This version of the page http://www.nbuv.gov.ua/people/sozinov.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-05. The original page over time could change.
Созінов Олексій Олексійович, генетик, академік НАН України і УААН (Київ) — наукова біографія

Созінов Олексій Олексійович

 
Учений у галузі рослинництва, генетики, селекції сільськогосподарських культур. Академік Національної академії наук України (1978) та Української академії аграрних наук (1990), заслужений діяч науки УРСР (1990), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Народився 26 квітня 1930 року в с. Єржово Рибницького району (Молдавія). У 1954 році закінчив Одеський сільськогосподарський інститут, у 1958 — аспірантуру Всесоюзного селекційно-генетичного інституту. З 1959 року кандидат, з 1970 — доктор сільськогосподарських наук.

Молодший і старший (1959-1961) науковий співробітник, завідувач лабораторії якості зерна (1961-1971) і одночасно заступник директора з наукової роботи (1966-1971), завідувач відділу генетичних основ селекції і директор Всесоюзного селекційно-генетичного інституту ВАСХНІЛ (1971–1978) у Одесі (тепер Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення). Перший віце-президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (1978-1982), директор Інституту загальної генетики ім. М. І. Вавілова АН СРСР (1981–1987), голова Президії Південного відділення ВАСХНІЛ (1987-1990), президент Української академії аграрних наук (1990-1996), директор Інституту агроекології УААН (1992-2000), завідувач кафедри агроекології та біотехнології Національного аграрного університету (1992-2001). У даний час радник Президії НАН України.

О. О. Созінов уперше запропонував нові генетично обгрунтовані методичні підходи для розв'язання важливої проблеми — підвищення якості зернових селекційним і технологічним шляхом. Під його керівництвом і за безпосередньої участі вивчено особливості генетичної детермінованості синтезу та спадковості складних багатокомпонентних запасних білків злаків й низки інших видів сільськогосподарських рослин. Уперше з використанням методів електрофоретичного розподілу білків установлено факт блокового характеру спадковості компонентів проламінів. Генетичний аналіз експериментального матеріалу дав змогу сформувати принцип використання паралельних варіантів кластерів споріднених генів як ефективних генетичних маркерів для вивчення генофондів, а також створення сортів і ліній різних видів сільськогосподарських рослин та встановити взаємозв'язок мінливості генних кластерів запасних білків, а також ізоферентів як генетичних маркерів з рівнем виявлення господарсько-цінних ознак та адаптацією генотипів до певних умов життя.

О. О. Созіновим опубліковано понад 500 наукових праць, у т.ч. 8 монографій. Під його науковим керівництвом підготовлено 45 кандидатів і докторів наук. Заступник головного редактора міжнародного наукового журналу "Цитология и генетика", член редколегій і редакційних рад низки наукових часописів, серед яких "Вісник аграрної науки" та "Біотехнологія".

Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки і премії ім. В. Я. Юр'єва НАН України (1989). Нагороджений орденами Леніна (1973), Трудового Червоного Прапора (1971), Жовтневої Революції (1997) та рядом медалей.

Бібліографія публікацій   О. О. Созінова
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")

Тексти вибраних публікацій   О. О. Созінова

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua