Доброго вечора! В ефірі “Молодого радіо” з вами знову Дмитро Губенко і перший в Україні радіоогляд блоґосфери – “Блоґерський тиждень”. Сьогодні ми поговоримо про п’ятірку найпопулярніших україномовних Живих журналів та про шляхетний порив тих, хто прагне запалити нові зірки на нашому небосхилі.
Але спочатку трошки історії українського ЖЖ загалом та мого особистого Живого журналу зокрема. Коли чотири роки тому я прийшов до цього нового та хороброго світу віртуальних щоденників, то найважче було знайти україномовних друзів. Якщо не помиляюся, в лютому 2003-го українською свої Живі журнали вели близько двох-трьох десятків людей в Україні та за її межами. Якийсь час білоруськомовних читачів у мене було навіть більше, ніж україномовних. Як це не прикро було визнати, але свідомі білоруси відкрили для себе блоґосферу раніше за нас. Пригадую, у середині 2003 року один із моїх білоруських друзів повідомив, що білоруськомовних щоденників на той час у ЖЖ було у кількадесят разів більше, ніж україномовних.
На щастя, невдовзі Живий журнал скасував практику відкриття щоденників за запрошенням, і число його україномовних користувачів почало стрімко зростати. За неперевіреними даними ЖЖ-проекту (ukrainians), сьогодні українською у ЖЖ пишуть майже три з половиною тисячі блоґерів. Звичайно, це число не порівняти з кількістю російськомовних ЖЖ-юзерів, однак ми теж маємо своїх “зірок”. На цьому тижні вже відомий слухачам “Блоґерського тижня” Вахтанг Кіпіані опублікував рейтинг(http://vaxo.livejournal.com/65171.html) з одинадяти найпопулярніших україномовних ЖЖ-користувачів, який він назвав “Національною збірною україномовних ЖЖ”. Методологію свого дослідження автор рейтингу не оприлюднив, але повідомив, що вибірку він робив за допомогою інструментів із сайту http://ljplus.ru
Презентуючи свою збірну, сам Вахтанг визнав, що принаймні четверо з її членів час від часу роблять постинги російською. Перегляд цих журналів навів мене на думку, що у деяких із них час від часу пишуть саме українською, а не російською. Тому я й прийняв вольове рішення скоротити Вахтангову футбольну “одинадцятку” до міні-футбольної “п’ятірки” справді україномовних Живих Журналів. Отже, хто вони, ці герої нашого часу?
На першому місці копірайтер Андрій Тимчишин-Валевський (http://mcstrick.livejournal.com/) з тисячею двісті двадцятьма двома читачами. Популярність Андрієві поміж іншого принесли огляди сучасного мистецтва та посилання на актуальну музику.
Почесне друге місце посів письменник та журналіст “Телекритики” Отар Довженко (http://otar.livejournal.com/) – вісімсот шістдесят дев’ять читачів. У журналі Отара не раз розгорталися запеклі дискусії на гарячі політичні та культурні теми. Він також відіграв немалУ роль у популяризації молодого співака зі Львова Василя Васильціва, чиї пісні важко віднести до будь-якого з музичних стилів.
Бронзову медаль отримує науковий співробітник Інституту літератури Віра Балдинюк (http://pani-grunia.livejournal.com/). Її Живий журнал читають 808 друзів. Популярності журналу додала участь Віри у літературному проекті “8. Жіноча мережева проза”.
Четвере місце посідає Ірина Ковальська (http://cytrusova.livejournal.com/), 601 друг. Львів’янка за походженням та киянка за місцем проживання, Ірина є одною з довгожительок українського ЖЖ, а також уже другою в нашій п’ятірці учасницею літературного проекту “8. Жіноча мережева проза”. Її постинги дуже часто можна побачити на ЖЖ-спільноті http://community.livejournal.com/non_community/.
Більш ніж на сто голосів відстав від Ірини дніпропетровець Денис Давидов (http://didaio.livejournal.com/), якого читають 496 друзів. Одним із перших в україномовному ЖЖ він провів масову рекламну кампанію, створивши віртуального клона, який закликав усіх україномовних ЖЖ-юзерів “френдити” didaio.
Ну, ось і все. Хоча було б несправедливо не згадати ще про один популярний україномовний Живий журнал – http://sumnocom.livejournal.com/, який має 504 друга. Автор цього журналу – Богдан Логвиненко – є засновником порталу http://sumno.com/, який має на меті популяризацію української культури у віртуальному просторі. Фактично його блоґ є ЖЖ-представництвом порталу, тому йде в нашому змаганні, так би мовити, поза конкурсом. До речі, якщо ваш ЖЖ україномовний і має понад 500 друзів, але не потрапив до нашого рейтингу – негайно пишіть на адресу radio@molode.com.ua
Отака у нас вийшла “топ-п’ятірка” україномовних Живих журналів – четверо мешканців Києва та один дніпропетровець. Характерно, що до неї не ввійшов жоден мешканець Західної України. Як на мене, це яскраво свідчить про те, що центром українського та україномовного інтернет-життя є саме столиця. Зрештою, навіть “Молоде радіо” веде своє мовлення зі стародавнього київського Подолу.
Насамкінець все ж таки розширимо географію нашого огляду. До уваги слухачів “Молодого” – цього разу некиївська інтернет-ініціатива. Станіслав_аб з канадського Едмонтона пропонує ЖЖ-юзерам самим творити еліту українського суспільства (http://stanislav-ab.livejournal.com/44166.html). Для початку він пропонує трьох номінантів:
“ЖЖ-юзерів http://maksymus.livejournal.com/ – як висококультурну людину і за внесок в електронну енциклопедію Вікіпедію;
та http://vent_de_la_mer.livejournal.com/ – теж як висококультурну людину, яка зробила значний е-Літературний та е-Енциклопедичний внесок;
а також братів Капранових – як взірцевих конвертованих українців (тобто тих, хто cтавав активним українцем поза Україною) і за розвиток українського книжкового бізнесу”.
Кожен наш слухач теж має шанс запалити нову елітну зірку. Для цього треба лише завітати на Живий журнал Станіслава. Всі лінки ви зможете знайти у текстовому варіанті нашої програми. Шукайте його на моєму ЖЖ (http://dmytro.livejournal.com) та на сайті “Молодого радіо”.
З вами був Дмитро Губенко та “Блоґерський тиждень”.
До нових зустрічей в ефірі та блоґосфері.
Слухати