Харьков - природа - Орнитофауна, ч. 3.

Природа Харькова

История Харькова

Справка Харькова

Автор: вчитель біології Великохутірської ЗОШ Шевченківської районної ради Харківської області Мартиненко В.М.

• В сосновому лісі, на сосні сиділа зграйка корольків. Вони висіли на гілочках вниз головою і щось відшукували; при цьому видавали тихенькі звуки “ ці-ці - ці”. Корольки дуже маленькі, вони схожі на мишей; у самців на голові оранжева шапочка.
24.01.98 р.

• Сойка літала по парку з шматком поживи. Нарешті вона сіла на торішнє гніздо сороки. Гніздо знаходилося високо на дереві. Своїм дзьобом вона зробила в ньому заглиблення і сховала поживу 10.01.99 р.
• У парку, біля школи, сиділи три вухаті сови, були вони темно – коричневого кольору і майже зливалися з деревами. Дві сови злетіли, а третя залишилася. Вона опустила голову і роздивлялася на людей. Вітер розгойдував її піряні “ вуха”.
11.01.99 р.

• Під час зимової екскурсії діти здалеку побачили, як на великому кущі бузини сиділа чимала зграя щигликів. Здавалося, що посеред зими кущ зацвів різними барвами. Підійшовши ближче, зграя щигликів злетіла, тільки залишився сірий кущ.
11.01.99 р.

• З настанням холодів у парку зявилися снігурі. Вони дуже люблять ягоди горобини. Висять на гронах ягід, ніби червоні яблука. Самки менш помітні, вони бурувато – сірі, а самці більші від них і мають яскраво – червоний низ. Часто снігурів можна знайти за їхнім співом – свистом.
30.01.03 р.

• З ранку , в парку , сойка перелітала з дерева на дерево і голосно нявкала, мов кішка. Кури принишкли., півень подав сигнал небезпеки, а сойка ніби дратувала їх і голосно нявкала. 25.02.99 р.

• В кінці січня в парку зявилися чижі, птахи трохи менші за горобця. Вони люблять зграйками сідати на верхівки тополь і беріз. При цьому вони співають, парк наповнюється мелодійними звуками. В парк їх приваблює насіння беріз. Вони обсідають сережки, ніби висять і при цьому щебечуть. 31.01.01.

• Голуба синичка, мов акробатка, вона часто висить головою вниз на ягодах горобини. Синичка не боїться людей і близько підпускає до себе. 10.02.99 р.

• Під вікном будинку, на старій сливі, дятел сірійський влаштував свою кузню. Він приносив кісточки слив і швидко роздовбував їх. Поряд із сливою ріс терен, дятел зривав ягоди і також носив їх до “ кузні”. 24.02.98 р.

• Горобці величезною зграєю миттєво сховалися в кущ бузку, обсівши нижні гілки, навіть ніде було сісти. Виявляється, неподалік подвіря пролетів яструб. Коли минула небезпека, вони весело зацвірінькали. 02.02.04 р.

• Синиці дуже люблять гарбузове насіння. Беруть в годівничці насінинку, сідають на гілочку , тримають її ногами і видовбують серединку. Залишаються тільки шкаралупа. Роблять це дуже швидко. 20.02.99 р.

• На річці В.Бурлук плавало 2 білих лебеді, людей вони не боялися, навіть намагалися з ними спілкуватися, видаючи якісь звуки. На льодяних крижинах бігало багато очеретяних вівсянок з темними шапочками на голові, вони щось дзьобали, поруч з ними була пара плисок білих. Літало багато диких гусей, голосно кричали круки. Вдалині пролетів чорногуз. Настала весна! 21.03.98 р.

• В парку сорока мостила гніздо, на верхівці акації. Ще грунт був вкритий снігом і вона не могла знайти сухих гілок, сорока швидко бігала по снігу і вирішила відірвати пагони кущів , це їй не вдавалося. Не знайшовши гілок, сорока взяла на проталині шматочок сирої землі і понесла у гніздо. 26.03.98 р.

