Колонка подруги

1 мая 2007 г.
     Позич менi сонце. Яскраво-гаряче удень й кокетливо-примружене ввечерi. Позич менi емоцiї. Пiкантно-солодкi вночi й щемливо-млоснi зранку. Права на тебе не маю. Тож подарункiв не вимагаю. Вiзьму позику.
     Для тебе слухаю українське. Про тебе слухаю українське.
     А за вiкном, знову стовiдсотково за твоїм сценарiєм iдуть дощi. Вони розповiдають менi про твої найпотаємнiшi мрiї й бажання. Й одночасно охолоджують мої думки. Адже нiколи не дозволю тобi стати моїм вином. Дощiв залишилося на три повних дiжки. Позич менi сонця! А я жменями буду жбурляти в тебе ендорфiни.
     Кiшка народила трьох пухнастикiв. Я щаслива. Обiйму тебе. Й будемо дивитися на лiс. Так, як ти любиш. Адже тепер сонце моє. На єдиний сонячний день. За шiсть годин ти пiдеш разом з моїм — позиченим — сонцем.
     Я зроблю дивнi кучерi й ляжу спати красива. Щоб наснитися тобi такою, якою мене любиш.
     Позич менi сонце. I хай нiч без тебе буде короткою.

Опубликовано: Четверг, Июль 12th, 2007 at 20:58 в рублике Без рубрики. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. Вы можете ответить, или отслеживать со своего сайта.