Субота. Ранок.
***
І не занадто просто
витрачати час
я щедра зовсім – я дарую миті.
І вкотре повертатись –
Це для нас.
І не банально жити –
Треба вміти.
І підкорити землю на землі
Відвертим поглядом
І жестом недвозначним.
Лишилась неба
Недоторкана блакить.
О Боже!
Ти лишився недосяжним…
Август 4th, 2007 at 20:08
Здорово!