На високих берегах річки Тетерів, притоці Славутича-Дніпра, за 40 кілометрів від залізничної станції Тетерів, за 80 км до м. Києва, 50 км до Чорнобиля, 25 км до кордону із 30-кілометровою зоною відчуження розкинулося мальовниче селище міського типу, райцентр Іванків.
Живуть в ньому щиросердні доброзичливі люди, які з покоління в покоління передають і примножують трудові традиції хліборобів і лісівників, будівельників і робітників, багатьох інших професій, старші ростять і вчать життєвій мудрості дітей та онуків, молодші шанують набуте минулими поколіннями.
В працях Лаврентія Похилевича “Сказание о населённых пунктах Киевской губернии” (1864 рік видання) та “Уезды Киевской и Радомышльский” (1887 рік видання), дається короткий опис Іванкова в минулому.
Перші поселення на території нинішнього Іванкова з’явилися задовго до того, як у 1589 році київський міщанин Тишко Проскура передав землі над Тетеревом синові Іванові, який і заснував нове поселення, назване його іменем. Досі на південно-східному краю селища, де нині мальовничий міський парк, збереглися сліди давньоруського городища Х-ХІІІ століть.
Іванківський район утворений у 1923 році. Територія району становить 361,6 тис. га. Населення району – 35,4 тис. чоловік. У районі 1 селищна та 26 сільських рад, яким підпорядкований 81 населений пункт. Район межує з республікою Білорусь, Житомирською та Чернігівською областями, Поліським, Бородянським, Вишгородським районами Київської області.
Прославили наш край герої-земляки, чиї імена залишаться для майбутніх поколінь назавжди легендою:
- Сергієнко Іван Васильович – Герой Радянського Союзу (посмертно);
- Сосніна Ніна Іванівна – Герой Радянського Союзу (посмертно);
- Кибенок Віктор Миколайович – Герой Радянського Союзу (посмертно);
- Черненко Петро Степанович – Герой Радянського Союзу, удостоєний цього звання у 1945 році, а також нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки та орденом Олександра Невського;
- Верес Юзеф Миколайович – кавалер трьох орденів слави.
В Іванківському районі народилася і творила видатна народна художниця, заслужений діяч мистецтва України, майстер народної творчості, лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Марія Овксентіївна Приймаченко. Її ім’я прославило наш край на весь світ.
Мистецтво відомої художниці продовжує своє життя в картинах її сина Приймаченка Федора Васильовича - Заслуженого художника України, лауреата премії ім. Катерини Білокур.
За вагомий внесок у розвиток національного мистецтва Федора Васильовича у 2001 році було нагороджено орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.
Найбільше щастя людини – творчість. Саме так вважає Заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Катерини Білокур Василь Платонович Скопич.
Василь Платонович – людина всебічно обдарована. Він сильний до філософського, поетичного, живописного і музичного мислення.
Чорнобильський цикл картин “Зірка Полин” пройшов глибокою трагедією через серце митця і, як каже сам художник, це найважча робота в його житті. Кожна картина цього циклу підпорядкована єдиній меті: застерегти людство від бездумного і небезпечного втручання в природу, що може обернутися великою бідою для усієї планети.
Багато талановитих щедрих на добро людей виростила і дала путівку в життя Іванківська земля. Однією з найталановитіших була Народна художниця України, Заслужений майстер народної творчості, лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Ганна Іванівна Верес.
Г.І.Верес – визнана майстриня, чиї дивовижні панно, гобелени, рушники експонувалися в Торонто, Монреалі, Америці, Фінляндії, Німеччині, Югославії, Франції. Вони збирають біля себе на вітчизняних виставках усіх, кому небайдуже українське мистецтво, його загадкова і глибинна душа.
Багато музеїв мають за честь представляти експозиції робіт Ганни Іванівни Верес, багато творчих колективів України радують око глядачів різнобарв’ям костюмів, витканих руками Ганни Іванівни та її дочок, які перейняли від матері та бабусі ткацьке мистецтво. У Валентини Іванівни воно поєдналося з майстерністю конструктора-модельєра. Її колекції жіночого одягу експонувалися у Франції, Німеччині, Канаді.
За вагомі досягнення у професійній діяльності, багатолітню сумлінну працю майстру художнього ткацтва з с. Обуховичі Іванківського району Верес Валентині Іванівні в лютому 2000 року присвоєно звання “Заслужений художник України”.
В с. Запрудка ось уже більше 20-ти років діє фольклорно-етнографічний ансамбль, якому присвоєно звання народного. Ансамбль за свої роки існування ставав лауреатом фестивалів “Сонячні кларнети” (м.Прип’ять), “Золоті ключі” (м.Біла Церква), неодноразовим переможцем різних районних і обласних оглядів художньої самодіяльності, фестивалю “Співай, моє Полісся!”, що проходить щоліта на кордоні України і Білорусії. Брав участь в обласному звіті майстрів мистецтв і художніх колективів “О, Київщино сонцезора!”, виступавши у Національному Палаці культури “Україна”.
Багата Іванківщина і нині працьовитими, щирими, знаними людьми:
- Герой Соціалістичної праці Любов Назарівна Бойченко;
- кавалер орденів Леніна, Жовтневої революції, Дружби народів, ланкова льонарської ланки с. Макарівка Раїса Артемівна Костюченко;
- кавалер орденів Леніна, “За заслуги” ІІІ ступеня, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора Галина Яківна Кобернюк;
- кавалер ордена Леніна, Заслужений працівник сільського господарства Зінаїда Аристархівна Дударенко;
- кавалер 3-х орденів Слави Пилип Романович Приходько;
- заслужені працівники сільського господарства - голова правління “Іванківрибсільгосп” В.В.Верес, В.П. Радченко (”Держлісгосп”), слюсар КПТМ “Іванківтепломережа” П.І.Рабчевський;
- заслужені вчителі .А.Чемерис, В.М.Миронюк;
- Заслужений лікар України В.І.Польова - лікар ЦРЛ;
- Заслужені журналісти України П.Я.Смовж, І.З.Кірімов;
- Заслужений будівельник І.В.Кононенко – голова правління ВАТ ДБУ-39;
- Заслужені працівники транспорту України О.Г.Косянчук, В.М.Олексієнко, В.М.Ільницький.
В районі газифіковано смт.Іванків та 38 сіл, що становить 48 % загальної кількості населених пунктів.
Центральним водопостачанням забезпечені смт.Іванків та 53 села, що становить 66,7 % від загальної кількості населених пунктів.
В райцентрі діють 6 центральних котелень, з яких 5 працюють на природному газі.
Будівельний комплекс району об’єднує 11 будівельних організацій.
Через район прокладено 1151 км автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення з твердим покриттям.
Район розташований у зоні Київського Полісся. Заліснено 44 % території району.
В населених пунктах 30 загальноосвітніх шкіл, 1 ліцей, 3 дошкільні заклади, 1 дитячий будинок змішаного типу для дітей-сиріт та дітей, без батьківської опіки “Гніздечко”.
Навчається 4618 учнів.
В сфері освіти зайнято 635 працівників.
Мережа культосвітніх закладів – 104. В районі функціонують:
- 56 клубів та будинків культури;
- 46 бібліотек;
- 1 музична школа;
- 1 районний історико-краєзнавчий музей.
Медичне обслуговування жителів району здійснюють центральна районна лікарня, пологовий будинок, дільничні лікарні, райполіклініка, 50 фельдшерсько-акушерських пунктів. Медичні послуги надають 807 медичних працівників, з яких 78 – лікарі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року
№ 106 22 населені пункти віднесено до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення, 59 населених пункти – до ІУ зони посиленого радіологічного контролю.
- 24.11.1994 року в смт. Іванкові за ініціативою світового співтовариства (програма ЮНЕСКО – Чорнобиль) завдяки підтримці Уряду України було відкрито центр соціально-психологічної реабілітації та інформування населення , що постраждало від наслідків Чорнобильської катастрофи.
В районі зареєстровано 53 районних організацій політичних партій, 28 громадських організацій, 33 релігійні громади 8-ми конфесій.
За останні роки зроблено в районі багато для розвитку та розширення промислового виробництва.
Промисловий потенціал району представлений 6-ма промисловими підприємствами різних форм власності:
- ВАТ “Промінь”;
- Іванківський хлібокомбінат;
- ДП ТОВ “Інтегдиф”;
- ТОВ “Тетерів”;
- ВАТ “Іванківський маслозавод”;
- КП “Іванківтепломережа”.
Виробниче підприємство Іванківський хлібокомбінат працює для задоволення потреб населення в продовольчих товарах, розробляє нові види продукції та технології. Продукція хлібокомбінату реалізується в районі і далеко за його межами. Незважаючи на більш потужніших конкурентів – хлібовиробників столиці, продукція місцевого хлібокомбінату користується великим попитом. Щорічно підприємство збільшує асортимент продукції. Очолює підприємство досвідчений керівник – Лещенко Віра Матвіївна.
Серед сільськогосподарських підприємств найкращих показників досягають працівники СГВК “Мусійки” (керівник Білоног В.П.), СГВК “Мрія” с. Горностайпіль (керівник Козаченко С.Д.) , СГВК ім. Мічуріна с. Дитятки (керівник Клоченок О.М.).
Населення Іванківщини завжди славилося бережним відношенням до пам’яток історії, архітектури та культури. Останні кілька років підряд селище займало призові місця у щорічному обласному конкурсі “Місто (селище) найкращого благоустрою”.