Євген Захаров, Олександр Букалов, Олександр Беца: Відкритий лист до керівників країни.

додано: 22-02-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1203666846.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• • •

Президенту України В.А.Ющенку
Прем’єр-міністру України Ю.В.Тимошенко
Голові Верховної Ради України А.П.Яценюку

Вельмишановні Вікторе Андрійовичу, Юліє Володимирівно та Арсенію Петровичу!

У цьому листі ми хочемо привернути Вашу увагу до серйозних недоліків, які тривалий час спостерігаються у діяльності Державного департаменту України з питань виконання покарань. Його діяльність є надзвичайно закритою, майже неконтрольованою та непідзвітною суспільству. Відомство, яке призначене сприяти підвищенню безпеки громадян, все частіше стає джерелом дуже небезпечних ситуацій. Такий стан призводить до грубих порушень прав засуджених та персоналу установ Департаменту, застосування незаконного насильства відносно позбавлених волі, до численних службових зловживань, зокрема, до розбазарювання державних коштів. Про ці порушення періодично повідомляють правозахисні організації, а перевірками ГоловКРУ, Тендерної палати, Урядової міжвідомчої комісії було виявлено численні фінансові зловживання.
Узагальнюючи наш досвід у захисті прав засуджених, ми змушені констатувати наступне.
1. Кримінально-виконавча служба в останні роки стала ще більш закритою для громадського контролю та ЗМІ. Реальний стан з дотриманням прав людини в установах виконання покарань приховується керівниками відомства, а суспільству нерідко подається неправдива інформація. Є вже чимало прикладів судових рішень щодо неправомірного приховування інформації, проте керівництво Департаменту залишається байдужим до цих порушень.
2. Розгляд резонансних скарг засуджених, які відбувають покарання, є непрозорим та не публічним. Адвокати та правозахисники часто не допускаються до засуджених, і це призводить до упереджених висновків, обґрунтованих сумнівів у законності дій працівників відомства. Відсутність достовірної інформації про діяльність установ системи унеможливлює об’єктивну та неупереджену оцінку стану дотримання прав людини в установах.
3. За останні три роки відбувся занепад Кримінально-виконавчої служби. Брутальні порушення прав людини у виправних установах стали поширеним явищем. Засуджені фактично не мають можливості легально оскаржити незаконні дії адміністрації, прокуратура є найчастіше бездіяльною, парламентський контроль відсутній, і будь-які скарги викликають незаконні насильницькі дії з боку адміністрації. Засуджені втрачають віру в справедливе вирішення їх проблем та скарг. Брутальні порушення спонукали засуджених цілого ряду установ виконання покарань звернутись до правозахисних організацій та центральних засобів масової інформації щодо нелюдських умов тримання, катувань та жорстокого поводження, а також вдатись до акцій протесту у вигляді голодувань та самокаліцтва.
4. Численним порушенням прав людини сприяє недосконалий Кримінально-виконавчий кодекс та підзаконні акти. Кримінально-виконавче законодавство потребує суттєвої переробки – як на концептуальному рівні, так і в деталях. За чинним законодавством засуджений повністю знаходиться під нічим необмеженою владою адміністрації, на дії якої він навіть поскаржитись не може. Внутрішні нормативні документи Департаменту не проходять належної експертизи та обговорення – ні з фахівцями, ні з громадськістю, і часто суперечать чинному законодавству та міжнародним нормам і стандартам з прав людини.
5. Одним з таких актів Департаменту є сумно відомий наказ №167 від 10 жовтня 2005 року, за яким у складі Департаменту діє спеціальний підрозділ із боротьби з тероризмом, який використовується також для обшуків засуджених і приміщень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, а фактично – для залякування позбавлених волі. За даними Департаменту, у 2006 р. спецназ вводився до установ виконання покарань 43 рази. Під час таких несподіваних обшуків, підрозділ, який отримав у народі назву «маски-шоу» (його «бійці» заходять до установи у масках на голові, з повним спорядженням: бронежилети, дубинки, наручники, сльозогінний газ) допускають брутальні порушення прав людини. Схема їх дій завжди однакова. Ці «бійці» вриваються до камер слідчого ізолятора чи жилих приміщень колоній з криком «всім лягти на підлогу!», потім починають ходити ногами по лежачих засуджених, бити їх ногами та дубинками по різних частинах тіла та голові. Вони примушують кожного по черзі бігти в коридор поміж шеренгами вишикуваних «бійців», які продовжують бити їх дубинками, примушують присідати чи сідати в «шпагат», повзати по підлозі, присідати по сто разів, віджиматися від підлоги. Інші «бійці» влаштовує повний погром особистих речей засуджених, знищуючи речі та продукти, змішуючи цукор з тютюном та пральним порошком, висипаючи чай, каву на підлогу, привласнюючи цигарки, консерви, запальнички, тощо.
