 |
|
|
|
|
|
цитата:
Главное проявление трусости заключается в нежелании заглянуть в глаза правде. Потому что правда заключается в том, что каждый человек несет ответственность за все безобразия, творимые в его селе, городе, государстве, на его планете. До этой мысли поднимались только самые мужественные умы. Большинство граждан делегируют эту ответственность наверх, а сами довольствуются хлебом и зрелищами, спускаемыми взамен сверху. Искандер Хисамов |
|
|
|
|
|
|
Какая Россия нужна Украине?
|
|
|
|
|
Новое украинское Просвещение
|
|
|
|
|
Средний класс в Украине: мифы и реальность
|
|
|
|
|
|
| ПОТОЧНИЙ ДІАЛОГ |
|
Повестка дня будущего президента |
Имя кандидата, победившего или проигравшего на выборах президента Украины, мы узнаем уже в ноябре. Поэтому, представляя для обсуждения на страницах «Диалог.UA» тему «Повестка дня будущего президента», мы сознательно вынесли за рамки нашего диалога вопрос о победителе нынешней избирательной кампании. Мы хотели заглянуть в декабрь 2004 года и увидеть, что же реально предстоит и что удастся сделать будущему президенту, вне зависимости от того, кто займет этот пост. На самом деле, у нового президента достаточно ограниченный спектр возможностей. Лимит времени на принятие решений, дефицит ресурсов, бремя внешних и внутренних договоренностей, завышенные ожидания единомышленников и оппонентов. Но решать и действовать ему придется в любом случае. Поэтому, вместе с нашими авторами и экспертами, мы задавали масштаб кратко- и долгосрочных задач, стоящих перед будущим президентом. Сегодня найдется немало людей, считающих, что в Украине невозможно долгосрочное планирование. Это зачастую объясняется непредсказуемостью, нестабильностью и отсутствием долгосрочных проектов в экономике – пока прибыль можно «сбить» быстро и большую, зачем задумываться о завтрашнем дне? Но рано или поздно наступает момент, когда образование уже не то, а детей обучать нужно; здравоохранение уже не там, а быть здоровым хочется. К тому же, кто даст гарантии, что сегодняшний работающий покорно смирится с участью нынешнего пенсионера в будущем? А это все вопросы стабильного общества, и к их решению рано или поздно будет вынужден обращаться следующий президент. Кроме того, мы проанализировали, за какую же Украину борются кандидаты в президенты, – ведь их программы и речи команды социологов и имиджмейкеров соизмеряли с реальными потребностями общества. Да и ответ на самый распространенный сегодня вопрос о том, как итоги выборов изменят качество жизни в Украине, находится, отнюдь не на поверхности. Анализируя ожидания украинских граждан перед выборами и программы кандидатов, мы столкнулись с тем, что обе стороны сходятся в одном – и ожидания, и программы очень далеки от идеальных моделей, на фоне доминирования меркантильных, мелкобуржуазных смыслов и провинциального дискурса. Желание понравиться избирателям, высказать понимание их повседневных забот привело к тому, что в программах всех без исключения кандидатов в президенты отсутствуют концепции перемен, способные вывести украинское общество на новый уровень развития. Ни один из кандидатов не сумел подняться до уровня общенационального лидера, предложить обществу консолидирующую идеологию и конструктивное видение будущего. Невостребованными остались знания и опыт тех, кто видит чуть дальше других, способен генерировать и реализовать новые идеи, это будущее приближающие. Поиск альтернативных путей, прорывных алгоритмов развития, реализация долгосрочных проектов – все это по-прежнему остается втуне. Отсюда стихийный протест на фоне полного отсутствия реальных альтернатив и полноценной оппозиции. Отсюда потухшие взгляды и отсутствие веры в реальность скорых перемен к лучшему. Украина жаждет и боится перемен одновременно – вот неизбежный парадокс, связанный с новым периодом в жизни нашей страны, с повесткой дня будущего президента. Вне зависимости от результатов выборов, новому президенту, намеренному строить независимое цивилизованное государство, необходимо будет прислушаться к мнению зарождающегося гражданского общества, воспользоваться наработками тех, кто из тысяч нерешенных проблем, стоящих перед Украиной, способен увидеть те, решение которых определит стратегию успеха нашего государства. Несмотря на инерцию объективных обстоятельств и уже запускающиеся сценарии, гуманитарное сообщество приняло вызов времени и поставило перед собою задачу не только разобраться, но и сформулировать повестку дня будущего президента. Их анализ и широкое обсуждение выносится на суд аудитории «Диалог.UA».
