Експерти, які проводять аналіз зайнятості населення, зазначають, що торік спостерігався підвищений попит на представників професій зі сфері складської логістики. Великий попит був на фахівців з регулювання матеріально-транспортних потоків, робітників складів. Нинішнього року тенденція зберігається. У зростанні попиту на кваліфіковану робочу силу для обслуговування складів відбивається як наростання процесів модернізації інфраструктури, так і докорінна перебудова у сфері складської логістики — одного з найбільш потрібних для розвитку бізнесу компонентів.

Слабка ланка

Істотним бар’єром на шляху розвитку підприємництва в столиці та інших великих містах залишається гострий дефіцит сучасної складської нерухомості. Якщо спорудження житла, торговельних та офісних центрів набуло в мегаполісах широкого розмаху, то в будівництві складів ажіотажу довго не спо­стерігалося. У результаті попит істотно випереджав пропозицію. За оцінкою учасників остан­ньої щорічної науково-практичної конференції «Ринок послуг комплексних транспортних систем і прикладні проблеми логістики в Україні» торік пропонувалося для оренди всього близько 7 млн. кв. метрів складської нерухомості. Для України, де внаслідок випереджального зростання роздрібної та оптової торгівлі, розвитку промисловості ринок логістичних послуг зростає щороку на 20—30%, це дуже мало. У Києві на 1000 жителів припадало 40 кв. метрів складів, в інших мегаполісах — удвічі менше, в цілому по країні цей узагальнюючий показник становить менш ніж 15 кв. метрів. У країнах Західної Європи рівень насичення складською нерухомістю на душу населення в 15—17 разів вищий. Розрив виявиться ще відчутнішим, коли при порівнянні враховувати якісні показники. Якщо в наших західних партнерів левова частка складської нерухомості відповідає сучасним вимогам, має нове обладнання, то в Україні високоякісні склади (класу А та В) — великий дефіцит. Навіть у найбільш сприятливому Київському регіоні їх не вистачає, незважаючи на пожвавлення будівництва. На початок 2007 року в Києві та столичній області незадоволена потреба у високоякісних складах становила до 500 тис. кв. м.

Більшість об’єктів, які функціонують нині — це збудовані ще в радянські часи склади або ж перепрофільовані під них виробничі приміщення підприємств, що знизили діяльність або зовсім збанкрутіли. Єдиним достоїнством такої нерухомості є те, що орендна плата за неї в кілька разів нижча. Та ця «дешевизна» на практиці обертається істотними витратами. Орендарі замість того, щоб займатися своїми справами, змушені відриватися на непрофільну, а тому непродуктивну, роботу — оснащувати придбані приміщення опаленням, складським обладнанням, телефонним зв’язком тощо.

Через дефіцит приміщень ставки на оренду висококласної складської нерухомості в Києві виявилися на 20—50% вищі, ніж у столицях країн Східної та Центральної Європи. Ще гірша ситуація в регіонах, де склади класів «А» та «В» представлені в одиничних екземплярах. За оцінками експертів, в Одесі ціни на оренду складів за кілька останніх років зросли на 70%, орендні ставки в розрахунку на квадратний метр залежно від якості приміщень коливаються від трьох до десяти доларів. При тому, що пропонуються переважно об’єкти, далекі від досконалості. Інших просто немає. Лише 10% складів відповідають вимогам класу «А» чи «В». 50% складів мегаполіса представляють сегмент «Д», 30% — «С», ще 10% складів узагалі не класифіковані.

У Львові вартість оренди складів за рік підвищилася на третину. Оренда старих приміщень із мінімальним, до того ж застарілим обладнанням обходиться в 3—4 дол. за квадратний метр, а таких, які за оснащенням наближаються до класів «А» та «В», — 11—13. Однак фірмам, що створюють чи розширюють свій бізнес, навіть за таких цін знайти потрібні площі для зберігання товарів складно. У Харкові, Дніпропетровську та інших великих містах із задоволенням попиту на складську нерухомість ситуація не краща. Обладнаних складів у вільному обігу до останнього часу просто не було.

Гонка за лідерами

Відставання в розвитку складської нерухомості зумов­лене не лише тим, що нинішня ринкова економіка України отримала від радянських часів склади низького класу. Ці приміщення до того ж виявилися розташовані не там, де потрібно, що породило додаткові труднощі у розв’язанні й без того досить складної проблеми. Річ у тім, що, відповідно до правил логістики, підтверджених міжнародним досвідом, висока ефективність перевезень досягається тільки тоді, коли склади розташовані поза містами. Найкращі місця їхньої дислокації — приміські території, поблизу пожвавлених автотрас і транспортних розв’язок. Це зручно містам, оскільки їхні вулиці звільняються від великовантажного транспорту, вигідно орендарям, які мають дешевші послуги зі зберігання вантажів. Для термінового вирішення проблеми потрібно було йти шляхом усіх цивілізованих країн, передислоковуючи складську нерухомість із міст до передмість.

За розрахунками, виконаними спеціалістами міжнародної фірми «Найт Френк», склад­ська нерухомість, збудована за межею міста, окупається у 2,5 разу швидше, ніж така сама нерухомість у місті. При цьому користувачі платять за позаміські склади на 30% менше, ніж за їхні аналоги в місті. Розрив у цінах стане ще відчутнішим, коли зважити, що в столиці частка нерухомості класу «А» та «В» становить незначну частину, а в нових складах передмість є повний набір послуг.

