Провальський степ отримав статус заповідника у 1975 році. Він розташований на крайньому сході України. В минулому велика площа Провальського степу належала кінному заводу, що був заснований тут в 1846 р. та проіснував до Великої вітчизняної війни. У зв’язку зі зміною виробничого профілю господарства у післявоєнні роки площа Провальського степу різко скоротилася. Тому найбільш характерні степові ділянки збереглися лише між балками Грушова, Козина та Верхнє Провалля.

 

Тутешні ландшафти характеризуються контрастним чергуванням вузьких та глибоких річкових долин та балок, які розділяють скелі, гряди, конусоподібні підвищення. По дну багатьох балок протікають струмки та невеличкі річки, що живляться ґрунтовими, весняними водами чи літніми опадами. Влітку вони дуже міліють або взагалі висихають. Тут багато скель, крутих схилів та розсипів плит піщаників.       

 

На окремих малодоступних для тварин схилах крутизною у 30–50˚, росте рідкісний вид ковили найкрасивішої. На схилах балок та глибоких ущелин зустрічаються компактні зарослі степових кущів та залишки байрачних дібров. У лісах ростуть в основному в’яз гладкий, клен польовий, ясен, дуб. У трав’яному ярусі зустрічаються багаторічні рослини – хохлатка, проліски, вітрянка, хміль. Усього у Провальському степу рослинність представлена 730 видами, в тому числі - більше 100 видів рідкісних.