Версія для друку
|
|
|
| ДУМКА ЕКСПЕРТІВ |
|
|
„Озиратися назад і довго думати на даний момент просто неприпустимо”
Олена Вітер, експерт Ради з енергетичної політики В України зараз з’явилися дуже гарні можливості, в неї справді є хороший потенціал, але він дуже короткостроковий.
Читати далі |
|
|
Украине пора перестать бросаться из крайности в крайность
Галина Яворская, государственный эксперт Национального института проблем международной безопасности. Плохо говорить, не слушая, стремясь получить все и сразу, но плохо и махнуть на все рукой, мол, пусть все идет, как идет.
Читати далі |
|
|
„Украина вышла из тени России”
Вадим Карасев, директор Института глобальных стратегий Наша страна перестала быть объектом интеграционной конкуренции между Европейским Союзом и Россией, и сейчас она рассматривается Европой как потенциальный член ЕС.
Читати далі |
|
|
«На публичном уровне вопросы рисков от вступления в ЕС так и не обсуждались»
Владимир Шуваев, руководитель Центра социальных и политических коммуникаций Конечно же, мифология европейского пути должна быть, поскольку она может стать одной из объединительных идей общества. Но, с другой стороны, не обсудить реальные издержки, с которыми сталкивалось множество стран, вступая в ВТО и в Евросоюз, тоже было бы неправильно.
Читати далі |
|
|
Может быть, стоит сконцентрировать наши усилия не на Европе, а на Соединенных Штатах?
Игорь Кирюшин, народный депутат 4-го созыва Важно понять, что мы хотим от самой мощной державы мира и что мы можем дать ей взамен. Разумеется, к своей собственной выгоде.
Читати далі |
|
|
Розвиток відносин України з Росією може стати ресурсом для євроінтеграції
Олександр Литвиненко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Предметом великої зацікавленості Європейського Союзу є наші економічні можливості, котрі можуть зрости завдяки створенню зони вільної торгівлі з Росією.
Читати далі |
|
|
Зростання ВВП не є самодостатньою метою
Іван Полтавець, співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Не варто проблеми неправильної приватизації списувати на неідеальність приватної власності.
Читати далі |
|
|
„Головними ресурсами для сучасної економіки є праця та інформація. Будь-що інше можна купити”
Валерій Новицький, доктор економічних наук, професор, заввідділом зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Для того, щоби отримувати зиски від глобалізації в повній мірі, країна повинна або мати внутрішній ринок у 200-300 млн. чоловік, або входити до інтеграційного об’єднання з приблизно такою кількістю населення. Тому для України зараз важливим є завдання створення хоча б зони вільної торгівлі із сусідніми державами.
Читати далі |
|
|
Особливої уваги заслуговує стратегічне планування
Ігор Луценко, економіст, консультант Міжнародного центру перспективних досліджень, редактор секції „Бізнес” журналу „Корреспондент” Для нового уряду є основна небезпека – застряти в поточних питаннях, замість того, щоб займатися здійсненням довгострокових стратегій, заради яких ця влада і обиралася.
Читати далі |
|
|
Нужно отслеживать потенциальную “взяткоемкость” нормативних актов
Владимир Дубровский, ведущий экономист Центра социально-экономических исследований CASE Украина Самый главный вызов связан с коренным изменением правил игры в отношениях между государством и бизнесом. Если действительно делать то, что нам обещал Ющенко – равных правил игры для всех – то привычные рычаги управления, которые всегда были у премьер-министра и президента, а также начальников помельче, просто перестанут работать.
Читати далі |
|
|
Нужно научиться управлять
Тантели Ратувухери, политолог Главные вызовы, на которые должно дать ответ новое правительство исходят из финансовой системы. Ее нужно весьма энергично развивать, укреплять специализацию финансовых учреждений, повышать их капитализацию, развивать фондовый рынок и многое другое
Читати далі |
|
|
Источник проблем – далеко не экономика
Валерий Вакарюк, Институт поддержки реформ Я не думаю, что главные вызовы лежат в экономической сфере. Главное не экономика, главное – человек.
Читати далі |
|
|
„Нам треба поставити свою економіку на рейки новітніх технологій”
Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, заввідділом міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Враховуючи структуру національної економіки, враховуючи, що докорінних реформ у державі й досі не відбулося, то на тій, базі, на якій почалося зростання, воно вже досягло свого піку. Тому, можна прогнозувати, що економічне зростання в Україні гальмуватиметься.
