П`ятниця, 12 вересня 2008 року, київський час - 10:18  

       ЗНАЙОМІ ОБЛИЧЧЯ

© Олексій КРИВОШЕЄВ, ogo.ua

Онук Павла Скоропадського хоче повернути в Україну гетьманат

12:41 17.05.2008

Останнім часом в Україні точиться дискусія на тему, який державний устрій потрібен Україні: президентсько-парламентська, парламентсько-президентська чи парламентська республіка? Але є прихильники й четвертого варіанту — гетьманату. Серед них і онук гетьмана Павла Скоропадського — Борис. Під час візиту до Рівного нащадок гетьманського роду дав ексклюзивне інтерв’ю журналісту “ОГО”.

Борис Данилович Скоропадський

— Півтора року тому ви переїхали в Україну. Яке ваше враження від тієї держави, яку ви побачили?

— Я мав уявлення про Україну перед тим, як їхати сюди, і моє враження не змінилось: все не так, як має бути. Людина має заробляти стільки, аби прожити, вивчити дітей і покласти трошечки в банк. А нині середня зарплата на рівні трьохсот доларів, а ціни на нерухомість більші, ніж у Парижі. Моя дружина викладає англійську мову, розмовляє без акценту, бо мала честь десять років жити зі мною у Канаді. Вона нині дістає за свою роботу вісімсот гривень на місяць. Хіба можна прожити за такі гроші?

— Уже кілька років в Україні триває політична криза, яка то розгорається, то згасає, який вихід ви бачите з неї?

— Криза існує набагато довше. Вона існує з 1918 року — після того, як зруйнували державу, засновану моїм дідом гетьманом Павлом Скоропадським, яку визнали 30 країн світу. Я вважаю, що в 1991 році Україна стала незалежна від себе, але не стала по-справжньому незалежною. Той політичний устрій, який сьогодні є в державі, нехарактерний для неї, ми не маємо історичного досвіду життя в такому устрої.

— Що ви маєте на увазі?

— Я маю на увазі, що українець спершу має себе пізнати, свою історію, звідкіля він з’явився. Усвідомити, що його коріння сягає глибше, ніж трипільська культура. Сьогодні українець затурканий щоденними клопотами, він не винен, що так сталось. Так само, як не винен і той росіянин зі східної України, що його переселили туди жити. Не їхня вина, що так сталось. В Україні має бути сильна влада. Одна людина, яка б мала повноваження й повну відповідальність за всі три гілки влади своїм життям.

— Ви маєте на увазі монархію?

— Це один з варіантів. Ми сьогодні в одному місці, а хочемо бути в іншому. Є багато різних доріг, як туди дістатись, і я пропоную одну з них. Я прихильник трудової демократичної монархії з виборним парламентом та прем’єр-міністром. Як кажуть: Бог — Гетьман — Україна. Так має бути.

Коли мене питають: “Чому ти переїхав з такої цивілізованої країни, як Канада, в Україну?” я відповідаю: “В Україні набагато більше людей з вищою освітою, ніж у Канаді, яка ще має досягти рівня освіченості України”.

Цивілізація зачалась на українських теренах й поширилась по Європі. Франція — це Галичина.

Коли мене питають про те, чому я хочу гетьманат, я відповідаю, що мій дід хотів, щоб Україна була гетьманщиною, і він не був у своєму бажанні першим гетьманом. Не їхня вина, що це не вдалося.

Я відстоюю свої погляди, бо маю відповідальність, предки дивляться на мене. Це те, заради чого я народився — аби Україна була щасливою. Ми маємо зробити все, щоб бути щасливими, маємо 30 відсотків світового чорнозему. Німці вагонами вивозили нашу землю й думали, що вона їм служитиме, а нічого не вийшло. Бог поставив ту землю там, де Він її поставив, Він знав, що робить.

А люди пробують сказати: “Ні, Боже, Ти тут маленьку помилку зробив…” Ніякої помилки немає. Ми мусимо зрозуміти всю глибину нашого народу, весь сенс слів “козацькому роду нема переводу”. Тоді ми матимемо націю.