Розташування Кам’янця-Подільського унікальне: у глибокому каньйоні (висота до 30 м) протікає р. Смотрич, що охоплює кільцем скелястий півострів. Природну міць доповнили фортифікаційні споруди – у 12 ст. на скелястому мисі звели дерев’яне украплення, а у 13-14 ст. тут з’явилися перші кам’яні вежі і стіни.

 

Це місто у другій половині 14 ст. було центром Кам’янецького князівства, яке було частиною Великого князівства Литовського, з 15 ст. – Подільського воєводства у складі Польського королівства, у 17 ст. – турецького пашалика, з кінця 18 ст. – Подільської губернії, у 1937-1954 – області.  

 

 

Національний історико-археологічний музей „Кам’янець” є одним з найстаріших музеїв України, заснований у 1890 році членами Подільського історико-статистичного комітету.

 

Нині музей розміщується у 5 об’єктах, які є унікальними пам’ятками архітектури.

Загальна музейна площа сягає двох тисяч квадратних метрів, у фондах зберігається та експонується 115,4 тисячі предметів основного та 18 тисяч науково-допоміжного фонду.

 

Об’єкти музею стали місцем проведення загальноміських заходів і міжнародних фестивалів. Нині музей-заповідник перебуває на етапі, коли проходить інтеграція всіх складових музейного процесу, пошук нових форм діяльності, розширення зони обслуговування. І це „Кам’янцю” успішно вдається!

 

 

- Стару і Нову фортеці – пам’ятки фортифікаційного мистецтва XII-XVIIIст. У підземеллях фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. У західному бастіоні реконструйовано оборону замку 1672 року під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета та відчути себе середньовічним воїном.

 

- Ратушу – пам’ятка архітектури XIV-XVIII ст., у якій діє комплекс експозицій, що висвітлюють історію магдебурзького права та самоврядування у місті, а також історію грошового обігу на Поділлі – від античності до сучасності. У підземеллі ратуші розмішено експозицію „Суд у середньовічному Кам’янці” (експонати катування). Протягом століть цей будинок був центром політичного життя Кам’янця – тут засідав магістрат, виносив свої рішення суд, на майдані перед ратушею катували, за годинником на вежі звіряли час...

 

- Картинну галерею, що розташована в пам’ятці архітектури XVIII ст. (художній музей). Тут представлені унікальні твори живопису, графіки, скульптури західноєвропейського, російського та українського мистецтва 17-20 ст., а також колекції іконопису та скульптур на релігійну тематику.

 

- Експозицію старожитностей Поділля, яка розташована у пам’ятці архітектури XV-XVIII ст. (Вірменський торговий будинок). Зали музею містять понад 1000 експонатів. Тут можна ознайомитися з історією прадавніх племен, які населяли Поділля, з їхнім побутом, військовою справою, а також поринути в атмосферу вірувань людей Середнього Подністров’я з найдавніших часів до хрещення слов’ян.

 

- Кафедральний костьол Святих апостолів Петра і Павла – пам’ятка архітектури XV-XIX ст., що став першою святинею, що наприкінці минулого століття (1990 року) була повернена державою у власність релігійної громади. Тут зберігається найцінніша в мистецькому плані скульптура міста-заповідника – надгробок 21-річної Лаури Пшездецької з Чорного Острова.

 

 

- „Нічна екскурсія у Старій фортеці” – порівняно новий і цікавий проект музею. Екскурсію у вежах (баштах) і підземеллях фортеці проводить кам’янецький староста та його свита, які під час діалогів, пісень, танців, дійств, знайомлять екскурсантів з історією замку та озброєнням. Театралізовані екскурсії проводяться за попередньою домовленістю.

 

- Відвідувачі мають змогу: покататися на конях, постріляти в мішень з арбалетів та луків, власноруч викарбувати пам’ятну монету.

 

- Музей також надає територію фортеці та вежі замку, центральний зал Ратуші, дворик Вірменського торгового будинку (експозиція старожитностей Поділля) іншим установам та приватним особам для проведення корпоративних заходів, концертів, театральних вистав, приватних подій (весілля, ювілей), офіційної вечері, прийомів, конференцій, рекламних та доброчинних акцій тощо.