Українсько-американська Терешкова
У Флориді почалася підготовка до запуску космічного корабля «Атлантіс», на борту якого перебуватиме і Хайдемарі Стефанишин-Пайпер, українка за походженням Олександр ШИМАНСЬКИЙ   

Позавчора до Центру космічних польотів ім. Кеннеді на мисі Канаверал, штат Флорида, прибула команда американського космічного човника «Атлантіс». Її завданням є проведення останніх тренувань та тестів перед запланованим на 27 серпня стартом космічного корабля. Команда «Атлантіса» складається з п'яти чоловіків та однієї жінки: командир корабля Брент Джетт, пілот Кріс Фергюсон, астронавт Канадської космічної агенції Стів Маклін та троє фахівців місії — Ден Бербенк, Джо Теннер і Хайдемарі Стефанишин-Пайпер. Для нас майбутній політ «Атлантіса» знаменний тим, що єдина в команді корабля жінка є українкою за походженням.

І все одно вони «чиститимуть суспільство від кримінальних елементів»!
Найцікавіші моменти з представлень нових міністрів Інф. «УМ»   

Понеділок і вівторок — дні презентації нової влади. Церемонія обов'язкова, але іноді дивна: скажімо, «кучмівський» віце-прем'єр Дмитро Табачник, який із тріумфом повернувся в Будинок уряду після півторарічного вигнання, представляє колективам їхніх відомств міністрів охорони здоров'я, освіти та сім'ї, молоді і спорту їхніх «помаранчевих» та «рожевих» керівників, які нікуди й не йшли. Щоб усі трималися купи й надалі, Дмитро Володимирович звертає увагу на колір презентованих троянд: не жовті (тобто не колір розлуки), а пурпурові...

У НАТО з Януковичем?
Партія регіонів уже не проти іноземних навчань на території України, а новий-старий Прем'єр обережніше висловлюється про НАТО Іван ПОВАЛЯЄВ   

Позавчора в Україні фактично було поставлено крапку на «феодосійській істерії» проти спільних навчань вітчизняних та іноземних військових на території України. Адже саме в понеділок почалося п'ятиденне українсько-молдовське миротворче тактичне навчання ротного рівня «Південь-2006», в якому візьмуть участь тридцять вояків Молдови. На порядку денному ще й перше українсько-польсько-британське миротворче тактичне навчання аеромобільних підрозділів батальйонного рівня «Козацький Степ-2006» (2—15 вересня), на навчання Житомирському загальновійськовому полігоні за участі 300 іноземних військових та спільне навчання механізованих підрозділів ЗСУ та Словацької Республіки (18—22 вересня).

Краще стати роботоголіком, ніж алкоголіком
Сучасні психологи ламають голови над тим, як змусити людину працювати ефективно, але при цьому не дати їй «згоріти» на роботі Дана РОМАНЕЦЬ   

Із 90-х років у нашій країні почав бурхливо розвиватися приватний бізнес, створюються нові компанії та корпорації. І якщо в радянський час людина могла отримувати зарплату, п'ючи на роботі чай чи читаючи газету, то сьогодні таких робочих місць уже не існує. Водночас постійно зростає кількість людей, які звертаються до психологів, скаржачись на таке явище, як «синдром згоряння на роботі». Йдеться про те, що людина виснажується не лише фізично чи інтелектуально, а й емоційно. Вона постійно подумки перебуває у полоні «виробничих» проблем — і коли веде ділові переговори, і коли ввечері дивиться новини чи серіал. Нині серед працівників великих компаній дуже модні пігулки для підвищення розумової і фізичної активності. Одна моя знайома, менеджер будівельної корпорації, на моє абсолютно щире «Ти чудово виглядаєш» якось збайдужіло відмахнулася: «Якби ти знала, скільки я з'їдаю «колiс», щоб так виглядати». Проте, стверджують психологи, жоден допінг не врятує від такого явища, як «синдром згоряння на роботі». Від постійної емоційної напруги з часом ефективний працівник починає працювати гірше і повільніше. До речі, цей процес можуть «підігрівати» навіть найближчі родичі, які, здавалося б, бажають людині добра. «Молодець, будь першим, будь найкращим, обійди конкурентів», — цими словами може стимулюватися гонитва за успіхом, першістю, похвалою. Проте, як відомо, успіх полягає не в тому, щоб досягти висоти, а в тому, щоб зуміти втримати позиції. А це можливо лише за умови здатності зберігати холоднокровність. Саме тому «УМ» вирішила звернутися до завідувачки лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної і політичної психології АПН, доктора психологічних наук, професора Тетяни Титаренко з запитанням про те, як не стати жертвою «синдрому згоряння на роботі».

Українське кіно: є звук
Що ми побачимо в кінотеатрах 1 січня 2008 року, коли відкриються спільні кінотеатри студії «1+1» і компанії «Геміні», чому відеопроектори шкідливі для провінції, розповідає генеральний директор компанії «Геміні» Андрій Дяченко Валентина КЛИМЕНКО   

Хто б коли мені сказав, що я буду цікавитися розкладом сеансів у кінотеатрах і кількістю копій одного фільму, виготовлених для прокату? А все тому, що відділити кіно від бізнесу, як і владу від бізнесу, практично неможливо. І тому що кінопрокат — це теж політика. І ще тому, що сьогодні цей сектор економіки розвивається надзвичайно динамічно, рекорди касових зборів перебиваються доволі швидко, кінотеатри ростуть як гриби після дощу, а зали у нас на Харківському масиві заповнені на 100 відсотків і просто прийти перед сеансом і купити квиток зовсім не просто.
Для українського кіноринку є наразі актуальними кілька проблем: з одного боку — як «засвоїти» постанову Кабміну про обов'язкове дублювання, субтитрування чи озвучення українською мовою з 1 вересня 2006 року 20 відсотків кінокопій, з січня 2007-го — 50 відсотків, а з 1 липня 2007-го — 70 відсотків і чи не перечекати зміну влади — раптом синьо-білі відмінять «дискримінаційну» щодо російської мови державну постанову; з другого боку — як відрегулювати цю постанову так, щоб кінотеатри не маніпулювали копіями і не відкладали українські сеанси на ніч або на світанок; як наповнити український ринок фахівцями дубляжу, бо «заліза» вже накупили, тепер потрібні кадри; де найшвидше побудувати кінотеатри, які принесуть найбільший прибуток; коли дистриб'ютори почнуть вкладати гроші у виробництво... На шляху перетворення українського кіноринку з колоніального на цивілізований є багато перешкод — як у гаманці, так і в голові. Про ці та інші нюанси кінопрокату в Україні ми говоримо з Андрієм Дяченком, директором компанії «Геміні», яка є найстарішим гравцем на цьому полі й одним iз лідерів ринку.