"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2003 > Тема "Урок української"
| Версiя для друку |
| Обговорити в форумi |
|
#17 за 25.04.2003
МОРЕ ЛЮБОВІ
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ, Світлана РОДЮК
МОРЕ ЛЮБОВІ виплеснув на севастопольців "Океан Ельзи"
Щирість, відвертість і справжність живої музики, живих слів зачарували численних прихильників з перших секунд. Артистам не довелось жодного разу вживати класичний спосіб розігріву, яким користуються російські співаки, звертаючись до залу: "Севастополь! Я не вижу ваших рук!" - глядачі самі схвально і вітально піднімали руки. Приємні враження були не лише від небувалої якості звуку та від чудового світла. З огляду на те, що вдалий концерт залежить і від глядачів теж, вразило знання ними слів всіх пісень, в тому числі і нових, чим вдало і ефектно користувався соліст. Зал не заперечував і не тільки підспівував, а й співав! І, як виявилось після концерту зі слів артистів, у Москві їм теж підспівували. Отже, українська музика не має меж. А яке відчувалось захоплення єдиним цілим, у що перетворився зал, від того, що всі з одного-двох перших акордів вгадували пісню! Як висловився мій колега про це свято музики і потужного драйву - "Це був не концерт, це була пісня!" Та й працівники Українського культурно-інформаційного центру в Севастополі не пригадують такого успішного концерту в їхніх стінах. Що цікаво, на цій сцені було вже кількаденне свято - фестиваль "Червона Рута-95" і тоді теж були переповнені зали, вдячна публіка. Вони були першопроходцями на севастопольській цілині. Зауважу, що національна ідея, спробою формулювання якої переймався невідомий мені Мащенко у "Крымском времени" - не стільки футболіст Андрій Шевченко чи боксер Кличко, від поразки якого він так нестямно радів. Швидше такою ідеєю може бути "Океан Ельзи". Бо вони і ціняться в світі тим, що співають рідною мовою. І співають про любов. І бачите, як воно все гармонійно поєдналось - і Бог - це Любов, і "Океан Ельзи" співає про любов, геніально додаючи в музику народні мотиви. То чому б любов до ближнього не могла бути нашою національною ідеєю? Доречно буде нагадати і слова Тараса Шевченка: "Наша дума, наша пісня Не вмре не загине. Ось де люди наша слава, Слава України!" "Друг", "Там, де нас нема", "Кішка", "911", "Холодно" - ці пісні не лише піднімали молодь з місць, а й чудовою музикою заохочували до танцювальних рухів. Чим ближче до завершення, тим більше людей, вітаючи Славка Вакарчука і ансамбль, вставали. Тільки кілька десятків з 1 200 глядачів лишались на місцях. "Відпусти, я благаю, відпусти!" була останньою піснею. Концерт закінчився, але він надовго залишиться в серцях і душах вдячних севастопольців, і нині "Океан Ельзи" став еталоном музичної і пісенної творчості в Севастополі. Ця акція була складовою частиною великого концертного туру по Україні на підтримку нового альбому "Океана Ельзи" "Суперсиметрія". Подарували свято сучасної української пісні єдиний (!) в Україні національний виробник пива "Оболонь" та промоутерська група "Кримконцерт". Цікаво, чи зроблять логічний висновок про великий втрачений прибуток недалекоглядні і затяті продавці касет, компактів та відеокасет, які не пускають на волю українську пісню і музику, бо серед них діють інші, далеко не ринкові закони. Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.
ЗАЛ БЛАГАВ - "ВІДПУСТИ!", а сам не відпускав...
Вже вдруге до Сімферополя приїжджав молодіжний гурт "Океан Ельзи". На цей раз проводив свій концерт у приміщенні міського цирку ім. Тезікова. Що можна сказати про їх виступ? Повний заряд енергії на невизначений час, емоцій вистачить ще надовго, а про задоволення я вже й не кажу. Стовідсоткові "911", "Той день", "Там, де нас нема" разом із потенційними шлягерами - все це дало таку вибухову суміш, що під кінець концерту майже ніхто не сидів на місці. І хто сказав, що "Океан Ельзи" - тільки молодіжний гурт. В залі були й сорокарічні люди. Універсальність гурту та їхніх пісень підтверджується таким фактом, що "Квітку", "С'ьюзі" та "Модель" співали усі глядачі - хто сидячи, хто танцюючи. Мешканці нашого міста ніколи не відпускають гостей без пісні на "біс". "Океанці" не були винятком: весь зал благав " в самому прямому значенні цього слова) проспівати "Відпусти". У результаті вийшло "спільне виробництво" - стомлений Вакарчук співав куплети, а щасливі глядачі - приспіви. В цілому, вийшло ФАЙНО. Той, хто був на цьому концерті, зрозуміє мене без слів. Світлана РОДЮК, учениця НВК "Українська школа-гімназія".
| Версiя для друку |
| Обговорити в форумi |
|
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2003 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=824
|