Вектори і Віктори
Україна «скрипнула» і пішла в НАТО Олена ЗВАРИЧ   

Кінець українському «роздвоєнню особистості»: керівництво держави заявило про намір України вступати в НАТО. Це потужний стратегічний крок, який обіцяє кардинально змінити майбутнє України. Тепер залишається тільки «убалакати» український народ.

Мода на терплячість
На які компроміси готова піти Тимошенко у своєму бажанні «влади заради слави»? Дмитро ЛИХОВІЙ   

Хто стежить за тенденціями гардеробу Юлії Тимошенко, помітив: якщо за часів свого першого прем’єрства в неї був «білий» період і вражаюче розмаїття нарядів (з ухилом у Луї Віттона), то Тимошенко–2 — це «сіра миша», яка може один і той самий костюм надягти двічі впродовж робочого тижня. Миша — символ 2008 року — зображена й на новорічно–привітальних бігбордах лідерки БЮТ. До речі, ці мега–листівки значно поступаються президентським за тиражем, зате містять додатковий слоган: «Ваші мрії збудуться». Дивлячись на усміхнене обличчя пані Юлії, так і хочеться продовжити (від її ж імені): «Мої вже збулися». Справді, Тимошенко вдруге увійшла в ту саму річку. Ну майже в ту саму. Адже хоча конфігурація влади й стосунків її суб’єктів зараз і схожа на картину 2005 року, але водночас багато в чому відмінна, насамперед — з погляду набутого досвіду та близькості наступних президентських виборів. Президентська сторона вже в перші тижні прем’єрської каденції Тимошенко почала її активно пресингувати, натомість Юля нібито йде на всі можливі поступки Ющенку та Балозі. Чи довго протримається такий, з дозволу сказати, «паритет»? Оптимісти воліють поки помовчати, песимісти натомість гучно потирають руки в передчутті нової «громадянської війни» між «помаранчевими»...

ЗЛОякісне виховання
Як насильство з телеекрана, комп’ютерних ігор і порносайтів стає частиною суспільної моралі українців Алла ФЕДОРИНА   

Невеличкий експеримент: витягаю зі стосу старих газет програму телебачення, відкриваю на вівторкові й читаю назви. «Всі жінки — відьми», «Частини тіла–3», «Посланці царства смертних», «Диявол із Орлі», «Заткнися і пристрели мене», «Чарівливість зла», «Як подружитися із серійним вбивцею», «Будинок мертвих», «Мізки набакир», «Психоз» — загалом двадцять вісім подібних назв. Можливо, випадковість? Переглядаю програму на середу: двадцять чотири назви. На четвер — тридцять...
Ми звикаємо до такого і на загал уже сприймаємо як норму. Проте американські вчені підрахували, що середньостатистичне дитя, перш ніж стати школярем, встигає побачити по телевізору близько восьми тисяч убивств і сто тисяч інших актів насильства. Чи можна дивуватися, що ніби цілком нормальні діти виявляють абсолютно ненормальну агресію? Вони, стверджують дослідники, змалечку живуть у телевізійному мареві, так званому «суспільстві спектаклю», тож і ототожнюють життя реальне із життям екранним. Але телебачення — лише один аспект того світу, який ми створюємо для своїх дітей. Щоб потім дивуватися: і звідки у них це?!.

Гідне життя до кінця
У новоствореному столичному хоспісі пацієнти лежатимуть в окремих палатах, щоб не переживати смерть сусіда Наталя РОТАЙ   Ярина МАТЧАК   

Завдання медиків полягає не лише в тому, щоб лікувати хворих, а й у тому, щоб полегшити страждання «безнадійних» пацієнтів, які помирають. Невиліковні хворі потрапляють до хоспісу, щоб отримати знеболювальні препарати й без мук відійти в інший світ. Донедавна в Києві функціонувало 110 хоспісних ліжок: 70 — у Київській міській клінічній лікарні № 10, 30 — у Київській міській клінічній лікарні № 2, ще 10 — у Київській міській онкологічній лікарні. У вівторок у столиці відкрився новий хоспіс, який істотно відрізняється від своїх попередників.

У полоні спирту
Як вивести Україну з алкогольної залежності? Наталя РОТАЙ   

За останні десять років в Україні вдесятеро збільшилася кількість людей, залежних від алкоголю. За статистикою, в нашій державі перебуває на обліку понад 700 тисяч хворих на хронічний алкоголізм. Однак реальна кількість залежних від алкоголю приблизно у 8 разів більша від офіційної. Чим загрожує «зелений змій» і як від нього рятуватися? Відповіді на ці питання «УМ» шукала у вітчизняних наркологів та психіатрів.

«Людська» й «академічна»
Кабмін затвердив програму своєї діяльності. А ще визначився з приватизацією і футболом Віталій ЧЕПІЖКО.   

Уряд Юлії Тимошенко презентуватиме у Верховній Раді не просто програму своєї діяльності, а «документ, який можна без перебільшення назвати продуктом роботи практично всієї інтелектуальної частини нашої країни». Як наголосила Прем’єр–міністр, відкриваючи вчорашнє засідання Кабміну, такою програма стала після тривалого обговорення, в тому числі з громадськими організаціями, об’єднаннями, фондами, асоціаціями, профспілками і науковцями. Подякувавши всім, хто брав участь у цьому процесі, і насамперед міністрам свого Кабінету, Тимошенко зауважила, що головну роль відіграла критика, яка лунала під час громадських слухань. «І це правильно, ми повинні чути цю критику, адже програма «Український прорив: для людей, а не для політиків» розрахована на підвищення добробуту українців», — підкреслила Прем’єрка. Також леді Ю дала доручення забезпечити громадські обговорення всіх важливих рішень уряду і створити відповідну колегію.

Щасливі у Християнії
Тут свободу проголошено найбільшою цінністю, сюди не пускають поліцейських, а на конвертах пишуть: «Ричарду з будинку на дереві»

Якщо доля закине до Копенгагена, то, як чесний мандрівник, ви маєте віддати належне «офіційній» програмі туриста. Пройтися найдовшою пішохідною вулицею Європи Строггет, погладити бронзову Русалочку в копенгагенській гавані, загадавши заповітне бажання, вклонитись пам’ятнику казкаря Андерсена і отримати свою порцію захоплення на атракціонах знаменитого парку Тіволі, що в самому центрі данської столиці. Але є в Копенгагені одне цікаве місце, про яке навіть «солідні» путівники згадують якось мляво і побіжно, не дуже туди запрошуючи. А даремно. Бо лише двадцять хвилин спокійної прогулянки від данського парламенту і ви опинитесь... «в іншій країні».

Під хвіст рекламі Ольга ЖУК   

«Нарешті у нас є плакати!» — хтось із відвідувачів Фонду сприяння розвитку мистецтв написав у книзі відгуків. З 15 по 25 січня тут проходить І Всеукраїнська бієнале студентського плакату. Представлено понад 70 студентських робіт із чотирьох «вишів» — Хмельницького національного університету, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київського державного інституту декоративно–прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука і Київського інституту реклами. Ідея провести Бієнале студентських плакатів належить Володимирові Грищенку, члену Національної спілки художників України, викладачеві дизайну Хмельницького національного університету. Ще замолоду він цікавився методикою славетної школи польського плакату — там і бієнале практикують давніше. Грищенко організував першу виставку у Хмельницькому, а коли побачив інтерес відвідувачів, то сконтактував зі старим другом, однокурсником Олександром Мікулою, викладачем кафедри графічного дизайну Київського державного інституту декоративно–прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука та спільними зусиллями визнані дизайнери організували І Всеукраїнську бієнале студентського плакату.