Здається, комусь дуже не терпиться до 10-річчя розвалу українського бухобліку (а то й раніше) здійснити аналогічний розвал ще й українського аудиту.
Певне, міжнародні аудиторські монополії (так звана велика четвірка, колишня «велика п’ятірка», але один оскандалився) бажають зробити з Україною, як із Росією. Там, за деякими оцінками, цим монополіям належить повна монополія у вигляді 75% ринку, а практично всю решту ринку поділено вже між російською «великою десяткою».
Звідси походять законопроекти, які пропонують, наприклад, встановити аудиторським фірмам в Україні мінімальний статутний фонд у розмірі... 1 млн. євро!
Цікаво, навіщо? В ім’я чого такий СФ на підприємствах, головний капітал яких — розумні голови? І пара-трійка комп’ютерів, які навіть у сумі на мільйон євро не тягнуть. Чи хтось переплутав аудиторські фірми з банками? А може, просто хоче забрати весь ринок собі?
У тому ж річищі — пропозиція вимагати, щоб у кожній аудиторській фірмі було не менше п’яти сертифікованих аудиторів (і скажіть, що мета при цьому знову не та сама!).
До відома не обізнаних із ситуацією: аудитори, турбуючись про реноме українського аудиту, вже й без того достатньо зробили для того, щоб ніхто з недостатньо кваліфікованих/підготовлених до їхніх лав випадково не затерся. Сьогодні, щоб отримати п’ятирічний сертифікат, потрібно скласти двоетапний екзамен з усіх економічних предметів одразу, і до того ж ще — із податково-аудиторського законодавства. Тобто провалюється, бува, не просто більша частина, а «дуже більша»...
Проте в усіх цих суворостей є й зворотний бік: сертифікованих аудиторів не може бути багато. Тож вимога наявності відразу п’яти сертифікованих грає на руку лише монополістам ринку — як сказали б за радянських часів, на догоду іноземному капіталу.
При цьому дещо дивно, що на чолі процесу — комуністи. Вони заправляють і в профільному комітеті ВР, який ці проекти розглядає, вони ж проекти і «малюють» — щоправда, не самі, а в парі з тими, хто «замовлення» з розвалу бухобліку вже виконав.
Утім, поки що нововведення стосовно нового статутного фонду й одразу п’яти сертифікованих, зважаючи на все, не пройдуть. Відклали... Та показовий при цьому вже сам факт внесення подібного на розгляд Ради.
Зникло/відклалося, однак, не все. Дикий законопроект, що перевертає аудит із ніг на голову, таки бродить у прокомуністичному Комітеті. І в ньому (формально вже іншому) є також багато цікавого.
Так, убиваються як клас аудитори-підприємці. Залишитися мають лише фірми! Щоб невеличке підприємство платило за аудит себе, малюсінького, у десятках тисяч (спасибі, що грн.).
Звичайно, дешеві аудитори-підприємці, плутаючись під ногами «серйозних підприємств», усіх дратують. А тому мають лягти «під фірму», яка народить їх заново на світ, але вже як своїх працівників. «А у нас сегодня кошка родила [вчера котят]». Квадратні дужки — мої, інше — С. Михалкова.
Ще одна запропонована новація — щоб аудитор (тобто — співробітник аудиторської фірми, який має сертифікат) взагалі нічого більше не міг робити. Окрім науково-викладацької роботи та отримання дивідендів.
На честь чого? Він що, пробачте, держслужбовець? Тоді навіщо такі обмеження? Адже, наприклад, якщо я стану аудитором, то мені не можна буде навіть статті писати!
А які цілі переслідує такий захід, як сертифікування аудиторів саме за видами аудиторської діяльності? Щоб з’ясувалося, що наявні сертифікати нічого не варті? Всі на іспити — і подивимося, хто тепер складе?
Не менш мудре й запропоноване в законопроекті скорочення питомої ваги аудиторів в Аудиторській палаті України до 25%. Тобто 3/4 від тих, хто має розробляти аудиторські нормативи, будуть не аудитори! Мовляв, а навіщо щось розробляти, от є готовеньке, заморське...
