«Yes» Україні в ЄС
Європарламент закріпив за Україною перспективу членства в Євросоюзі Степан ЩЕСНЯК   

Учора на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі була прийнята резолюція щодо України. Для нашої держави вона має велике значення насамперед тому, що одним із пунктів визнає за Україною перспективу членства в ЄС. Тобто Європа продовжує дивитися нам в обличчя.

Ольга Герасим'юк: На позицію «якби я була не там» я стати вже не можу
Колишній генеральний продюсер «1+1» і ведуча популярних телепрограм — про те, задля чого вона вдруге йде в депутати, про чорний піар, «помаранчевий» мегаблок і його першу десятку Наталія ЛЕБІДЬ   

Ольга Герасим'юк, номер шостий у попередньому виборчому списку блоку «Наша Україна — Народна самооборона», вважає, що не варто цікавитись окремо журналістами, які йдуть у політику. Адже з тим же успіхом можна питати, чому депутатами стають банкіри, адвокати чи науковці. І все ж різниця є: журналісти мали свою трибуну і до потрапляння в лави парламентаріїв. Інша річ, як вони її використовували. Чи варто посилатися на те, що екс-медійник, ставши нардепом, набуде таких важелів впливу, яких він не мав доти і вирішить усі проблеми колег по цеху? Ні, не варто, бо непереконливо. У цьому сенсі можна згадати ситуацію з нардепом від «Регіонів» Калашниковим: притягнути його до відповідальності за напад на знімальну групу каналу СТБ не змогли ані «звичайні» журналісти, ані нардепи від опозиції в залі Верховної Ради.
Опиняючись у парламенті, журналіст автоматично переноситься в інший цех. Ольга Герасим'юк — чи не єдиний приклад поєднання роботи в парламенті та в телевізійній студії. Популярну програму «Без табу» про незбагненні повороти людських доль вона веде і з мандатом нардепа, стаючи таким чином «двічі народною». При цьому Герасим'юк — одне зі свіжих облич «Нашої України»; вона в курсі всіх поточних подій та настроїв у блоці, активно працює на його користь і, без сумніву, працюватиме також у парламенті наступного скликання.

Перші жертви «Сі бризу»
Троє протестувальників проти НАТО із наметового містечка ПСПУ потрапили в ДТП, один із них загинув Ярослав ТРАКАЛО   

Щоправда, причиною смерті стали аж ніяк не спільні навчання військових на Широкому полігоні, а Північно-Атлантичний альянс до НП причетний хіба що опосередковано. Нещастя спіткало двох мешканців наметового містечка Прогресивної соціалістичної партії України, яке розгорнули на знак протесту проти навчань. Коли молоді люди поїхали купатися на озеро, розташоване за селом Ульянівка, на 29-му кілометрі траси Миколаїв — Доменівка — Бересне, автомобіль «Міцубісі Спайс», у якому перебували 18-річні хлопець та дівчина, а також 20-річний водій, злетів у кювет, кілька разів перевернувшись.

Рік після «зайки»
За цей час «регіонала» Калашникова так i не було покарано за напад на журналістів, тож останні шукатимуть правди в європейської Феміди Іван ЛЕОНОВ.   

Рівно рік тому, 12 липня 2006-го, група людей із Партії регіонів, серед яких був народний депутат Олег Калашников, завадила роботі знімальної групи телеканалу СТБ під стінами Верховної Ради. Побиття журналістів «регіоналами», які забрали касету та пошкодили камеру, шокувало не лише працівників ЗМІ (які зібрали чимало підписів на знак протесту проти таких «печерних» методів донецьких), а й широку громадськість, у тому числі й світову. Вибачатися перед СТБ довелося навіть Прем'єру Віктору Януковичу, а Калашникову було винесено догану.

Гарвардський професор
Розмова з Григорієм Грабовичем — людиною безкомпромісної критики Євгенія КОНОНЕНКО   

Коли Григорій Грабович почав постійно працювати в Україні, його науковий доробок і сама його постать викликали підвищену увагу, якої, загалом, ні науковець, ні головний редактор наукового видавництва викликати не повинен. Коли в Україні кажуть «гарвардський професор», усі знають, про кого йдеться, і в одних колах ці слова вимовляють з повагою, а в інших — із гнівною іронією. І справа, очевидно, не в професорі як такому, справа — у ставленні різнил кіл українського пострадянського суспільства до української літератури, до українських святинь і до ключової постаті української культури Тараса Шевченка. Про все це ми й говоримо з гарвардським професором і головним редактором видавництва «Критика» на затишній терасі редакції з тарелями мелітопольських черешень.

Кірсан Ілюмжинов: Сподіваюся, ще за мого президентства шахи стануть олімпійським видом спорту
Перша особа шахового світу поділилася з «УМ» своїм поглядом на сучасний стан старовинної гри

Кримське селище Форос прославилося на весь світ у 1991 році під час комуністичного путчу в СРСР, коли тут було заблоковано Михайла Горбачова. Тепер у Форосі — літня резиденція Президента України. А останнім часом цей мальовничий куточок неподалік Ялти стає дедалі популярнішим і в спортивному світі. Адже друге літо поспіль у Форосі відбувається представницький міжнародний шаховий турнір «Аеросвіт».
За словами шахістів, з якими вдалося поспілкуватись у Форосі, організації цих змагань може позаздрити більшість турнірів, які проводяться як у ближньому, так і в далекому зарубіжжі. Склад учасників «Аеросвіту-2007» був дуже солідним. Імена чемпіонів шахової олімпіади у складі збірної України — Василя Іванчука (він, зрештою, і став переможцем), Сергія Карякіна, Павла Ельянова, росіян Петра Свідлера й Сергія Рублевського, іспанця Олексія Широва широко відомі у світі інтелектуального спорту. Більше того — аби відкрити український турнір, до Криму прилетів сам президент Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) й одночасно президент Республіки Калмикія Кірсан Ілюмжинов.
Організувати зустріч із провідником ФІДЕ виявилося справою непростою, але кореспондентові «УМ» вдалося перехопити першу особу світових шахів і попросити виділити нам трохи дорогоцінного часу.