Бійців цього підрозділу також використовують для жахливого побиття засуджених, які насмілюються скаржитися на дії адміністрації. До публічної сфери потрапили відомості про жахливі побиття 22 січня 2007 року в Ізяславській колонії №31, 7 червня 2007 року в Бучанській колонії №85, 10 листопада 2007 року в Слов'яносербській колонії № 60 та інші. Спочатку засуджених лупцюють, а потім примушують написати папірця, що претензій вони не мають. І зламаний зек покірно повторює усе це прокурору, судмедексперту, бо знає: він повністю залежний від адміністрації. В результаті побиття немовби і не було. А перевірити відомості про побиття неможливо: система закрита. А якщо в’язень все ж таки буде скаржитися, то адміністрація знайде купу засобів для помсти: позбавлення необхідної медичної допомоги, знищення особистих речей, надання численних дисциплінарних покарань за порушення на кшталт "не спав після відбою" і утримання в ДПК, ШІЗО і ПКТ, збільшення термінів перебування в ув'язненні шляхом застосування статті 391 Кримінального кодексу України.
Навіть після скасування 24 грудня 2007 року державної реєстрації наказу №167 Міністерством юстиції 31 січня о 6-30 в колонію № 46, яка розташована біля села Катеринівка Сарненського району Рівненської області, була введена група з приблизно 25 спецназівців в масках з повним бойовим спорядженням, які жорстоко побили 16 засуджених.
Ми маємо письмові свідчення, що іноді спецназівці були зі зброєю і собаками, вони стверджували, що право на застосування своєї зброї і собак їм дав Президент. Вікторе Андрійовичу, Ви почули? Вашим іменем обіцяють стріляти в засуджених і травити їх собаками!
6. Проведені у 2007 році ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту виявили низку грубих порушень, зловживань, нецільового використання бюджетних коштів у великих розмірах. Так, Головне Контрольно-ревізійне управління виявило лише у ІІ кварталі 2007 року фінансові порушення, що призвели до втрат на суму 7,9 млн. гривень (серед них видатки із порушеннями законодавства, нецільові витрати). Порушень порядку закупівель виявлено на загальну суму 21,1 млн. грн., а Тендерна палата України встановила грубі порушення вимог чинного законодавства на загальну суму 217,98 млн. грн.
7. У відомстві суттєво знизились соціальні стандарти справедливості: керівництво Департаменту виявляє особисту нескромність тим, що регулярно преміює себе в особливо великих розмірах на тлі надто невеликих доходів більшості рядових працівників служби. Така турбота керівництва лише про себе породжує все більшу соціальну нерівність між керівниками і працівниками середньої та нижчої ланок установ виконання покарань та корупційні дії.
8. Великою мірою причиною такого стану є некомпетентність керівництва Департаменту з питань виконання покарань, яка сполучається з активним спротивом виконанню зобов’язань України перед Радою Європи при вступі до цієї міжнародної організації у 1995 році про підпорядкування відомства Міністерству юстиції України. Ініціативи керівництва Мін’юсту для покращання ситуації Головою Департаменту сьогодні ігноруються, адже Мін’юст не має правових підстав впливати на діяльність Департаменту.
Ми вважаємо, що Державна кримінально-виконавча служба як самостійний орган влади при нинішньому керівництві неспроможна компетентно, відповідально та ефективно виконувати покладені на неї функції та завдання.
Значна кількість матеріалів щодо порушень у кримінально-виконавчій системі вже оприлюднена, доведена до засобів масової інформації. Це надає нам підстави наполягати на вжитті рішучих та ефективних дій по наведенню порядку, по утвердженню законності і поваги до прав людини у Державній кримінально-виконавчій службі. Необхідно терміново:
– звернути увагу на численні проблеми з дотриманням прав людини в установах виконання покарань, на рівень компетентності його керівництва та його спроможність вирішувати актуальні питання тримання ув’язнених;
– вимагати від керівництва відомства суворого дотримання стандартів соціальної справедливості, поваги гідності як ув’язнених, так і персоналу системи, реальної відкритості її діяльності для громадськості, зокрема, для правозахисних організацій та ЗМІ.
– проявити нарешті політичну волю та підпорядкувати Державний департамент України з питань виконання покарань Міністерству юстиції, як цього вимагають досі невиконані зобов’язання України перед Радою Європи.
– розглянути питання про доцільність подальшого перебування на посаді В.В.Кощинця та його заступників, які, на нашу думку, демонструють неспроможність керувати таким складним і специфічним відомством. Від вирішення цього кадрового питання суттєво залежить спроможність відомства забезпечити виконання поставлених перед ним завдань, залежить безпека суспільства, а також імідж Президента, Уряду та України як демократичної та цивілізованої європейської держави.
Ми заявляємо, що й надалі не будемо миритися з брутальним порушенням прав людини у кримінально-виконавчій системі та із службовими зловживаннями, які сьогодні характерні для діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань,


Євген Захаров, Українська Гельсінкська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група
Олександр Букалов, ГО «Донецький Меморіал», Пенітенціарне товариство України
Олександр Беца, незалежний експерт з пенітенціарних питань

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 22-02-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1203666846.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.