• День був сонячний , по – весняному теплий, танув сніг, було багато води. В одній із калюж купалися два горобці. Вони пригиналися, немов пірнали і тріпотіли крильцями по воді, це їм дуже подобалося. Піря стало мокрим з нього стікали краплі води. Побачивши людей, горобці злетіли і сіли на дерева, через деякий час горобці продовжили своє купання. 04.03.99 р.

• На затоплених водою луках плавало більше 200 диких качок, підійшовши ближче до берега, побачили місце де вони відпочивали. На кожному бугорку, серед води було багато пір’їнок: крижнів, шилохвосток, широконосок.. Напевно тут вони провели ніч. Далі, поблизу води, сиділи ї стояли дикі гуси, їх було 20. Здалеку було чути їх крики. Над водою літало багато мартинів серебристих, зграя з 40 шпаків і 60 чибісів. Весна! 06.03.99 р.

• Біля річки В.Бурлук зупинилося 25 лебедів , чи залишаться вони гніздуватися, чи полетять далі ? Особливо вони гарні, коли плавають парами. 27.03.99 р.

• Під вечір, над річкою, летів клин диких гусей. Летіли вони на захід. Клин з 40 гусей , ввесь час перебудовувався, але вожак не змінювався. Було чути, як вони перегукувалися. 27.03.99 р.

• Під вікно, на кущ калини, прилетіла зграйка омелюхів. Омелюхи жадібно зривали ягоди, частина ягід падала на сніг і вони збирали їх. На початку весни ягід майже не має і птахи мандрують по садках в пошуках їжі. Омелюхи сиділи майже біля вікна і їх добре було видно. Великі птахи у строкатому вбранні, коричнево – сіре тіло, на крилах білі , червоні та жовті смужки, хвіст сірий, на кінці – жовта облямівка, на шиї – чорна пляма. У самців на голові великий “ чуб”. Які красиві птахи! Коли ця зграйка полетіла, прилетіла інша. Омелюхи покинули садок, коли вже ягід не стало. Кущ калини нагодував близько 50 омелюхів. 19.03.99 р.

• По площі ходив старий грак. Піря у нього звисало, ходив він кульгаво. Грак шукав якусь поживу. У калюжі напився води, при цьому грак присів, положив боком у калюжу дзьоб і туди натекла вода. Я кинула йому декілька шматочків печива. Він взяв один у дзьоб і кинув його геть. Напевно тверда їжа, старому граку, не сподобалася. Він пішов далі. 20.03.99 р.

• Зранку на полі озимої пшениці “ паслися” 15 журавлів. Великі сірі птахи, висотою десь 120 см, у них довгі ноги і довга шия. Зустріч з журавлями приносить людині велике задоволення. 27.03.99 р.

• У нашім краї живуть круки, великі чорно – блискучі птахи. Взимку круки сидять на ріллі полів і ловлять мишей, також навідуються до смітників , в пошуках їжі, до ферм. На скирті соломи два круки і сорока щось шукали своїми довгими дзьобами. Одного разу крук летів з великим шматком поживи. Гніздяться на високих деревах , на Сергіївці, на лузі, на високій вербі, щороку круки влаштовують гніздо. В цьому році вони влаштували гніздо і на тополі, поруч з фруктовим садком. Мостили гніздо дуже рано в березні. В квітні зявилися пташенята. Круки відшукували їм поживу на полі і на лузі і часто носили в гніздо. У травні , під гніздом, знайшли мертве пташеня. Воно було вже велике і важке розміром з молоду курку, але ще не повністю оперене. У нього були довгі ноги, міцний дзьоб. Були великі вітри і пташеня, напевно, випало з гнізда. 1998 р

• У полі клином летіло 6 диких гусей. Вони летіли до зеленого поля озимини. Покружлявши над ним, гуси опустилися. Було під вечір, дикі гуси прилетіли “ пастися” , 5 гусей “ паслося” , а один , напевно гусак, був на варті. Він стояв з високо піднятою головою. Гуси не боялися автомобілів, які неподалік проїзджали по дорозі. 25.04.99 р.