Читати далі |
|
|
„Можна перегнути палицю зі стабілізацією і таким чином суттєво знизити темпи зростання”
Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень Якщо ми з тих чи інших причин зіткнемося зі сповільненням економічної динаміки, то можуть бути погіршення в сфері соціального забезпечення, що відповідно тягнутиме за собою негативні наслідки і в соціальній, і в економічній сферах.
Читати далі |
|
|
Нові громадські організації стануть реальним інструментом у захисті прав громадян
Олександр Литвиненко, експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова. Не треба перебільшувати вплив, а тим паче визначати першочергову роль іноземних країн у тому, що відбулося в Україні - це все таки є вибором народу. Адже навіть найдосконаліші технології мають свої обмеження
Читати далі |
|
|
Риторика стосовно іноземного втручання – це атрибут “холодної війни”
Ігор Семиволос, керівник Центру близькосхідних досліджень. Проросійськість немає на чому сформулювати, у неї немає ні ціннісного, ні прагматичного наповнення, а є лише російська мова і сентименти за радянськими часами. Але ж на цьому не можна будувати проросійскість – це буде дуже бідна за змістом концепція.
Читати далі |
|
|
Перспектива «холодной войны» уже заметна
Виктор Небоженко, президент Агентства корпоративной поддержки «Трайдент» Европа очень сильно испугалась перспективы новой «холодной войны» - как раз ЕС может потерять здесь больше всего. И вмешательство ЕС связано не столько с демократией или авторитаризмом, а с тем, что Европа превращается в поле столкновения двух игроков.
Читати далі |
|
|
„Наш виборець відчуває себе дурнем”
Валерій Вакарюк, голова правління Фонду підтримки реформ Якщо кандидати напряму виконуватимуть свої обіцянки, то не матимуть змоги виграти. Таким чином, свої передвиборчі заяви їм необхідно буде забути, при цьому не даючи людям змоги звинувачувати себе в обмані. Тобто, доведеться якось викручуватися.
Читати далі |
|
|
Передвиборчі програми писалися виключно для ЦВК
Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ Передвиборчі програми мають дуже мале відношення до подальшої діяльності політиків, у разі їхньої перемоги на виборах.
Читати далі |
|
|
«Если бы Путин не ездил сюда помогать Януковичу, то шансы на нормальный диалог с Украиной у него были бы большими»
Валерий Соловей, эксперт «Горбачев-фонда» Не думаю, что произойдут существенные изменения в плане человеческих отношений, трудовой миграции и даже экономических связей, однако, в вопросе политическом российско-украинские отношения могут быть заморожены на какое-то время в случае победы Ющенко. В случае же победы Януковича, это произойдет в еще большей степени…
Читати далі |
|
|
«Если новая власть очень быстро захочет пересмотреть формат украино-российских отношений, то неизбежно произойдет их ухудшение»
Тамара Гузенкова, эксперт Российского института стратегических исследований Чем дальше продвигается оранжевая революция, чем больше различного рода событий происходит на Украине, в том числе с попытками оппозиции завоевать власть как можно быстрее, у меня возникает вопрос, а не изменятся ли отношения между нашими государствами более радикально, чем казалось еще совсем недавно.
Читати далі |
|
|
Пошук мостів
Максим Стріха, директор наукових програм Інституту відкритого суспільства, доктор фізико-математичних наук, літератор. Якщо б Україна змогла після зміни владних еліт рушити до Європи, то ми могли б бути лобістом Росії в європейських структурах і, алегорично кажучи, природним вікном Європи в Росію і навпаки. Тобто, ми могли б виступати у тій ролі, в якій зараз виступає Польща по відношенню до України.
Читати далі |
|
|
„Вибори стали своєрідним викликом для соціологів, і ті його прийняли з честю”
Наталя Погоріла, директор центру соціальних і політичних досліджень „Социс” Люди у посткомуністичному просторі дуже незвиклі до будь-яких розбіжностей і схильні пояснювати їх шахрайством. Проте, між першим і другим туром виборів громадяни зрештою зрозуміли, що дані соціологів можуть різнитися, і це не є свідченням некомпетентності останніх.
Читати далі |
|
|
Українцям довелося обирати між минулим і майбутнім
Ірина Бекешкіна, соціолог, науковий керівник фонду "Демократичні ініціативи" Наше майбутнє зорієнтоване на Європу, ліберальну демократію, ринкову економіку, суспільство хай не абсолютно рівних можливостей, але в якому людина матиме свій шанс.
