Віктор Кисіль: Історичний центр Харкова – від фортеці до котлована

додано: 08-07-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1215501623.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Харківщина • Право •

Національний культурний центр у національній державі, напевно, є парадоксом. Але на фоні демократизації та активізації суспільного життя кінця 1980 – поч. 1990-х поява Українського культурного центру у Харкові виглядала цілком логічною, оскільки нова незалежна держава поставала як національна. Напевне, саме цими міркуваннями керувалися депутати Харківської обласної ради, виділяючи приміщення під український культурний центр.

У 1992 році, ще за часів О. Масельського, на сесії Харківської обласної ради було прийняте рішення “Про передачу приміщення кінотеатру “Юність” по вул. Університетській, 25 у комунальну власність”. На жаль, до цього часу рішення не виконане. Шістнадцять років місцеві органи незалежної України ніяк не спроможуться дати лад приміщенню УКЦ „Юність”.

На сьогодні, цей район є культурно-історичним комплексом зі своїм неповторним середовищем, пов’язаним з виникненням першого в Східній Україні університету, адже більшість із зазначених споруд були корпусами університету та його церквою. Зведені вони у ХІХ ст. відомими харківськими архітекторами В. Величком, Є. Васильєвим, М. Львовим.
Оскільки УКЦ „Юність” знаходиться у будівлі, що є пам’яткою архітектури, то балансоутримувачем стало Управління містобудування і архітектури Харківської облдержадміністрації.

Упродовж тринадцяти років УКЦ „Юність” укладав охоронно-орендну Угоду з Управлінням містобудування і архітектури, сплачував орендну плату у сумі 1 грн. 20 коп. на рік і кожні п`ять років відбувалася пролонгація цієї Угоди.
Але у 2000 р. Регіональне відділення ФДМУ, Управління містобудування і архітектури Харківської облдержадміністрації зі згоди колишнього директора УКЦ „Юність” Василя Михайловича Тарана, з відомих лише їм міркувань передали весь перший поверх (1200 кв. м.) ТОВ „Титан”, відібравши в УКЦ вхід, вбиральні і всі фойє.

Проте за сім років ТОВ „Титан” так і не спромоглося провести жодного заходу, не проводило й ремонтних робіт. Велика зала зруйнована вщент, у підлозі викопані глибокі ями. Усе це заливається дощовими водами. Фасад будівлі за десять років жодного разу не ремонтувався і вже починає руйнуватися. І не зважаючи на те, що УКЦ „Юність” постійно проводить ремонтні роботи приміщень і підтримує життєдіяльність усього приміщення за кошти людей, яким не байдуже українство, Управління містобудування і архітектури, Регіональне відділення ФДМУ, Управління комунальної власності зосередили свої дії на видавлюванні УКЦ „Юність” із цього приміщення з метою повністю передати його ТОВ „Титан-плюс” як правонаступнику ТОВ „Титан”, з яким було переукладено Угоду оренди на 49 років у 2007 р.

Звернення в усі інстанції про допомогу протягом трьох років не дало жодних результатів. Навпаки, Управління містобудування і архітектури Харківської ОДА, Регіональне відділення ФДМУ, Управління комунальної власності ХОДА змушують керівництво УКЦ „Юність” укласти угоду з Регіональним відділенням ФДМУ у Харківській області про оренду своїх же приміщень. Усе це відбувається усупереч постанові Верховної Ради України від 4.03.2004 р. за №1585-ІV „Про передачу з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області”, дорученню Кабінету Міністрів України від 23.03.2004 р. за №11 636/1/1-04 „Про стан та збереження об’єктів соціально-культурного призначення” та рішенню сесії Харківської облради від 02.04.1992 р. „Про передачу приміщення кінотеатру “Юність” по вул. Університетській, 25 у комунальну власність”.

На наш запит до РВ ФДМУ по Харківській області з проханням надати підтвердження приналежності будівлі по вул. Університетській, 25 до державного майна, ми одержали відповідь, що у РВ ФДМУ по Харківській області інформації „не існує”, але “вважаємо” дану будівлю державним майном. З іншого боку, на запит до Харківського міського БТІ про власника даного приміщення ми одержали відповідь, що „власника не визначено”. Таким чином, на наш погляд, РВ ФДМУ по Харківській області незаконно уклало договір оренди з ТОВ „Титан “ ще у 2000 р.

На цей час УКЦ „Юність” звернувся з позовом до Господарського суду про визнання недійсним Договору оренди між РВ ФДМУ по Харківській області і ТОВ „Титан–плюс” і виконання рішення сесії Харківської обласної ради від 02.04.1992 р. „Про передачу приміщення кінотеатру „Юність” по вул. Університетській, 25 у комунальну власність”.

