Мы посмотрели спектакль. Это - «Бомба»!
Студенты II и III курсов ЗНТУ и ЗГУ о посещении театра VIE
Ярослава Гаврикова
«Лабораторія життя»
“...у слабких передвечірніх сутінках вперто іду у супроводі невеличкого гурту моїх одногрупниць.
Ось і театр. Похмурі і невдоволені, заходимо до дуже світлого приміщення, де пухнастий затишок сплів собі кубло.
Комфортний шкіряний диван (“Мер подарував”, – з гордістю повідомила старенька жіночка у великих окулярах), а на доісторичній шафі – цитата А.П.Чехова “Вельмишановна шафа”...
Ох! А ось і справжня театральна атмосфера: фото з вистав, стілець і вішалка з капелюхом на стелі та найголовніший атрибут – Дерево Бажань. Воно дивовижне – в стрічках, валентинках та в оточенні щирої віри тих, хто коли-небудь тут побував.
Охаючи-ахаючи, блукали у передпокої Мельпомени, поки не почалась вистава. Вона мала назву «Бомба» і була написана у 1963 році канадським французом М.Фором. Дивовижні декорації доповнились надзвичайно реалістичними героями та обставинами. Юмор та філософія, точне відчуття сутності людини, картини сільського життя – все це переплелося у цікаву виставу.
Які почуття, яка іронія, який зміст! Ніхто з нас, глядачів, навіть рота не відкрив впродовж двох годин, щоб не втратити жодного слова, жодного руху. І вже потім, коли можна було поділитися, виразити враження, все, що вдалось сказати: “Це було супер!”
Інна Міхно
«Життя театру»
“VIE – це життя у перекладі з французької, а також Запорізький муніципальний театр-лабораторія, один з небагатьох театрів, де працюють у напрямку театрального авангарду.
А домівка театру, де власне і зародилося його життя, – острів Хортиця, мальовнича природа, сивий Дніпро і тиша навкруги. Театр насичений такою неймовірною позитивною енергетикою, що, жодній людині, навіть якщо вона найзавзятіший скептик у світі, неможливо вийти звідси без посмішки на обличчі.
Х сезон театр розпочав з вистави «Бомба».
Що потрібно для щастя? Що треба зробити, щоб стати владикою світу? Такі питання хвилюють не одну людину. Але в цій п’єсі потрібно мати лише 50 мільйонів франків готівкою, навіть 40 – щоб купити атомну бомбу... Ну і що, якщо усе життя можна провести у протигазі, головне, що всі вороги будуть жити, як на бочці з вибухівкою...
Справді дуже повчально. В наш час проблема смертоносної зброї дуже актуальна, бо ...людство так і не навчилося жити без зброї. І саме ця вистава доводить, що це питання залишається відкритим...
Добре, що театр VIE впевнено крокує життям, виховує молодь і розвиває нашу культуру.”
Наталья Смирнова
* * *
“На сцене театра VIE разыгрывается жизнь простой сельской семьи. Показаны обычные серые будни, недовольство фермера Шюто своей жизнью (жара, холодный суп, несносный сосед Гюстав)… Но однообразную жизнь резко меняет некий месье Ля Борд из Парижа, предложивший Шюто купить бомбу “для семейного пользования”… Он соглашается уступить ее за 40 млн франков, которые фермер в заплатанных штанах находит, чтобы стать властелином мира…
Купив атомную бомбу, Шюто чувствует себя королем. “Они будут чувствовать себя как осужденные перед казнью”, – говорит он о соседях. “Они увидят свет тысяч солнц”, – говорит Шюто напоследок.
Но так ли это?”
Анна Клименко
Репортаж з театру-лабораторії VIE
“ першої хвилини вистава здивувала та заінтригувала. Вона почалась із мовної паузи. Актори рухами та мімікою передавали те, що не завжди можна передати словами.
Головні ролі у виставі зіграли Микола Міхневський та Юлій Гаврилов.
Бідний фермер Шюто (Микола Михнєвський) купив бомбу, яка геть змінила його життя.
Непередбачуваний фінал і геніальна гра акторів зірвали глядацькі овації”.
М.Давиденко
«Эксперимент удался!»
“Нам посчастливилось побывать на спектакле-притче «Бомба» по пьесе французского драматурга Мишеля Фора. Уникальное сочетание реализма и мистицизма в декорациях, костюмах, тонкой игре актеров создали абсолютный праздник, и бурные аплодисменты зрителей долго не смолкали в зале…
После такого события понимаешь, что театр – путешествие вглубь человека, сопереживание, открытие нового мира, космоса, души ближнего, а в конечном итоге – и своей собственной.
Мир закостенел, устоялся на каких-то принципах, направленных против творческих личностей, и ориентирован лишь на разрушение. Поэтому надо создавать побольше таких спектаклей, которые способствуют воспитанию и просвещению зрителей”.
Юлія Савицька
«Життєвий авангард»
“Я вирішила відвідати виставу «Бомба»... Коли закінчилась притча, я була просто у захваті.
Що мене найбільше зацікавило – власне сцена. Вона маленька, але дуже зручна. Актори грали пречудово. Мені дуже сподобалось”.
Неллі Шинкаренко
«Ceiz la VIE»
“Острів Хортиця. Зупинка «Турбаза». Не кожен знає, що на одному з семи чудес України знаходиться місце, де досить часто трапляються дива. Це театр VIE.
В фойє театру – Дерево Бажань. На ньому – тисячі зав’язаних стрічок, а під ним у дні вистав – десятки палаючих свічок. Світла енергія добра, любові і надії.
А коли підводиш погляд до стелі – з вуст виривається захоплене “Ах!”. Стілець і вішалка з капелюхом догори ногами! “Авангард”, – пояснюють мені. Взагалі і сам театр незвичний, авангардний, і має назву «театр-лабораторія VIE».
...Більше двох годин захопленого спостереження за дійством на сцені. Майстерна акторська гра. Усього три дійові особи, а такий ефект! Стільки філософського змісту!
У виставі розкриваються людські слабкості і вади: бажання збагатіти, нелюбов до ближніх своїх, «комплекс Наполеона»...
Заради збереження власної величі людина навіть здатна знищити інших!
Сумна і водночас кумедна історія про фермера, його сім’ю і торгівця бомбами...
Якщо бажаєте побачити щось особливе, прагнете того, що проймає душу, і ви втомилися від звичайних театрів, ідіть у VIE. Ви не будете розчаровані”.
Євгенія Чистякова
«Кожному – свою бомбу!»
“Спів пташок, мукання корови, калатання церковних дзвонів – так виглядає початок вистави «Бомба» у театрі-лабораторії VIE...
Французький фермер Шюто живе спокійним життям із своєю дружиною Марією. Та одного разу до них завітав пан Ля Борд і запропонував купити за 50 млн франків не що інше, як бомбу. За його словами, “це просто, як “здрасьтє”. Цей продавець незвичайних речей чимось нагадує промоутера у наші дні. Я його вмінню вмовляти можна позаздрити.
...трохи згодом Шюто підриває ту саму бомбу. І відбувається перевтілення: усі в протигазах і захисних костюмах, все той же продавець пропонує купити важливий елемент життя – чисту воду у пластиковій тарі...
...побільше б таких вистав! Може, виховалось би таке покоління, що по-новому ставиться до життя і його збереження в умовах глобалізації і технічного прогресу!”
Беседовала Инна Атаманчук
20.11.2007