A A A
Размер шрифта: Незадовго до свого 86-ліття пішов із життя хмельницький письменник Микола Магера. Він автор більш як тридцяти книжок, ряд творів із яких Інститутом педагогіки Академії педагогічних наук України включено у шкільну програму. Поховають письменника у Дунаївцях – місті, яке обрало Миколу Никаноровича своїм почесним громадянином

Творче амплуа старійшини літературного цеху Поділля – дитячий письменник. Проте писати для дітей надскладно навіть педагогові. «У дитячому видавництві «Веселка» колись узяли рукопис першої моєї книжки лише після того, як уже було видано мою книжку «Мати», яку аж ніяк не назвеш дитячою,» - казав письменник.

Академія педагогічних наук України відзначила письменника Почесною грамотою. «За вагомий внесок у навчання і виховання шкільної молоді засобами мистецтва слова та з нагоди 85-річчя від дня народження», - ідеться у підписаному президентом АПН України Василем Кременем нагородному документі.

- Микола Никанорович Магера працював учителем, директором школи, інспектором обласного управління освіти, завідувачем кабінету української мови в інституті післядипломної підготовки освітян, сімнадцять років викладав українську мову й літературу в педагогічному училищі, - розповіла заступник директора інституту педагогіки АПНУ Ніла Волошина. – Особливо цінно те, що його оповідання, казки включені у шкільну програму з літератури. Їх високо цінував Олесь Гончар.

На початку цього року Миколу Магеру нагороджено Орденом „За заслуги” ІІІ ступеня. Відповідний указ Президент України Віктор Ющенко підписав напередодні Дня соборності. З клопотанням про нагородження виступила обласна організація Національної спілки письменників України, членом якої він був з 1983 року.

Проте писати письменник почав ще у шкільні роки. Саме із 1942 року і почав юнак воювати з ненависним ворогом за допомогою рідного слова. Тодішні поезії, казки зібрані у збірки «Я хочу жити» (1990) і «При­віт тобі, сонце!» (1995). Як громадський діяч, Микола Никанорович Магера 27 років очолював секцію літератури і мистецтва обласного това­риства «Знання». Він же стояв біля колиски обласної організації товариства «Просвіта», багато років очолю­вав секцію викладачів-словесників середніх спеціальних закладів Хмельниччини.

Довідка: Микола Никанорович Магера народився 1 вересня 1922 року в с. Могилівка (тепер у складі м. Дунаївці). Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Київський університет. Учителював і працював у системі народної освіти. Автор збірок «Мати» (1971), «Журавка» (197З), «Юрасик» (1984), «Друзі» (1987), «Хлопчаки», «Я хочу жити» (обидві — 1990); повістей «Надійка» (1975), «Там, біля Дивень-гори» (1977), повісті «Кам'янецькими стежками» (1989) — про перебування Т. Шевченка у Кам'янці-Подільському та багатьох інших.