Читати далі |
|
|
Основа демократії – конкуренція еліт
Віра Нанівська, керівник Міжнародного центру перспективних досліджень. Створення спільних правил гри є найголовнішим здобутком останніх днів. Тепер стає зрозуміло, що встановлення до певної міри авторитарного режиму неможливо.
Читати далі |
|
|
Договор элит связан с последним этапом избирательной кампании
Евгений Копатько, социолог, Донецкий информационно-аналитический центр. Диалог между элитами не просто нужен – он необходим. Сейчас проиграли все, независимо от того, кто к какому штабу принадлежит – мы проиграли экономически. Сейчас дело уже не в Кучме, сейчас дело в том, кто остался, кто будет руководить страной?
Читати далі |
|
|
„Маємо справу з протистоянням між одними й тими самими групами одного явища, яке має назву „паразитичний капіталізм”
Віктор Циганов, Академія МВС України У нас іде протистояння зовсім не регіональних еліт. Взагалі, в Україні не існує загальнонаціональної еліти, а є лише її імітація, є адміністративно призначена еліта. Справжньої ж еліти зараз у нас нема, і навряд чи буде.
Читати далі |
|
|
Економічної кризи зараз немає, і найближчим часом не очікується
Іван Полтавець, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Треба реформувати ті галузі, що залишалися недоторканими весь цей час. Йдеться, зокрема, про ринок газу, який зараз монополізований і не є адекватним ринку, вугільну галузь, залізниці та автошляхи.
Читати далі |
|
|
Культурная политика требует диалога
Владимир Никитин, доктор культурологии, эксперт Международного центра перспективных исследований Нужно установить позиции разных субъектов культурного процесса. При этом нужно установить диалог между субъектами, которые эти позиции демонстрируют. Для меня совершенно ясно, что на сегодняшний день принципиальные вопросы культурной политики никто не обсуждает.
Читати далі |
|
|
Громадянська нація повинна бути джерелом нового українського проекту
Олександр Богомолець, Центр близькосхідних досліджень Тільки зараз, внаслідок останніх подій на Майдані, еліта починає усвідомлювати національний дискурс. Причому зміни відбуваються настільки швидко, що для багатьох ці залишаються поза свідомістю.
Читати далі |
|
|
Україні потрібно творити соцієтальну культуру
Олександр Гриценко, письменник, культуролог Якщо говорити про якийсь громадянський проект, то він повинен полягати у створенні іншої соцієтальної культури, не-совкової, яка могла б вирізнятися конкретними рисами від інших культур.
Читати далі |
|
|
Зовнішні загрози для України провокуються зсередини країни
Григорій Перепелиця, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ми сьогодні спостерігаємо конфлікт між регіональними елітами, і очевидно, що його використовує наш північний сусід. Значно легше подолати країну, яка має больові точки, слабкості, і таким чином трансформаційний процес, котрий сьогодні переживає Україна, використовується для посилення іноземного впливу на нашу державу.
Читати далі |
|
|
Нужно бороться за Киев, а не против Киева
Александр Литвиненко, заместитель директора Национального института стратегических исследований Некоторые основания для надежды, что формируется национальная элита, а также механизмы ее циркуляции, уже есть. Надежду также подает то, что мы проводим выборы, что из кризиса выходим пусть и квази, но все же правовыми методами.
Читати далі |
|
|
Владі вдалося втримати ситуацію в конституційному полі
Георгій Крючков, народний депутат України, фракція КПУ, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони. Владі вдалося попередити кризові тенденції, розв’язати ряд питань, які стояли на черзі у Верховній Раді – і при цьому не допустити кровопролиття. Не обійшлося без огріхів, зокрема рішення Верховного Суду, деяких рішень Верховної Ради, які я оцінюю як недоречні – не всі вони були в правовому полі. Але це все робилося для того, щоб не пролилася кров.
Читати далі |
|
|
Завдяки свідомості суспільства та влади вдалося уникнути силового розвитку подій
Володимир Горбулін, помічник Президента України, керівник Центру євроатлантичної інтеграції, директор Інституту проблем національної безпеки Я особисто не зміг би сьогодні гарантувати, що забезпечено всі умови для того, аби не сталося силового розвитку подій
Читати далі |
|
|
«Украинцы показали себя в качестве настоящих граждан»
Тантели Х. Ратувухери, политолог Если сейчас люди с улицы разойдутся, и если новая власть будет делать то же, что и старая, но руками других исполнителей, то эти события можно квалифицировать лишь как дворцовый переворот.
Читати далі |
|
|
„Ядро оборонного комплексу України є надмірним для наших збройних сил”
Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, головний редактор журналу „Defense Express” Існують різні погляди на майбутнє вітчизняного оборонно-промислового комплексу, і так чи інакше майбутній президент постане перед питанням вироблення оптимальної стратегії його приватизації. Це єдина сфера, яка й досі лишається неприватизованою, і тому є ласим шматком для фінансово-промислових груп, в тому числі й закордонного походження.
Читати далі |
|
|
Будущему президенту – больше еврооптимизма
Александр Рудик, Ассоциация аналитиков политики, кандидат политических наук Основные кандидаты в президенты предпочитают идти к сердцам избирателей своим путем, но пока никто из них не предложил украинскому народу заключить что-то наподобие контракта, в котором были бы изложены основные вопросы повестки дня развития страны на ближайшие пять лет
Читати далі |
|
|
Украина – это страна проблем, отложенных «на потом»
Андрей Федоров, заместитель директора Европейского института интеграции и развития Если первое, что будет делать будущий режим – утолять чувство мести. За оскорбления, за наезды, «за базар»…. Трудно рассчитывать на какую-то политическую стабилизацию.
Читати далі |
|
|
Порядок в Україні буде лише тоді, коли президенти відповідатимуть за свою діяльність
Каганець Ігор Володимирович, головний редактор журналу нової еліти “Перехід-IV”, www.perehid.org.ua П’ятимільйонне скорочення населення України — це головний “успіх” нинішнього режиму. Завдання майбутнього президента — зламати цей диявольський сценарій і зберегти контроль українського народу за своїм життєвим простором.
Читати далі |
|
|
Если кандидат обещает все, это значит, что он ничего не обещает
Александр Пасхавер, президент Центра экономического развития Для создания атмосферы доверия между государством и обществом, нужно думать о тех сигналах, которые посылает власть своему народу. Сигналы вызывают доверие раньше, чем начинают действовать сами реформы, но они, эти сигналы, должны быть последовательными на протяжении необходимого и достаточного периода времени
Читати далі |
|
|
«Не навреди» – первая заповедь будущего президента
Владимир Дубровский, ведущий экономист Центра социально-экономических исследований CASE Украина. У нас власть заинтересована замалчивать будущее. Ввиду отсутствия сил, заинтересованных в долгосрочных перспективах, вся страна живет сегодняшним днем – реформы же просто откладываются до худших времен.
Читати далі |
|
|
Економічна система потребує тонкої настройки
Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. На відміну від попередніх років, коли доводилося боротися з кризовими явищами радикальними методами, зараз на перший план виходять проблеми “тонкої настройки” економічної системи. В першу чергу, це пов’язано з оптимізацією державного управління.
Читати далі |
|
|
Потрібно подолати наслідки виборчого синдрому
Михайло Погребінський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Перемога одного кандидата не повинна сприйматися як перемога Заходу над Сходом, чи навпаки. Майбутньому президенту потрібно буде скоріше забути про виборче протистояння і подати руку переможеному
Читати далі |
|
|
„Серйозні реформи можна проводити лише впродовж перших кількох місяців президентства”
Віра Нанівська, директор Міжнародного центру перспективних досліджень Реформи, які не встигне зробити новий президент за перші кілька місяців, він вже ніколи не зробить, тому я радила б йому дуже точно визначитися з найголовнішими пріоритетами.
Читати далі |
|
|
„За наявної системи влади президент не зможе в повному обсязі реалізувати свої обіцянки”
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства За 13 років незалежності було сформовано закриту систему прийняття рішень. Тому, про якого із кандидатів у президенти ми б зараз не говорили, навколо нього вже формується “оточення”, котре потребує лише влади та перерозподілу власності в економіці та сфер впливу в політиці.
Читати далі |
|
|
Выбор десятилетия
Виктория Подгорная, кандидат философских наук, исполнительный директор Центра социально-политического проектирования «Политический выбор-2004 – это выбор между двумя противоположными стратегиями развития страны, как минимум, на 10 лет». Удастся ли Украине сохранить дух свободы на границе с Россией, который будет колоссально контрастировать с политической ситуацией у нашего северного соседа, покажет именно это десятилетие.
Читати далі |
|
|
Рівень життя в сьогоднішній Україні має встигати за економічним зростанням
Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Треба зробити так, щоби зростання видатків на соціальну сферу стало відчутним для всіх громадян України.