Між іншим, дарма хтось гадає, що все це стосується лише аудиторів. Як від «проблем бухгалтерів» погано насправді не стільки бухгалтерам, скільки підприємствам, так само й «біди аудиторів» (людей не дуже бідних і цілком самодостатніх) — це насправді біди клієнтів. Тобто знову ж таки — підприємств України.
А насаджуються ж усі проблеми самою державою! Принаймні від її імені. Навіщо? Вже ніхто не розраховує, що держава аудиторам допоможе — хоча матеріальна підтримка такому важливому економічному інституту, як аудит, і не завадила б. Тож нехай держава хоча б не заважає!
Адже справа вже не тільки в тому, щоб підприємства за «підтвердження особи» платили дорожче. Це — саме собою. Справа в тому, що загрожує «і дорожче, і гірше».
Оскільки повна влада «четвірки» в аудиті означатиме фактичну заміну аудиту на франчайзинг. Коли замість підтвердження достовірності обліку (а інформація ця потрібна не лише потенційним інвесторам, але й діючим власникам підприємств!) буде дороге підтвердження дорогим ім’ям чийогось невідомо звідки взятого «первинного» підтвердження.
Ну й кому все це треба? Хто за таке голосуватиме? От і дізнаємось...
A shepherd was herding his flock in a remote pasture when suddenly a brand-new BMW advanced out of the dust cloud towards him. The driver, a young man in a Broni suit, Gucci shoes, Ray Ban sunglasses and YSL tie, leaned out the window and asked the shepherd...
"If I tell you exactly how many sheep you have in your flock, will you give me one?" The shepherd looked at the man, obviously a yuppie, then looked at his peacefully grazing flock and calmly answered "sure".
The yuppie parked his car, whipped out his IBM ThinkPad and connected it to a cell phone, then he surfed to a NASA page on the internet where he called up a GPS satellite navigation system, scanned the area, and then opened up a database and an Excel spreadsheet with complex formulas.
He sent an email on his Blackberry and, after a few minutes, received a response. Finally, he prints out a 130-page report on his miniaturized printer then turns to the shepherd and says, "You have exactly 1586 sheep. "That is correct; take one of the sheep." said the shepherd. He watches the young man select one of the animals and bundle it into his car.
Then the shepherd says: "If I can tell you exactly what your business is, will you give me back my animal?", "OK, why not." answered the young man.
"Clearly, you are a PWC consultant." said the shepherd. "That's correct." says the yuppie, "but how did you guess that?" "No guessing required." answers the shepherd. "You turned up here although nobody called you. You want to get paid for an answer I already knew, to a question I never asked, and you don't know crap about my business...... Now give me back my dog."
...Посмотрите на тех аудиторов, которые приходят к вам из E&Y и Deloitte! Да ведь половина из них приходит к вам учиться! Там такая текучка, что получить в команде аудиторов хотя бы одного, который приходил в прошлом году - счастье. А иначе опять придется просить, чтобы они отдали твою собаку. [последние три сообщения нужно читать в обратном порядке - писал частями, т.к. все сообщение не помещалось в разрешенную длину комментария]
... На самом деле в мире спокойненько существует множество аудиторских и бухгалтерских компаний, которые предоставляют качественные услуги. К примеру, BDO International, которая в 2007 году собрала fees на USD 4704 M.
То что европейские банки не дают кредиты без отчетности, заверенной кем-то из Big 4 - сказки. Дают. Не нужно забывать, что само понятие "Big 4" нежно охраняемый самими большими аудиторскими фирмами термин, которым они пользуются, чтобы сдирать совершенно неразумные fees под прикрытием своей эксклюзивности.
здається, автору абсолютно байдуже до реальної оцінки фінансового стану підприємств. ті, хто хоч трохи цим займається, чудово знають, що середньостатистична українська аудиторська фірма, а тим більше приватний підприємець, напишуть в аудиторському висновку саме те, за що їм заплатять. а жоден європейський банк не видасть кредит, якщо ви не дасте йому фінансову звітність з висновком однієї з компаній Big 4.