• В цьому році спостерігався масовий літ диких гусей, починаючи з 12 березня. Летять величезними ключами до тисячі і більше особин. Кормитися сідають на луки і поля озимої пшениці. На полях залишаються чорні плями. Коли вони летять і кормляться голосно кричать. Рідкісне явище! 07.04.2000 р.

• Над лісом співало все пташцтво, літали парами сойки, кричали сороки. Літали великими зграями зяблики, їх було дуже багато. Зяблики сідали на високі дерева, особливо були красиві самці, спина коричнева, надхвістя жовтувато – зелене, верх голови – голубовато сірий, низ і “щоки” червонувато – коричневі.здалеку доносилися крики дроздів – горобинників. У лісополосі , у кущах, сидів один снігур. Здалеку було видно яскраво – червоного самця. На полі, недалеко від дороги, сидів крук. Він ласував поживою. Коли до нього підійшли близько , він схопив дзьобом поживу і полетів на сусіднє поле. Здалеку здалося, що то великий , білий шматок. На місці, де він сидів, залишилися невеличкі шматочки шкаралупи яйця. Яйце було розмірами з гусяче. Крук сидів на сусідньому полі і доїдав шкаралупу яйця. 04.04.99 р.

• Теплий весняний день. У парку на горобині сиділа зграйка омелюхів і весело посвистувала. При наближенні людей вони зовсім не злякалися. Омелюхи сідали на землю і визбирували сухі ягоди горобини. Вони так захопилися, що зовсім не помічали людей. Чомусь вони запізнилися з кочуванням у рідні місця. 06.04.2000 р.

• На узліссі весело перелітав з дерева на дерево малий строкатий дятел. Коли я до нього наближалася, він злітав і сідав на стовбур сусіднього дерева. Він ніби грався. Коли я облишила його , дятел злетів на високе дерево і голосно закричав, напевно “ до побачення” 07.04.2000 р.

• В цому році граки вперше збудували два гнізда в нашому селі, раніше вони не селилися. Гнізда збудували поруч зі школою, на верхівках високих тополь. 17 квітня змостила гніздо перша пара птахів, а через декілька днів – інша. Часто вони здіймають крики. 26.04.01. р.

• На луках, в траві , було влаштоване гніздо жайворонка. В ньому проти весняного сонечка дрімали п’ять пташенят. Вони були вже чималі, в пірї. Цікаво , як вони помістилися в маленькому гнізді ! Побачивши людей, вони почали розбігатися. Довелося їх половити і посадити в гніздо. Але тепер вони не могли поміститися. Нарешті вони заспокоїлися і знову задрімали проти сонечка. 09.05.98 р.

• У сосновому лісі, в старому гнізді сороки, сова влаштувала гніздо. З гнізда тільки виглядали піряні “ вуха” сови. Людей вона не злякалася і продовжувала насиджувати яйця. 09.05.98 р.

• У безлюдному місці , на луках, поблизу річки “ паслися” журавлі. Вони гордо походжали відшукуючи в траві щось поживне: комах, жаб або навіть молюсків. Іноді вони подавали характерні звуки. Спостерігати за ними було дуже цікаво. 01.05.98 р.

• На лузі, прямо з під ніг, злетів рудий птах – деркач. Побачити цього птаха вдається рідко, він веде таємний спосіб життя і рятується швидким бігом. Пролетівши метрів 10, він знову, ніби шматок тканини, упав в траву і побачити його не вдалося. Деркач любить плутати сліди і завжди зникає безслідно. 20.05.98 р.

• У дубовому гаї, недалеко від річки, яструб великий влаштував гніздо. Гніздо знаходилося високо на дереві і було масивне, з товстих гілок. Лоток вимощений пірям. В гнізді була кладка з 4 білих з блакитним відтінком яєць. Розміри яєць 5,5 х 3,5 см. Під деревом знайшла піря яструба, за яким я визначила господарів гнізда. 01.05.03 р.

