Русанівський Віталій Макарович
25.06.1931 (Харків) — 29.01.2007 (Київ)
 |
Народився в філологічній сім'ї, яка прищепила йому любов до слова, рідної мови. Батько його — Макар Русанівський, відомий шевченкознавець, доцент кафедри літератури Київського університету, декан філологічного факультету, — був репресований і страчений у Лук'янівській в'язниці у червні 1941 р., реабілітований у 50-х роках.
1954 року після закінчення філологічного факультету Київського університету В. М. Русанівський вступає до аспірантури при кафедрі української мови. Захистивши 1960 р. кандидатську дисертацію з історичної граматики української мови, вчений приходить до Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, з яким пов'язав усе своє подальше життя. Тут у всій глибині розкрилася його лінгвістична обдарованість, різнобічність наукових інтересів і уподобань: історія української та інших слов'янських мов, лексикографія, граматика, правописні проблеми, структура мови, комунікативна лінгвістика. За його безпосередньою участю та під його керівництвом Інститут мовознавства видав такі без перебільшення епохальні праці, як «Словник української мови» в 11-ти томах, «Сучасна українська літературна мова» в 5-ти томах, «Історія української мови» в 5-ти томах, низка словників. Він є автором 46 монографій та підручників, більш як 250 наукових статей.
Не лише дослідницький, а й організаторський талант Віталія Макаровича змужнів у цьому інституті. Він є фундатором, першим завідувачем відділу культури мови, потім очолив відділ теорії та історії української мови, а згодом — відділ західно- і південнослов'янських мов. Багато років В. М. Русанівський був заступником директора Інституту мовознавства, а з 1981 р. понад 15 років очолював цю установу. Надзвичайна широчінь філологічної ерудованості, енергійність, людська привабливість і порядність зумовили його успішну багаторічну роботу на посадах академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, голови Українського комітету славістів.
В. М. Русанівський підготував 12 докторів та 30 кандидатів філологічних наук із різних спеціальностей: українська мова, російська мова, загальне мовознавство, західнослов'янські мови. Але цим не обмежується коло учнів Віталія Макаровича: для більшості українських лінгвістів, які професійно сформувалися в 70—80-і роки, він є духовним наставником, людиною, яка щедро обдаровує інших продуктивними ідеями. Як головний редактор журналу «Мовознавство» Віталій Макарович доклав багато зусиль для зростання світового авторитету цього наукового органу.
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2001. — N 6.
Бібліографія публікацій В. М. Русанівського
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua