Інтересу до берлінської конференції, присвяченій проблемам України, не бракувало: у Європейському залі зовнішньополітичного відомства Німеччини, де проходив форум, 15 жовтня зібралося близько 200 політиків, експертів та журналістів. До кола питань, які привернули до себе найбільшу увагу, належали адміністративна реформа, перебіг майбутніх президентських виборів, а також нещодавнє приєднання України до Єдиного економічного простору разом з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
Як зазначалося на конференції, від результатів наступних президентських виборів значною мірою залежатиме не тільки подальший розвиток самої України, але і її відносини з європейськими та міжнародними структурами. Не дивно, що на Заході уважно стежать за розвитком подій в Україні. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" член фракції "зелених" у бундестазі Гельмут Ліппельт сказав:
"Президентські вибори в Україні будуть дуже цікавими. Зараз можна спостерігати протистояння між великою коаліцією, яку створив лідер блоку "Наша Україна" Віктор Ющенко, та адміністрацією президента. Незважаючи на те, що президентська адміністрація володіє широкими можливостями, суспільна думка зараз далеко не на її стороні. Отже, вибори будуть надзвичайно цікавими. І, як вже сьогодні говорилося, в Європі дуже уважно стежитимуть за їхнім перебігом."
Всі учасники форуму погодилися з тим, що вибори мають бути демократичними та чесними. Але, враховуючи нинішній розвиток подій в Україні, поки що ніхто не наважується робити якісь однозначні прогнози. У розмові з кореспондентом "Німецької хвилі" голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції, лідер Народного руху України Борис Тарасюк зазначив:
"Я особисто бачу кілька сценаріїв. Один найоптимістичніший сценарій - вибори відбудуться згідно з конституцією. Тобто, привілеюватиме право, демократія. Якщо вибори відбудуться чесно, прозоро, демократично, то за цих обставин немає жодних сумнівів, що влада зміниться і президентом буде інша людина. Якщо говорити про песимістичний сценарій, то їх може бути кілька, але їхній зміст полягає в тому, щоб навіть змінивши обличчя залишити в країні ту саму владу."
Борис Тарасюк переконаний, що найгіршим варіантом для України було б обрання президента парламентом. Це, на його думку, дало б можливість нинішній владі практично повністю зберегти свій вплив, а може навіть і нинішнього президента.
За рік до виборів відкритим залишається не тільки питання про те, як вони проходитимуть, але також і питання про кандидатів на посаду президента. Жодна з політичних сил досі не назвала свого фаворита, який би очолив передвиборну кампанію. На запитання, чи вдасться опозиційним силам - соціалістам, комуністам, Блоку Юлії Тимошенко та "Нашій Україні" - виставити єдиного кандидата, Борис Тарасюк відповів:
"Однозначно, що не вдасться мати єдиного кандидата від четвірки. Однозначно, що комуністи матимуть свого кандидата. Питання полягає в тому, чи вистачить політичної волі трійці, тобто "Нашій Україні", Блоку Юлії Тимошенко і соціалістам, висунути єдиного кандидата. От про єдиного кандидата від трьох ми можемо говорити."
Не визначились у питанні кандидата на посаду президента і політичні сили, які сьогодні у Верховній Раді утворюють парламентську більшість. Хоча окремі представники цих партій вже починають говорити про свою готовність взяти участь у майбутніх виборчих перегонах. Зокрема, про це під час свого перебування в США заявив прем"єр-міністр України Віктор Янукович. Відповідаючи на запитання "Німецької хвилі" про шанси Януковича стати кандидатом на посаду президента від більшості, голова Нацбанку України, лідер партії "Трудова Україна" Сергій Тігіпко сказав так:
"Такі шанси у нього безумовно є, тому що позиція прем"єр-міністра України, так вже склалося, має серйозні переваги в політичній боротьбі, в політичній конкуренції, тому що ця посада привертає до себе велику увагу. Але остаточне рішення ані наша партія, ані більшість ще не приймала. Я вважаю, що у нього великі шанси, але це не єдина кандидатура, яку може обговорювати більшість."