• Над Ковалівським бугром, поблизу лісових насаджень, літало багато круків. Літали вони зграями, сімями, по 7 – 8 особин. Це батьки вчили своїх пташенят літати. Вони кружляли один над одним з розпростертими крилами, ніби танцювали. Потім всі зграї круків обєдналися , їх було більше 40 особин. Вони довго парили в небі , молодь зміцнювала свої крила. Як правило круки літають парами або поодинці, групами літають тільки батьки з виводками. І це вдається побачити не завжди. 01.05.02 р.

• Одуд – один із найстрокатіших птахів нашого краю. Дзьоб довгий , на голові великий, рудий “ чуб”, забарвленя рудувато – коричневе, крила і хвіст смугасті, чорно – білі. Цього птаха часто можна зустріти на Сергіївських схилах та схилах Ковалівсьго бугра. Одуд часто сідає на землю і збирає поживу. У польоті мерехтить строкатими крилами. Гнізда були знайдені у дуплах і щілинах. Голос “ уп – уп”. Одуд залетів на подвір’я, на землі він збирав зернятка. Побачивши людей, він злетів і сів на огорожу поруч з людиною. Який він красивий! Свій “ чуб” він то виправляв, то опускав. Потім він сів на яблуню. Залишати подвір’я йому не хотілося. 18.04.99 р.

• Зранку водій в полі спостерігав таку картину. Крук напав на зайця. Заєць оборонявся. Він стрибав, відбивався лапами, один раз навіть стрибнув на висоту до 1 метра. Виявилося, що неподалік були зайченята. Він їх захищав. Шоферу довелося зупинитися і прогнати крука, а зайченята і заєць миттєво зникли. 04.05.99 р.

• На подвір’ї , у снопі торішньої кукурудзи, коноплянки влаштувавли своє гніздо. Гніздо зробили тепле, з травинок, кінського волосу і піря. У ньому було 5 зеленкувато – блакитних з коричневими плямами яєць. Яйця зовсім невеликі, мов бусинки. Незабаром зявилися пташенята. Батьки годували їх комахами. Ці пташки селяться поряд з людиною. 11.05.99 р.

• Плиски жовті влаштували своє гніздо на городі, під кущиком осоту. Гніздо було дуже охайне, з лугових трав, корінців, травинок і вистелене кінським волосом. В гнізді було 6 коричневатих яєць. Під час сапування кущ осоту зрубали, гніздо випадково залишалося не ушкодженим. Довелося зробити затінок із сухих рослин. Птахи не покинули гніздо. Коли люди були на городі, пара плисок весело наспівувала і намагалася не наближатися до гнізда. Незабаром у гнізді зявилися пташенята. Батьки приносили їм корм по черзі, людей вони вже не боялися, довіряли їм. 15.06.98 р.

• Щороку коноплянки влаштовують своє гніздо майже на одному місці , на подвір’ї, в кущах винограду. Одного року вони побудували два гнізда поряд, але яйця, відкладали тільки в одне. Будує гніздо тільки самка, а самець із співом супроводжує її. Самка збирала в садку травинки, піря курей, на подвір’ї – шерсть собаки. Гніздо було охайне і тепле. Коли самка сиділо на гнізді, вона з інтересом спостерігала за людьми, вона довіряла їм і навіть близько підпускала до себе. 30.06.98 р.

• Гніздо ремеза було знайдено в заростях верб над ставком. Воно мало вигляд рукавички і товсті стінки до 2,5 см. Гніздо побудоване з пуху верби, тополі, рослинних волокон і висіло над водою на кінцях тонких гілок.

• Іволга влаштувала гніздо у балці , на високій вербі. Гніздо ніби кошик, сплетене з рослинних волокон та пуху, шерсті тварин. Гніздо охайне і тепле.