За межею

Сукупність багатьох обставин призвела до кардинальної зміни орієнтирів на ринку складської нерухомості, який почав у масовому порядку переміщатися з міст на приміські території. Назріла перебудова логістичної структури, розміщення її навколо столиці не зупинив навіть мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Внаслідок зацікавленості місцевої влади та общин в інвестиціях, створенні додаткових робочих місць земельні ділянки для будівництва сучасної складської інфраструктури знайшлися. У Київській області торік порівняно з попереднім, за оцінками експертів, пропозиція земельних ділянок під склади зросла більш ніж удвічі. До того ж місцева влада сприяла міжнародним і вітчизняним інвесторам, виконавши зонування територій, визначивши ділянки, найбільш придатні для створення складської інфраструктури. У Броварському районі, наприклад, відвели для будівництва складів найбільш придатну 250-гектарну ділянку біля автотраси Київ—Чернігів. Інвестори виявили підвищений інтерес до цього масиву, який дозволяє побудувати ціле складо-логістичне містечко, сконцентрувати в одному місці цілу групу великих, середніх і малих підприємств, зекономивши на будівництві під’їзних шляхів, створенні спільних обслуговуючих підрозділів і служб. Ділянку у 20 га облюбувала міжнародна компанія «Айс-термінал», маючи намір збудувати термінал та цехи з розфасовки рибопродукції. 30 га освоює філія однієї з польських компаній, яка разом із партнерами веде підготовку до будівництва складів для побутової техніки, продтоварів. Кілька столичних компаній також скористалися можливістю вивести зі столиці й розташувати в більш зручному та придатному місці склади для зберігання сировини й готової продукції. Зокрема ЗАТ «Оболонь» облаштовує складську інфраструктуру на 15 га.

В окремо взятому районі

З приміських територій Макарівський район пізніше за всіх відкрив ворота для інвестицій у сферу логістики, але взяті темпи будівництва складів, зважаючи на все, вже незабаром виведуть його в лідери. Місцева влада, скориставшись сприятливими умовами (40—50 км від столиці, наявність траси Київ–Чоп, яка перетворює район на «західні ворота» столиці; до того ж, відповідно до передпроектних розробок, нова окружна дорога навколо Києва має пройти поблизу ряду населених пунктів району), визначила будівництво складської нерухомості пріоритетним напрямом. За словами заступника голови Макарівської райдержадміністрації Петра Левковського, лише за перше півріччя минулого року капітальні вкладення в економіку району становили понад 120 млн. грн., що втричі перевищило показник попереднього року. При цьо­му 40% із залучених інвестицій становлять вкладення у спорудження та оснащення складських комплексів нового покоління. Усього в районі виділено земельні ділянки для створення восьми логістичних центрів. Одні інвестори, як ЗАТ «Рууккі-Україна» та компанія «Саксе-інвест», вже запустили збудовані склади в експлуатацію, другі завершують будівництво, треті ведуть підготовчу роботу, проводять різного роду узгодження.

Звичайно, до такої ситуації, як, скажімо, в Чехії, де влада бере на себе всі турботи, полегшуючи життя інвесторів та їхніх партнерів (викуповують землю у власників, за потреби змінюють її цільове призначення, піклуються про підведення комунікацій до місця розташування майбутніх об’єктів), навіть столичному регіону ще далеко, але рух останнім часом відбувається саме в цьому напрямі. Протягом минулого року в країні, переважно навколо столиці, введено в дію до десятка сучасних логістичних центрів. А якщо зважити на публічні заяви про наміри, то виходить, що у Київському регіоні незабаром буде задіяно більше півмільйона квадратних метрів сучасної складської нерухомості. Тоді через три-чотири роки цінова ситуація з орендою складів у столичному регіоні нормалізується.

Більше часу буде потрібно для вирішення «складської» проблеми в інших містах-мільйонниках, де будівельний бум на об’єкти логістики лише починається. Однак процес уже пішов. Більшість компаній, із тих, які будують у столиці, готуються до ривка в провінцію.

Назад у провінцію

Останнім часом і місяця не минає без того, щоб не відбулося складське новосілля. Міжнародна група компаній AsstrА презентувала сучасний логістичний центр, збудований у селі Софіївська Борщагівка біля столиці. Клієнтам-орендарям запропоновано логістичний центр новітнього зразка, з новітніми системами клімат-контролю, інформування, автоматичного обліку та контролю за всіма процесами. Голова ради директорів групи компаній AsstrА Володимир Єфремов вважає, що введення в дію логістичного центру стало важливим кроком компанії в її просуванні на українському ринку. Вдалий досвід, за його словами, спонукає до розширення кола партнерів, реалізації більш амбіційних цілей, які полягають у тому, щоб компанії, окрім столиці, приступили до будівництва об’єктів складської логістики в усіх містах-мільйонниках України. Найближчі плани компанії в цьому напрямі пов’язані з Дніпропетровськом.

Участь великих міжнародних компаній із широкими діловими зв’язками та досвідом прискорює процес створення сучасної складської логістики. Трохи більше року знадобилося ТОВ «Коммодор», щоб завершити будівництво складського комплексу класу «А» площею близько 70 тис. кв. м поблизу Макарова. Застосовано світову практику, коли особливо великий і складний об’єкт споруджується спільними зусиллями цілої низки партнерів, кожен із яких виконує свої функції.