головну вимогу до кожного громадянина США – вчасно і у повному обсязі сплачувати податки».

З глухого кута американські сенатори вийшли наступним чином – було запропоновано на федеральному рівні створити фахову комісію, яка б за заявами претендентів на отримання громадянства США здійснювала їх медичне обстеження і при наявності показань, що свідчили про неможливість того чи іншого об’єкта дослідження скласти іспит з державної мови, надавала б йому довідку про звільнення від складання такого іспиту.

В Україні мовних проблем з питань натуралізації не існує. Але існує інша проблема! Значна частина населення України за майже 17 років Незалежності і майже 12 років з дня прийняття Конституції України не може оволодіти державною мовою і користується лише тією мовою, якою вона оволоділа в дитинстві. До Верховної Ради України від цієї категорії населення надходять численні прохання запровадити в Україні другу державну мову, саме ту мову, яку оволоділа з дитинства та частина населення, яка за майже 17 років Незалежності не змогла оволодіти державною мовою.

Ніяких юридичних, етнографічних та історичних підстав для введення в Україні другої державної мови не існує і існувати не може.
Що ж робити? Адже не виключено, що та категорія населення, яка вимагає введення другої державної мови, не може вивчити державну мову не з якихось там власних примх, вередувань, забаганок чи лінощей, а тому що об’єктивно, в силу структури свого головного мозку не здатна цього зробити. І вони потерпають від цього!
Наприклад, треба прочитати розклад руху поїздів, повістку до військкомату чи в прокуратуру, написати заяву на шлюб чи ще щось (та чи мало таких випадків?!), а людина цього зробити не може, тому що державною мовою не володіє і оволодіти нею не здатна! І починаються неприємності: не в той бік поїхав, не в ту установу потрапив, не з тим розписався!

Гадається, що для вирішення цієї злободенної проблеми треба нагально створити відповідну лікарську комісію, до складу якої ввести представників громадських організацій і фракцій Верховної Ради України, і дати їй доручення - перевірити усіх тих, хто вимагає введення в країні другої державної мови, на предмет виявлення об’єктивних даних, які б свідчили про їх неспроможність вивчити державну мову.
Якщо кількість таких екземплярів перевищить 50 % плюс одна особа від кількості перевірених, то далі необхідно у законодавчому порядку внести до Верховної Ради України пропозицію про введення в Україні другої державної мови. І конституційною більшістю голосів наших народних депутатів прийняти її!
Так буде і гуманно, і демократично, і справедливо.

*) Поправка ІХ (1791 р.) до Конституції США: «Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитись як заперечення чи применшення інших прав, що зберігаються за народом».

Іван КОТОВЕНКО
(для «Майдану»)

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 22-05-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1211452012.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.