• Щеврик луговий мостить гніздо на землі з травинок, вистеляючи його кінським волосом. Гніздо влаштував на лузі, під кущиком лугових трав.

• Сойка влаштувала гніздо у лісополосі, поблизу тракторного парку. До свого гнізда нікого не підпускала . При наближенні людей, вона вчиняла сильний крик і літала над головами людей.

• Останнім часом горбці хатні почали гніздитися на високих деревах. Вони будують кулясті гнізда з сухої трави, а всередині гнізда дуже багато піря та пуху : курей, гусей та качок. Діаметр гнізда – 25 см. Буває, що на одному дереві декілька гнізд. Гнзіда легкі і дуже теплі Під час силиних вітрів вони злітають на землю. 30.06.05 р.

• На очеретинах над водою, очеретянка влаштувала гніздо. Гніздо чашкоподібне, дуже охайне, кріпилося до стебел. Вимощене з прибережної рослинності: пуху очерету, стебелець, листочків. 28.06.98 р.

• Кожного року і іволги прилітають в садок за дозрілими ягодами шовковиці. Вони дуже привабливі: самець – яскраво – жовтий, а самка – зеленкувато – жовта. Крізь вікно видно, як вони зривають ягоди. Приємно спостерігати за ними і слухати їхній мелодійний спів.

• Над селом кружляли високо в небі лелеки білі. Їх було десь до 25 особин, вони ніби “ танцювали” один з одним, то збиралися разом, то розліталися. Їх рухи були повільні, птахи широко розтавляли свої крила. Таке явище я спостерігала вперше. 17.07.2004 р.

• В сосновому насадженні раптово злетіла велика пташка, крила вона тримала вверх і плескала ними, при цьому вона видавала крики “ ціт, ціт”. Придивившись, під сосною, я побачила двох пташенят, які дрімали. Це були пташенята дрімлюги ( козодою). Пташенята були оперені розміром із сорокопуда, вони сердились, шипіли і широко розкривали роти. Гнізд дрімлюги не влаштовують, гніздом служить підстилка лісу: хвоїнки, кусочки кори, шишок. Самка знаходилась поблизу і спостерігала за пташенятами, тільки коли я пішла геть, вона заспокоїлася і повернулася до них. 20.07.98 р.

• Мухоловка сіра влаштувала своє гніздо у зернозбиральному комбайні. Під час жнив, у гнізді зявилися пташенята. Коли комбайн працював, мухоловка не годувала пташенят і вони широко розкривали роти просили їсти. Дводилося комбайнерам годувати їх мухами.

• Кожного дня у садку зявилася синичка із своїм виводком – 10 пташенятами. Їх голоси було чути навіть в кімнаті , через вікно було видно , як вони чіплялися за гілочки, листочки. Синички збирали гусінь, жучків, павуків. Напевно десь недалеко у них було гніздо. 20.07.98 р.

• Рибалочка нерухомо сиділа на гілці над водою. Вона була красивого блакитного забарвлення , боки і спина зеленуваті, голова і шия зверху темно- зелені з голубими смужками, низ тіла – яскраво – рудий. Раптом птах каменем упав у воду і зявився з рибою у довгому дзьобі. Спіймав! 20.07.98 р.

• Біля берега попід очеретом плавала сімя лисок, батьки і 5 молодих. Дорослі лиски були насторожі, а молоді ввесь час пірнали або опускали голову у воду і піднімали ноги вгору. Було тихо і чути їх звуки. Почувши якусь небезпеку, птахи ховалися у заростях очерету. У більшості птахів прибережної рослиності вже є пташенята, над річкою чути їх крики, батьки носять їжу до своїх гнізд, деякі годують прямо на льоту. Красиві пташенята у вусатої синиці. Ніби лимонно – жовті кульки вони стрибають в очереті і спостерігають за людьми. Із куща верби вилетіло доросле пташеня зозулі. 06.07.04 р.

