Є в Дніпропетровській області чарівний острів Дикої природи, який не має собі рівних в Європі, і ім’я йому – Самарський ліс...

 

 

Про його унікальність вчені говорять протягом двох останніх століть. Багатющою природою Присамар’я захоплювалися іноземні і місцеві мандрівники і дослідники за часів Київської Русі і Козацької держави.

 

 

До нашого часу в Присамар’ї збереглися десятки й сотні старих дерев, деяким з них понад 300 років! Ліси на Самарі вражають різноманіттям – ясенові, липові, берестові, пакленові діброви; соснові бори – біломошники, зеленомошники, орлякові, злакові; березові та осикові гайки; вільхові трясовини, осокірники і вербняки тощо. Та не тільки лісом славне Присамар’я.

 

Тут і заплавні луки, вражаючі багатством рослин, серед яких чимало рідкісних та зникаючих, а також тих, що далеко відірвані тут від північних своїх ареалів. Сотні синьооких озер, стариці, очеретові і сфагнові болота. На піщаних кучугурах – залишки ендемічного піщаного степу. Все це – в заплаві та на піщаній арені. Не меншу цінність мають байрачні діброви Правобережжя із залишками цілинного чорноземного степу по балках і ярах.

 

 

 

Варто згадати славнозвісні Солоний і Булахівський лимани лівобережжя р. Самари. лиман, а між ними – численні дрібніші озерця і болітця, солончаки і солонцюваті луки. З ранньої весни і до пізньої осені ці мілководдя наповнюються голосами численних зграй куликів, диких качок, гусей, журавлів, лебедів і чапель... Це справжній пташиний рай.

 

У колі сучасних мешканців Присамар’я найпопулярніший тост – “Хай шумить Самарський ліс”. Єдиним шляхом для здійснення цієї заповітної мрії тутешніх жителів має бути створення національного природного парку на Самарі. І буде вічно шуміти соснами дивовижний Самарський ліс.