Читати далі |
|
|
Стабільність може існувати і в болоті.
Олег Зарубінський, народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань Європейської інтеграції Найпершим кроком майбутнього президента мають бути чесні й відкриті вибори – українці повинні бути впевненими, що президентом справді став той, за кого проголосувала більшість. А далі, дуже багато доведеться робити в галузі саме реальної, а не декларативної економіки
Читати далі |
|
|
Должна начаться эпоха новых общественных отношений, новых возможностей.
Виктор Мусияка, народный депутат Украины, профессор права Когда президент занимается экономикой, олигархи, стоящие за его спиной, фактически управляют государством. Но если президент будет, наконец, отрезан от этой сферы, и начнет нормально работать правительство, многие проблемы исчезнут сами
Читати далі |
|
|
У нас сформувалася система паралельних світів влади і населення
Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Влада навчилася абсолютно ігнорувати той факт, що люди їй не довіряють, і ця недовіра жодним чином не транслюється у відставки чи щось подібне. Якщо ж ми бажаємо бачити Україну серед країн цивілізованих, то цю ситуацію треба змінювати.
Читати далі |
|
|
Новому президентові доведеться долати колосальне відчуження суспільства від держави
Костянтин Матвієнко, корпорація стратегічного консалтингу „Гардарика” Відчуженість влади від суспільства, негативні взаємини між ними зумовили такі настрої, згідно з якими, хто б не прийшов – краще не буде. Люди, принаймні активна частина суспільства, орієнтовані на те, щоб виживати самостійно, виживати без допомоги і навіть всупереч діям владних органів.
Читати далі |
|
|
Грядут перемены, но не радикальные
Дмитрий Выдрин, директор Европейского института интеграции и развития Кто бы из реальных кандидатов ни пришел к власти, никто из богатых не станет бедным и не потеряет возможность материально обеспечить несколько поколений своих потомков. Поэтому миллионеры, их дети, жены и любовницы могут спать спокойно
Читати далі |
|
|
Президент должен научиться делиться властью
Владимир Малинкович, политолог Самое сложное для будущего президента – это понять, что нас не надо спасать, не надо нами манипулировать, надо просто включить общество в общественную и политическую жизнь и поделиться с ним властью
Читати далі |
|
|
Для нового порядку денного потрібна нова мова
Сергій Дацюк, корпорація “Гардарика” Скоро президентські вибори перестануть всіх цікавити, і я думаю, що вплив влади на наше життя значним чином зменшиться — в цьому одне з глобальних завдань майбутнього президента.
Читати далі |
|
|
Надеждам на лучшее сбыться не суждено. Да не сбудутся опасения худшего!
Кость Бондаренко, политолог Новый президент удовлетворит только некоторые, причем самые популистские чаяния. Он должен будет, в первые сто дней своего правления, чуть-чуть, гривен на пять, поднять зарплаты и пенсии. Он должен будет заговорить о политической реформе, чтобы успокоить ее сторонников. Он должен будет съездить за рубеж.
Читати далі |
|
|
Далеко заглядывать в будущее не в правилах украинского характера
Анатолий Гуцал, первый заместитель директора Национального института проблем международной безопасности Говорить о сознательном национальном проекте желаемого будущего для Украины пока не приходится. Но такую ситуацию необходимо ломать. Если мы окажемся неспособными спрогнозировать и смоделировать свое будущее, это сделает за нас кто-то другой
Читати далі |
|
|
|
| ІНШІ ДІАЛОГИ |
|
„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине «Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество» Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине. В зеркале украинского культурного продукта Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления? Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо? Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи) Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації „Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України Феноменологія української корупції та її специфічні риси Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок Майдан, рік по тому Вызовы или стимулы глобализации? Демографический кризис или последний украинец Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС Славянские миры: цивилизационный выбор Новое украинское Просвещение „Внутрішня геополітика” України. Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”? Демократия по-украински Какая Россия нужна Украине? Українська національна еліта – становлення чи занепад? Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні Україна шукає свою ідентичність Камо грядеши, Украина?
|
|
© 2006 by DIALOG.UA
All rights reserved |
|
|
Проект реалізується в рамках благодійної програми „Культура й освіта” ВБФ "Поступ"
Ідея та інтелектуальна підтримка проекту здійснюється Центром соціальних досліджень „Софія”
Висловлені в статтях й інтерв’ю думки є авторськими |
|
|