Заручники чужих помилок і прогулів

Автор: Костянтин ЛЕВИЦЬКИЙ

  • принт версiя
  • обговорити
  • надіслати другу
  • прочитати пізніше
  • лист редактору

«Спробуйте пояснити в штаб-квартирах компаній, що то не помилки перекладу, а наша дійсність, що так радикально в Україні «знижують» мито, аби відповідати високому званню члена СОТ. Якась шизофренія: під виглядом зниження ввізного мита нам його втричі підвищили...» — такий сплеск емоцій топ-менеджера великої компанії відбувся після самого лише нагадування про законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф».

Парламентарям припекло

Терміни для виконання зобов’язань перед Світовою організацією торгівлі тануть невблаганно, а нові ставочки імпорт­них мит, які б дозволили зняти митні бар’єри, ще не ухвалили навіть у першому читанні. Такою була ситуація на ранок четверга, коли дописувалася ця стаття, але ж уже наступного дня, 16 травня, Україна має намір стати дійсним членом СОТ. Загалом тепер економіці доведеться розплачуватися не тільки за помилки СОТівських переговорників, а й за прогули парламентарів. Причому розплачуватися доведеться в буквальному розумінні слова.

Не секрет, що, наприклад, на більшість продовольчих товарів ставки ввізного мита встановлені на заборонному рівні, тобто на рівні, коли легальний імпорт продукції стає економічно невигідним. «Особливо це стосується специфічних і комбінованих ставок», — погоджуються автори законопроекту. Тому в митному тарифі передбачається зокрема переглянути ставки ввізного мита на групи 02, 04, 11, 16, 17, 22 і 24. Погляньмо, як це в них вийшло, на прикладі 24-ї групи (тютюн і вироби з нього).

І в хвіст, і в гриву...

Документом передбачено, що мито на імпорт сигарет зменшується до 1,5 євро за 1000 шт., тобто в 2—3,3 разу. А щоб внутрішньому виробникові мало не здалося, ввізне мито на тютюнову сировину не те що не зменшили чи зберегли на них статус-кво, а збільшили. Причому, не розмінюючись на дрібниці, отже, ефективна ставка виросла відразу втричі. Отак виконували вимогу СОТ, відповідно до якої специфічну ставку на тютюн треба було замінити адвалорною. Отож бо, замінити замінили, та, очевидно, ніхто не зважав на елементарну арифметику, тим більше на аналіз економічних наслідків. Хоча в пояснювальній записці чітко зазначено, що для 24-ї групи вже нині чинні ставки мита перебувають на заборонному рівні, тобто їх треба знижувати. А у версії пояснювальної записки Міністерства економіки до власної редакції законопроекту конкретно значиться, що рівень середньоарифметичної ставки ввізного мита на тютюн і вироби з нього зменшується з 25,2 до 9,8%. Як кажуть, хотіли як ліпше, а вийшло як завжди...

У результаті автори законопроекту, з одного боку, відкривають дорогу імпортній готовій продукції, а з другого боку — закривають доступ українським виробникам до сировинних ресурсів. Можна б зрозуміти логіку законодавця, якби в Україні було надвиробництво власного тютюну, використання якого треба стимулювати. Але ж це зов­сім не так. За даними Держкомстату, торік в Україні вироблено 0,8 тис. тонн ферментованого тютюну, а використали рівно в сто разів більше, тобто 80 тис. тонн.

Хіба це нормально — при 99-відсотковій потребі в імпортній сировині для внутрішнього виробництва раптом так стрімко підвищувати податки на її ввезення? І чому це треба робити саме тепер із прив’язкою до вступу до шановної організації, яка наполягає на знятті митних бар’єрів, а не на їх збільшенні?

Якщо мета — СОТ, а часу на утрясання ставок не залишилося, то логіка підказує найпростіший алгоритм поведінки: зменшити ставки там, де цього потребує графік тарифних зобов’язань України, а решті дати спокій, принаймні поки не спаде цейтнот. (СОТ це тільки вітатиме.) Інакше, експериментуючи з цифрами, можна запросто потонути у поправках під час парламентських читань законопроекту.

Сюрпризи процедури

Бізнес може стати заручником ще й процедури вступу до Світової організації торгівлі, яку треба витримати й за формою, й за часом. Отут, схоже, теж без сюрпризів не обійшлося. Так, за твердженням народних депутатів, зміни до закону «Про Митний тариф» почнуть діяти не з 1 січня 2009 року, як це раніше передбачалося (і, до речі, відповідає практиці приймання нових членів), а вже з дня, коли Україна стане дійсним членом СОТ.

Якщо це так, то платити за чужі помилки доведеться вже з 16 травня. Як довго? Це залежатиме від подальшої роботи парламенту, зокрема й над власними помилками. А вона в нас ритмічністю не похвалиться. Тому нові законопроекти зі змінами в підкоригований наспіх митний тариф готувати краще вже сьогодні, щоб, починаючи з 16 травня, вносити їх на розгляд у Верховну Раду. Втім, таким законотворенням в Україні вже нікого не здивуєш.

