В╤ДЛУННЯ ПОД╤╥ Т╕, хто не байдужий до ╕стор╕╖ Укра╖ни, зна╓, що день Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ вважали сво╖м святом укра╖нськ╕ повстанц╕. Це свята Д╕ва Мар╕я приховувала ╖х п╕д сво╓ю Покровою в╕д недруга, допомагала у пошуках вол╕ для сво╓╖ Батьк╕вщини. А ким же в╕н був, той недруг? ╤ чи був в╕н взагал╕? Щоб в╕дпов╕сти на ц╕ питання, треба вивчати ситуац╕ю в комплекс╕, що була зам╕шана на кров╕ енкаведистами та загарбниками чужих земель. Сьогодн╕ вже не розкрутити той клубок, не спитати з╕ справжн╕х винуватц╕в за ╖хн╕ злочини - сьогодн╕ ма╓мо два документи, п╕дписан╕ главою нашо╖ держави, одним з яких оголошу╓ться святкування 65-р╕чниц╕ створення УПА, а ╕ншим - урочистост╕ з приводу подвигу молодогвард╕йц╕в. Адже ╕ те, ╕ друге - наша ╕стор╕я, ╕ ╖╖ треба приймати такою, яка вона ╓. Тож в╕дслуживши молебень в С╕мферопольському храм╕ святих р╕вноапостольних Володимира та Ольги УПЦ КП, укра╖нц╕ вирушили, аби покласти кв╕ти до пам’ятника Тарасу Шевченку та згадати тих, хто понад усе прагнув укра╖нсько╖ незалежност╕, але не дочекався ╖╖. Вт╕м до цього дня заздалег╕дь готувалися й ╕нш╕ сили на чол╕ з кримським в╕дд╕ленням компарт╕╖ Укра╖ни. Про це можна було д╕знатися постфактум з "голубого екрана", де "вещал" перший секретар с╕мферопольського м╕ськкому компарт╕╖ Володимир Лисенко. Мен╕ ж довелося бути ще й св╕дком цих под╕й. П╕сн╕ на тему "Красная арм╕я вс╓х с╕льн╓й!" було чутно вже здаля. Прапори "Рос╕йського блоку", "Прогресивно╖ соц╕ал╕стично╖ парт╕╖", "Союзу" та червон╕ густо рясн╕ли над р╕зноликою юрбою, яку оточувало, за оц╕нкою В. Лисенка, втрич╕ б╕льше правоохоронц╕в. А м╕л╕ц╕я все прибувала - це були б╕йц╕ спецп╕дрозд╕лу "Беркут" в повному обладунку. В кущах, як годиться, стояла "Швидка допомога". Н╕, ц╕ заходи не були зайвою пересторогою: пророс╕йськ╕ сили, що вийшли з вибор╕в аутсайдерами, були сповнен╕ нелюдсько╖ лют╕, ╕ для тих, для кого поняття фашизму ╕сну╓ чисто теоретично, давали уявлення сво╓ю повед╕нкою, що ж воно ╓. Зборище скандувало: "СС - не пройдет!", "Бандеровцы гитлеровцам служили, потомки - Ющенку!", "Наша Родина - Россия", "Севастополь, Крым, Россия!", "Псы поганые!", "Здесь русский дух, здесь Русью пахнет!" - все це перем╕шувалося з брутальною лайкою, зда╓ться, люди забули, що вони створен╕ за Божим промислом. ╤ про те, ск╕льки к╕нокамер зазира╓ в ╖хн╕ горлянки. Журнал╕сти тут не ц╕нувалися. Шестигривнев╕ яйця, що використовувалися як зброя, влучили в голову фотокореспондента, в журнал╕стку телеканалу "1+1" ╕ зовс╕м забруднили обличчя та куртку представниц╕ "Св╕жо╖ газети". Ось чого кошту╓ св╕жа ╕нформац╕я. Але це вже було ближче до кульм╕нац╕╖, коли п╕д щ╕льним м╕л╕цейським "конво╓м" наблизилися "винуватц╕" под╕╖ з кв╕тами в руках ╕ трьома прапорами, принаймн╕, ст╕льки я змогла нарахувати. Людей було раз╕в в 15 - 20 менше, н╕ж тих, хто прийшов, аби з ними розбиратися. Серед оточених м╕л╕ц╕╓ю я вп╕знала зовс╕м не ворог╕в, а так╕ р╕дн╕ обличчя Савченка, Фомушк╕на та ще декого, хто не при╖хав з яко╖сь там бандер╕вщини, а тут в Криму ╕ народився, т╕льки ма╓ ╕нший р╕вень ╕сторично╖ св╕домост╕. Так що "На святую землю Крыма псы поганые пришли", - це н╕бито ╕ не про них. Кажуть, в колон╕ м╕л╕ц╕╖, плечем до плеча, йшли ╕ два стареньких дядечки з нагородами, що за в╕ком могли бути молодшими братами вояк╕в УПА, але цього я не углед╕ла. Бо то там, то там спалахували б╕йки. Мала купа, дайте ще! Купа зростала ╕ зростала, й "беркут╕вц╕" ставали ╖╖ частиною. Хтось розшматував укра╖нський прапор. У в╕дпов╕дь хряснуло древко рос╕йського. Тут в╕дбулася найб╕льша потасовка, ╕ м╕л╕ц╕я змушена була затримати депутата райради Андр╕я Кузьм╕на (Рос╕йський блок). Д╕сталось ╕ правоохоронцям, й не т╕льки ф╕зично: "Вы стоите на страже этих ублюдков! Завтра нас будут бить только за то, что мы по-русски говорим! Почему разрешается фашистам устраивать государственные праздники?" - допитувались через гучномовц╕ приб╕чники рос╕йсько╖ ╕де╖ у страж╕в порядку. В╕д самих же "фашист╕в" жодного непристойного чи р╕зкого слова почути не довелося. Так ╕ не поклавши кв╕ти, в оточенн╕ м╕л╕ц╕╖ вони п╕шли назад. А приб╕чники комун╕ст╕в подалися на площу Сов╓тську, де нещодавно спорудили пам’ятник жертвам ОУН - УПА, хоча в Криму цих жертв ╕ не було. Керуючись власною лог╕кою, вони, напевне, вир╕шили, що "фашисти" спробують в╕дплатити ╖м ╖хньою ж монетою. Але платити було вже н╕кому. Я побачила лише к╕лька знайомих укра╖нок. Одна з них сказала, показавши на ж╕нку, що поширювала лист╕вки з так званою "Присягой бандеровцев Гитлеру" ╕ подивувалась: "Ця ж ж╕нка п╕д час вибор╕в працювала на "Нашу Укра╖ну"!" Я теж знала цю ж╕нку. Рок╕в 8 тому вона очолювала виборчу д╕льницю ╕ була... в╕д компарт╕╖! Добре, що сьогодн╕ вже нема╓ тих спецзагон╕в НКВД (вт╕м, як сказати...), що колись переодягалися в бандер╕вц╕в ╕ тероризували населення. Не сумн╕ваюсь, що вона була б ╕ там у перших лавах... Тамара СОЛОВЕЙ.
