Перегляд публікації :: Новини :: Громадський Простiр
АРХІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА||
ТЕКСТ
НОВИНИ
КАЛЕНДАР
КОНКУРСИ
БІБЛІОТЕКА
КАТАЛОГ
БІРЖА ПРОЕКТІВ
БІРЖА ПРАЦІ
БАЗА НУО
ФОРУМ
ХОСТІНГ
ПОШТА
ПРО ПОРТАЛ
WAP
Переглянути всі новини
за темою
за регіоном
за датою
правила користування
НОВИНИ НУО
05-08-2008
Анонс програми "Варто жити" (м. Луцьк, р-н. Там-Там)
05-08-2008
Зовнішньому незалежному оцінюванню з іноземних мов – бути!
05-08-2008
Тренінг "Залучення іноземного волонтерів до роботи в соціальній сфері"
05-08-2008
Природоохоронні організації закликають не забруднювати річки
05-08-2008
Робоча зустріч «Системний підхід до вирішення проблем раннього сирітства в Київській області».
05-08-2008
Діти долучилися до обговорення реформування власного дитячого будинку
04-08-2008
В Ужгороді відбудеться Громадське Віче
14-07-2008
Соціальні технології |
Чернівці
ДОДАЙТЕ НОВИНИ
Найкращий відпочинок – на Буковині!
13 липня відбувся традиційний Петровський ярмарок у м. Чернівці. Сюди з’їхались не тільки з області та України, але й закордонні гості.
Традиційним вже стало й туристичне містечко. Відмінністю ж можна рахувати зміни в експозиції, яка представляла сільський зелений туризм Буковини. На цій експозиції були представлені можливості відпочинку в Карпатах. Представляли програми відпочинку голови районних спілок сільського туризму Фалафівка В.В. (Путильський район) та Гулей Т.В. (Вижницький район). Обидва є господарями садиб та практиками розвитку туризму на се-лі, а очолювані ними організації успішно розвиваються. На протязі ярмаркування вони рідко простоювали – біля експозиції гуртувався народ, який має бажання відпочити. Найчастіше звучали запитання про те, де розташована така краса і такі хороші умови (особливо цінові) відпочинку. То ж маємо надію, що садиби в цих районах не будуть пустувати.
На жаль інші райони не виставили своїх представників сільської туристичної інфраструктури, хоча можливостей у кожному регіоні багато. Тим більше, що внески за участь у ярмарку взяла на себе обласна державна адміністрація.
Тим часом саме сільський туризм міг стати виходом для багатьох наших селян, які після зникнення великих підприємств живуть тільки за рахунок виробництва власної сільськогосподарської продукції. Це було би стимулом для згуртування громади, покращення зовнішнього вигляду сіл. Туризм створює додаткові робочі місця, стимулює відродження традицій, в тому числі ремесел, дає можливість пишатися своїм селом і своєю працею. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері але й в сфері обслуговування. При певному нагромадженні числа відпочиваючих з'являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, в свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспортних, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних та інших. Важливим результатом розвитку сільського зеленого туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому реалізації її на місці, і не як сільськогоподарської сировини, а як готових продуктів харчування після відповідної обробки і при-готування. Досвід показує, що ті сім'ї, які приймають відпочиваючих, вдосконалюють і структуру посівів на присадибних ділянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овочевих культур, фруктових дерев, ягідників тощо; розвивають і урізноманітнюють присадибне тваринництво, заводять тепличне господарство.
Розвиток сільського зеленого туризму спонукає до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл; стимулює розвиток соціальної інфраструктури. Звичайно, на перших порах приймання і обслуговування відпочиваючих відбувається на базі існую-чого житлового фонду з використанням місцевих рекреаційних та інфраструктурних ресурсів. Але з певним надходженням коштів від цієї діяльності ті, хто нею займається, починають робити вкладення у поліпшення комунального облаштування житла, вулиць; об'єднаними зусиллями добиваються зміни на краще сфери обслуговування. А це одночасно й вагомий внесок у розвиток села. Прикладом може бути створення місцевих осередків Спілки розвитку сільського зеленого туризму в області або районних об’єднань громадян, зацікавлених в розвитку інфраструктури для сільського зеленого туризму тощо.
Суттєву роль відіграє розвиток сільського зеленого туризму у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись приймати і обслуговувати відпочиваючих, члени селянських родин мимоволі змушені поповнювати свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітарії, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їх кругозір, дає змогу зав'язати нові знайомства, завести друзів в інших населених пунктах.
Головною фігурою в забезпеченні функціонування туризму, в організації відпочинку на селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчування і знайомить з особливостями сільської місцевості. Для того, щоб здійснювати це на відповідному рівні, необхідно вчитись. Сьогодні формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу. Сільський зелений туризм у більшості країн розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох сільських проблем. Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно за-гострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є особливо бажаними.
Сприятливі умови для розвитку сільського зеленого туризму створюються на територіях історичних, природничих, національних і ландшафтних парків, заповідників та зон, де існує можливість поєднати повноцінний відпочинок з пізнаванням природничого та історико-культурного потенціалу регіону. Але й в інших місцях є що показати та про що розповісти. Кожне із наших сіл – це жива історія, яку ми, на жаль, не можемо зберегти для нащадків.
І тоді наші сучасники, особливо молодих та тих, які виросли у містах, так звані «діти асфальту», зможуть собі уявити що то є таке – пасти телят та ще й край села або босоніж пробігтися по росі. І, ще багато ми не втратимо, через те, що будемо віддавати перевагу відпочинку не за морями й океанами, а на своїй, рідній землі. Ми, мешканці забетонованого та заасфальтованого, розігрітого літнім сонцем та наповненим вихлопними газами автомобілів та промисловими викидами міста, не знаємо куди подіти себе та своїх дітей не тільки на період відпустки чи канікул, але й на вихідні. В той же час нам треба тільки від’їхати декілька десятків кілометрів від кам’яних мішків і ми опиняємось чи то у прохолодній хаті-мазанці чи у сучасному будинку із всіма благами цивілізації. Тут ми можемо з'їсти щедрий селянський сніданок, який нічим не поступається нашому обіду, а опісля походити босоніж шовковою зеленою травичкою, порибалити біля тихої річки, ставка чи озера, позбирати гриби, ягоди чи лікарські трави. Тут ми стаємо учасниками цілих вистав та маємо змогу побачити на живо забуті народні традиції, танці та послухати невідомих співаків, які немов соловейко у гаю виспівують без мікрофонів та у супроводі народних музик. А з чим можна порівняти відчуття, коли своїми руками зробиш якийсь виріб під керівництвом представників старовинних народних промислів та ремесел. Хто з мешканців міст коли-небудь слухав тишу? Це можна зробити тільки у селі. Ось тільки короткий перелік того, що може надати стомленим від життя в урбанізованому середовищі українцям, сільський зелений туризм. Гостинністю буковинське село славилося завжди. Що ж заважає нам відпочивати та насолоджуватись за невеликі кошти й неподалік від свого постійного місця проживання?
Джерело :
ЧОВ Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні
Автор :
Іван Білик
Пов'язані теми :
- Туризм
• Роздрукувати
• Обговорити в форумі
• Відправити другові