Довідка асоціації «Укртютюн»

За даними Держкомстату, 2007 року імпортовано 81,8 тис. тонн тютюнової сировини (товарна позиція 2401 УКТЗЕД) на суму 296,2 млн. дол. США. При діючих ставках увізного мита в держбюджет надійшло понад 0,8 млн. євро, або 1,12 млн. дол., увізного мита (за середнім курсом НБУ). При застосуванні запропонованих законопроектом ставок увізного мита — 1% від митної вартості — імпортери повинні будуть заплатити близько 3 млн. дол., тобто втричі більше.

Коментар

Сергій Терьохін, голова комітету ВР із питань податкової і митної політики

— Мені дуже важко коментувати ставки митного тарифу, тому що остаточна тарифна пропозиція на останньому етапі розроблялася і погоджувалася без участі Верховної Ради. Тому логіку мені важко впіймати. Та я не проти того, що така динаміка відбувається. Адже український законодавець тривалий час не чіпав специфічне мито на тютюнову сировину. Крім того, пам’ятаєте, колись діяв дивний закон, який говорив, що не менше 5% вмісту тютюну в сигаретах має бути українського походження. Його легко обходили, бо інакше істотно б знижувалась якість тютюнової продукції. Тепер його, слава Богу, немає. Але в нашому поясі ми можемо щось там робити (вирощувати український тютюн. — Ред.).

Узагалі мито при такій глобалізації світу й вільній міграції людей — поганий інструмент для конкурентної промислової політики. Та поки що ми не прийшли до нормального розуміння оподатковування цих виробів усередині країни й нормальної системи адміністрування податків, найліпше брати певні частини прибутків бюджету як компенсацію тих негативів, які тютюнова галузь приносить в Україну.

Дмитро Редько,
директор з корпоративних питань «Джей Ті Інтернешнл Україна»

— Потрібно для вступу до СОТ замінити специфічну ставку на адвалорну? Змінюйте. Але навіщо при цьому збільшувати ставку на сировину, яка не виробляється в Україні? Тим більше що відбувається це на тлі зниження мита на готову продукцію. Навіть не йдеться про зниження ставок мита на тютюн, як це відбувається в усіх інших товарних групах. Хоча б залишили, як є. А нам утричі підвищили. Якщо знижувати, то знижувати. Або принаймні не чіпати. Інакше дискримінується сама ідея виробництва продукції всередині країни. Виходить — вигідніше виготовити продукцію, приміром, у Росії, з якою в нас зона вільної торгівлі, й імпортувати її в Україну. Тим більше що в більшості компаній у Російській Федерації найпотужніші фабрики.

Я далекий від думки, що нас свідомо штовхають закуповувати дешевші й менш якісні тютюни, але фактично це так. Швидше за все, це непорозуміння, але ж його треба терміново усунути, а не ховатися за процедурою.

Володимир Демчак, директор асоціації СОВАТ (Союз оптовиків і виробників алкоголю і тютюну)

— Основна маса тютюнової сировини, яку використовують в Україні, імпортується. Якби ми мали достатньо цієї сировини всередині країни, то була б зацікавленість захищати свій ринок. У нас же захищати нічого. Зате є інтерес виробляти для експорту. Та для легального експорту потрібна мінімальна собівартість. Тому дуже мало сенсу на вході закладати податок, який зробить ціну неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках. До того ж, виробляючи тут, ми одержимо безліч інших податків, які поповнюють скарбницю. Що ліпше — мито сьогодні й проблеми з реалізацією чи безліч податків через три місяці, коли буде виготовлена й експортована продукція? Забезпечити додаткову вартість і зібрати податки значно вигідніше, ніж покладатися на примітивний розрахунок: на вході зберемо копійки й уже виграємо.

Не знаю, хто з СОТівських переговірників і з яких мотивів підписав такі ставки, але впевнений, що вони про це не думали. Для них на тлі глобальних процесів це непринципова різниця. Хоча в нашій ситуації краще не піднімати мито, а виявити волю й, можливо, навіть знизити його. І це цілком улаштує СОТ.

Офіційний коментар
Міністерства економіки

Проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» розроблено на виконання міжнародних тарифних зобов’язань України, які є невід’ємною частиною Протоколу про вступ України до СОТ, прийнятого на засіданні Генеральної ради СОТ 05.02.2008.

Законопроектом на тютюн за товарною позицією УКТЗЕД 2401 передбачено зміну рівня ставок ввізного мита з 1 євро за 100 кг на 1%.

Слід зазначити, що адвалерний еквівалент діючого рівня на тютюнову сировину, за орієнтовними розрахунками, дорівнює 0,3—19,5%. Таким чином, не можна констатувати, що відбувається збільшення втричі ставки ввізного мита на тютюн.

Що стосується досить широкого діапазону адвалерного еквіваленту діючих ставок ввізного мита на тютюн, необхідно звернути увагу на те, що розрахунки такого показника здійснюються на базі середньої ціни продукції, яка поставляється на митну територію України з різних країн (за винятком поставок із країн СНД, з якими діє режим вільної торгівлі, тобто ввізне мито не стягується), при цьому ціна цієї продукції дуже різна.

  • принт версiя
  • форум
  • надіслати другу
  • прочитати пізніше
  • лист редактору