Сьогодні визначення власника приміщення по вул. Університетській, 25 перейшло у правову площину, оскільки справа щодо цього розглядається у суді.

Проте, якщо питання про приналежність будівлі УКЦ якось доходить свого розв’язання, то доля прибудинкової території, а саме подвір`я між вулицею Г. Квітки-Основ`яненка і УКЦ „Юність”, залишається туманною.

У 2005 р. нинішній директор УКЦ Олександр Гава звертався до Харківської міськради, тоді ще керованої В. Шумілкіним, стосовно передачі вищезазначеної земельної ділянки і створення там „Українського подвір`я”, але відповіді так і не отримав. У той же час земля була віддана в оренду ТОВ „Титан” (договір оренди від 08.06.2005 р. №63134/05). А трохи пізніше ТОВ „Титан” добровільно поступилося правами оренди на земельну ділянку вже на користь ТОВ „ХАРСТ” для будівництва „торгівельно-офісного центру з об’єктами громадського харчування по вул. Квітки-Основ’яненка строком до 21.02.2012 р.”. Але справа з передачею земельної ділянки на цьому не закінчується, оскільки тепер на допомогу ТОВ „ХАРСТ” приходить солідна будівельна компанія „Макрокап Девелопмент Україна” (“МКДУ”), очолювана Дмитром Кутовим (у свій час активно підтримувала „помаранчеву” владу). Саме вона виступає девелопером названого об`єкту.

Яким чином вдалося „помаранчевій” компанії знайти спільну мову з нинішньою „біло-синьою” владою Харкова сказати важко, але 21.02.2007 р. сесія Харківської міської ради прийняла рішення про надання вищезазначеної ділянки в оренду ТОВ „ХАРСТ”.

Більше того, рішенням сесії від 21.11.2007 р. за № 237/07 (п. 22) ТОВ „ХАРСТ” надано згоду на розроблення проекту відведення додаткової земельної ділянки, орієнтовно 0,0380 га, у тому числі: ділянка №1 – площею, орієнтовно 0,0124 га; ділянка №2 – площею, орієнтовно 0,0256 га (у межах „червоних” ліній вул. Квітки-Основ’яненка, без права забудови) для будівництва торгівельно-офісного центру з об’єктами громадського харчування.

Треба сказати, що опір, який чинить українська громада Харкова разом із мешканцями житлового будинку, упритул до якого планується звести центр, керівництво „ МКДУ” вирішило перетворити на піар-кампанію. Після появи в електронних ЗМІ фотографій важкої техніки на місці уявних розкопок компанія-забудовник на власному сайті та у ЗМІ умістила повідомлення про унікальні археологічні знахідки, які датовані 12-14 ст. Про це повідомила Слобідська археологічна служба, яка й проводить так звані „охоронні археологічні розкопки” за гроші того самого ТОВ „ХАРСТ”. Проте після масованого інформаційного забезпечення на місце „розкопок” було загнано кілька одиниць важкої техніки, яку вдалося зупинити тільки завдяки громадськості та появі представників ЗМІ. Тож виникає питання: якщо дійсно зроблено унікальні знахідки, то чи обов’язково вести розкопки за допомогою екскаваторів? Крім того, наскільки допоможе зменшити кількість транспорту у центрі міста торгівельно-офісний центр з п’ятьма поверхами підземного паркінгу і як позначиться споруда такої висоти (близько 35-метрів) на архітектурному ансамблі історичного центру Харкова?

Що ж стосується долі УКЦ „Юність”, то за умови будування заявленої споруди на відстані 3-5 метрів від нього, його доля буде вирішеною – УКЦ фізично зруйнується! Те саме можна сказати і про будинок на площі Р.Люксембург, 5. Думається, його мешканцям уже зараз слід підшуковувати собі нове житло і пакувати валізи.

Прикметно, що державні чиновники міського, обласного та республіканського рівнів, які за своїм службовим обов’язком зобов’язані слідкувати за дотриманням законності, уперто не чують і не помічають порушення прав міської громади. Сьогодні єдиними захисниками законності виступили представники української громади та мешканці згаданого житлового будинку на пл. Р.Люксембург, 5, які об’єдналися у Комітет порятунку Харківської фортеці (саме на цьому місці в середині ХVІІ ст. козаки побудували фортецю, від якої ведеться історія сучасного Харкова).

Істинно: „Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих!”.


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 08-07-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1215501623.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.