• У парку діти спіймали пораненого шишкаря ( клеста). Цікаво, як він залетів у нашу місцевість ? Птах розміром із снігура, молодий. Забарвлення зеленувато – коричневе, спина і груди рябуваті. У нього своєрідний дзьоб, кінці якого загнуті і перехрещуються . Птах загинув. 11.07.99 р.

• На слідуючий день у парку бачили самку шишкаря і двох пташенят. Напевно вони залетіли з найближчого хвойного лісу.

• Останні роки вчені України спостерігають інвазію ( наліт) ялинкових шишкарів не лише взимку, а і влітку. Помічені випадки гніздування шишкарів у літній період в деяких регіонах країни. Це явище спостерігалося і в нашім краї і потребує вивчення причин такої поведінки птахів. 20.07.99 р.

• Вже два роки, восени, до нас залітають кедрівки ( горіхівки). Птахи за виглядом дуже схожі до шпаків, але більші і рясно вкриті дрібними білими округлими плямами. Зграя кедрівок залетіла на подвір’я і обсіла кущ терну, ягоди їм сподобалися і навіть наближення людини їх не злякало. Незабаром птахи полетіли, а одна кедрівка залишилася. Вона щодня навідувалася в садок за ягодами калини, також любила ходити по луках , по дорозі. Напевно вона була хвора і летіти далі не могла. Десь через місяць горіхівки не стало. 30.10.98 р.

• Біля річки літала зграйка синьошийок, вони сідали на траву, бігали поблизу води, злітали вгору, ніби гралися. Останнім часом цих птахів стало більше. • За селом летіла зграя сорок, до 15 штук. Звичайно сороки літають парами або поодинці. Але іноді вони збираються в зграї і це явище дуже рідкісне. 15.11.98 р.

• У парку яструб малий спіймав горлицю. Ноша виявилася дуже важкою, він летів майже над землею і часто зупинявся, щоб відпочити. 01.11.98 р.

• На сосні була влаштована дятлова кузня, під кузнею велика купа пустих соснових шишок. У розколині дерева була вставлена ціла соснова шишка. Напевно він не встиг її роздовбати. Недалеко від цієї кузні була влаштована ще одна. В основному насінням сосни дятли живляться пізньої осені та взимку. 20.11.98 р.

• З настанням холодів у парку зявилися підкоришники, це вони мандрують у пошуках їжі. Маленькі сіренькі птахи з тонким трохи загнутим донизу дзьобом. Вони лазять по стовбурах дерев, піднімаючись по спіралі вгору. Дивишся, то він на стовбурі, то його немає. Ніби грається з тобою. Ти спостерігаєш за ним, а він за тобою. 15.12.98 р.

• До годівнички прилетіла велика зграйка синиць, навіть важко їх було порахувати. Синиці обсіли гілочки, мов достиглі яблука білого наливу. Груди у них жовтенькі, голова чорна, крильця зеленуваті, дзьоб короткий, а очі жваві і веселі. Такої великої зграйки синиць я ще не бачив. Летюк Андрій учень 7 класу 1998 р.

• На Ковалівському бугрі, у невеликому лісовому насадженні, на стовбурі дерева сидів птах, здалеку було видно, що він зеленого кольору . Виявилося,що то дятел , а вид – дятел сивий. Птах трохи більший за шпака . Верх тіла зелено - бурий, надхвістя жовто – зелене, голова і шия сірі. Вперше в нашім краї спостерігався цей вид дятла. Він залетів до нас мандруючи в пошуках їжі. А живе – на Поліссі та в Лісостепу.26.12.05 р.

• Під вікном, на дереві, висіла годівничка з поліетиленової пляшки. Довго синички боялися залітати в неї, нарешті відважилися. Синички залітали в отвір, брали корм і швидко вилітали. Звикнувши до їдальні, птахи довго сиділи в ній і дзьобали їжу, виглядав лише їхній хвостик. Як тільки світало , синички вже пищали під вікном. Їм дуже смакує насіння соняшника. 30.12.05 р.

Каталог сайтов Харькова