До речі, Сергій Тігіпко не виключив можливість і своєї участі в президентських виборах. Як зазначали учасники форуму, хто б не став переможцем, його головними завданнями мають стати подальші економічні та демократичні реформи, лібералізація медіа-ринку. Генеральний директор "Німецької хвилі" Ерік Бетерманн звернув увагу на проблеми з дотриманням свободи слова в Україні:
"Ми й надалі можемо спостерігати там відсутність свободи слова або, принаймні, брак лібералізованого ринку засобів масової інформації. Якщо Україна хоче належати до Європи, то їй треба ще чимало зробити в цій сфері, як і в багатьох інших сферах."
Бетерманн знову виступив з вимогою остаточно з"ясувати обставини вбивств журналістів в Україні.
Зберігається низка серйозних проблем і в економіці. Незважаючи на помітне покращання макроекономічних показників, 44 відсотка українських підприємств продовжують працювати збитково, рівень тіньової економіки становить приблизно 23 відсотки. В країні й надалі спостерігається вивезення капіталу за кордон. У першому кварталі 2003-го року цей показник сягнув 817 мільйонів доларів. На конференції в Берліні говорилося також про подальшу "олігархізацію" української економіки.
Діаметрально протилежні оцінки пролунали під час форуму стосовно створення Єдиного економічного простору між Україною, Росією, Казахстаном та Білоруссю. На думку члена групи німецьких консультантів у Києві Рікардо Гуччі (Ricardo Giucci), Україна повинна зосередити свою увагу на вступі до Світової організації торгівлі, а не до Єдиного економічного простору разом з Росією, Казахстаном та Білоруссю. Він нагадав, що вже 2002-го року Україна більше експортувала в країни Азії, ніж в країни СНД. І взагалі диверсифікація торгівлі є надзвичайно важливим для подальшого розвитку української економіки, вважає Гуччі.
Скептично поставився до ЄЕП і голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Борис Тарасюк. На його думку, рішення про приєднання до цієї структури можна трактувати, як домовленість президентів України та Росії про взаємну підтримку на президентських виборах в обох країнах, які відбудуться наступного року:
"З одного боку, Путін виграє, виступаючи так званим інтегратором, збирачем земель. Це російський внутрішньополітичний вимір. Що ж стосується України, то тут президент Кучма і українська влада в цілому забезпечують собі підтримку з боку російських владних структур."
Подібної думки дотримується і член фракції "зелених" у бундестазі Гельмут Ліппельт:
"Я ніколи не сумнівався в тому, що Кучма завжди коливався між можливістю примиритися із ситуацією, що склалася, та втечею в обійми Путіна. Водночас не слід також забувати, що на території колишнього Радянського Союзу вже неодноразово утворювалися різні об"єднання, які, однак, не функціонували. І ще не відомо, як на практиці працюватиме цей новоутворений блок."
Натомість голова Нацбанку України Сергій Тігіпко розглядає створення Єдиного економічного простору за участю України, Росії, Білорусі та Казахстану, як суто економічну, а не політичну необхідність, вигідну для всіх учасників цього союзу. Сергій Тігіпко:
"Давайте не будемо забувати, що Росія - це 18 відсотків нашого найкращого експорту. На першому місці стоїть машинобудування, на другому - сільске господарство та продукти переробки сільського господарства, на третьому - металургія. І це 36 відсотків критичного імпорту. Це практично більше 80 відсотків енергоносіїв, які йдуть з Росії. Тому я за абсолютно прагматичний підхід. Мені не подобається "шароварна" Україна, я хочу її дійсно бачити європейською."
Голова Нацбанку переконаний, що приєднання до Єдиного економічного простору не заважатиме зближенню України з Європою. Водночас Сергій Тігіпко нагадав, що угода про створення ЄЕП є рамковою, і з огляду на це кожна країна обирає свій рівень інтеграції в цю структуру. Зокрема, йдеться про зону вільної торгівлі, єдиний митний союз та єдиний валютний союз. На думку голови Нацбанку України, на даному етапі Київ повинен обмежитися тільки зоною вільної торгівлі.
"Менше дипломатії й більше чітких висловлювань", - побажав учасникам дискусії голова Німецько-українського форуму Маттіас Кляйнерт, відкриваючи конференцію. Дискусіям, що відбулися в Берліні, справді гостроти не бракувало. Під час конференції стало ще раз зрозуміло, що й час, який залишився до президентських виборів, напевно буде наповнений інтенсивними політичними суперечками. Учасники форуму погодилися з тезою, що доти, доки в Україні існуватиме така різноманітність поглядів, вона не втратила шанс досягти змін на краще.