Колонка подруги

Непомітно приходить усвідомлення того, що Ти повинен мене відпустити. Адже мене в моєму тілі стало замало! Ти заполонив мої думки, почуття, мрії. Кожен внутрішній орган вибухає мільярдами атомів від одного твого доторку! Я належу Тобі. Я – смілива, незалежна, упевнена в собі! Ти - відомий, спокійний, непомітно-заклопотаний. Посміхаєшся від моїх витівок и мружиш очі […]

***
І не занадто просто
витрачати час
я щедра зовсім – я дарую миті.
І вкотре повертатись –
Це для нас.
І не банально жити –
Треба вміти.
І підкорити землю на землі
Відвертим поглядом
І жестом недвозначним.
Лишилась неба
Недоторкана блакить.
О Боже!
Ти лишився недосяжним…