This version of the page http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=16&op_id=394 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-01. The original page over time could change.
ДИАЛОГ.ua / Повестка дня будущего президента

цитата:
Главное проявление трусости заключается в нежелании заглянуть в глаза правде. Потому что правда заключается в том, что каждый человек несет ответственность за все безобразия, творимые в его селе, городе, государстве, на его планете. До этой мысли поднимались только самые мужественные умы. Большинство граждан делегируют эту ответственность наверх, а сами довольствуются хлебом и зрелищами, спускаемыми взамен сверху.
Искандер Хисамов
rus ukr English version
„Внутрішня геополітика” України.
Майдан, рік по тому
Україна шукає свою ідентичність
ТЕКУЩИЙ ДИАЛОГ

Повестка дня будущего президента

Имя кандидата, победившего или проигравшего на выборах президента Украины, мы узнаем уже в ноябре. Поэтому, представляя для обсуждения на страницах «Диалог.UA» тему «Повестка дня будущего президента», мы сознательно вынесли за рамки нашего диалога вопрос о победителе нынешней избирательной кампании. Мы хотели заглянуть в декабрь 2004 года и увидеть, что же реально предстоит и что удастся сделать будущему президенту, вне зависимости от того, кто займет этот пост.

На самом деле, у нового президента достаточно ограниченный спектр возможностей. Лимит времени на принятие решений, дефицит ресурсов, бремя внешних и внутренних договоренностей, завышенные ожидания единомышленников и оппонентов. Но решать и действовать ему придется в любом случае. Поэтому, вместе с нашими авторами и экспертами, мы задавали масштаб кратко- и долгосрочных задач, стоящих перед будущим президентом.

Сегодня найдется немало людей, считающих, что в Украине невозможно долгосрочное планирование. Это зачастую объясняется непредсказуемостью, нестабильностью и отсутствием долгосрочных проектов в экономике – пока прибыль можно «сбить» быстро и большую, зачем задумываться о завтрашнем дне? Но рано или поздно наступает момент, когда образование уже не то, а детей обучать нужно; здравоохранение уже не там, а быть здоровым хочется. К тому же, кто даст гарантии, что сегодняшний работающий покорно смирится с участью нынешнего пенсионера в будущем? А это все вопросы стабильного общества, и к их решению рано или поздно будет вынужден обращаться следующий президент.

Кроме того, мы проанализировали, за какую же Украину борются кандидаты в президенты, – ведь их программы и речи команды социологов и имиджмейкеров соизмеряли с реальными потребностями общества. Да и ответ на самый распространенный сегодня вопрос о том, как итоги выборов изменят качество жизни в Украине, находится, отнюдь не на поверхности.

Анализируя ожидания украинских граждан перед выборами и программы кандидатов, мы столкнулись с тем, что обе стороны сходятся в одном – и ожидания, и программы очень далеки от идеальных моделей, на фоне доминирования меркантильных, мелкобуржуазных смыслов и провинциального дискурса. Желание понравиться избирателям, высказать понимание их повседневных забот привело к тому, что в программах всех без исключения кандидатов в президенты отсутствуют концепции перемен, способные вывести украинское общество на новый уровень развития. Ни один из кандидатов не сумел подняться до уровня общенационального лидера, предложить обществу консолидирующую идеологию и конструктивное видение будущего. Невостребованными остались знания и опыт тех, кто видит чуть дальше других, способен генерировать и реализовать новые идеи, это будущее приближающие. Поиск альтернативных путей, прорывных алгоритмов развития, реализация долгосрочных проектов – все это по-прежнему остается втуне. Отсюда стихийный протест на фоне полного отсутствия реальных альтернатив и полноценной оппозиции. Отсюда потухшие взгляды и отсутствие веры в реальность скорых перемен к лучшему.

Украина жаждет и боится перемен одновременно – вот неизбежный парадокс, связанный с новым периодом в жизни нашей страны, с повесткой дня будущего президента.

Вне зависимости от результатов выборов, новому президенту, намеренному строить независимое цивилизованное государство, необходимо будет прислушаться к мнению зарождающегося гражданского общества, воспользоваться наработками тех, кто из тысяч нерешенных проблем, стоящих перед Украиной, способен увидеть те, решение которых определит стратегию успеха нашего государства.

Несмотря на инерцию объективных обстоятельств и уже запускающиеся сценарии, гуманитарное сообщество приняло вызов времени и поставило перед собою задачу не только разобраться, но и сформулировать повестку дня будущего президента. Их анализ и широкое обсуждение выносится на суд аудитории «Диалог.UA».

Версия для печати
МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА
Рівень життя в сьогоднішній Україні має встигати за економічним зростанням
Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Треба зробити так, щоби зростання видатків на соціальну сферу стало відчутним для всіх громадян України.

Хоча поки що не відомо, хто стане новим президентом України, чи можна вже зараз визначити ключові цілі в економіці, яких повинен буде прагнути майбутній глава держави?

Як на мене, великих економічних змін не потрібно. Українська економіка розвивається за ринковим типом. Я не бачу реальних шансів у кандидатів на президентський пост (наприклад Симоненко чи Вітренко), які проголошують у своїх програмах перехід від ринкової до командно-адміністративної системи. Решта ж кандидатів виступають за ринкову економіку, і метою діяльності нового президента муситиме стати поглиблення ринкових реформ.

Якщо подивитися на конкретику, то спершу мабуть варто буде почати із зовнішнього фактору. Варто чітко визначити місце України в світі, її орієнтири - членство в ЄС, в ЄЕП, чи ж поєднання цих двох інтеграційних векторів. Я не вважаю, наприклад, що членство в Європейському Союзі є для нас наразі актуальним, адже треба зважати на об’єктивні реалії, і, вже виходячи з цього, будувати національну економіку.

В принципі, бажаною була б певна структурна корекція, хоча я розумію, що її неможливо провести одразу. Зокрема, наша структура експорту продукції більше нагадує ту, що притаманна африканським, ніж європейським країнам. Понад 50% українського експорту становить необроблена продукція, у той час як в розвинених країнах 80% експорту складає продукція оброблена. Тому нам варто переглянути, що саме і як ми можемо й повинні експортувати. На мою думку, треба також проводити більш рішучу приватизацію, зокрема, потрібно нарешті приватизувати той самий Укртелеком.

Отже, в цілому, найактуальнішим є наше позиціонування в світі, виходячи з якого, варто буде вносити корективи в економічний розвиток України.

Які найпомітніші позитиви в теперішньому стані економіки України Ви спостерігаєте?

Цей рік – найкращий в економічному розвитку за всі роки незалежності. Зараз я не бачу яких-небудь відчутних вад в економіці України. Йде економічне зростання, посилюються можливості збільшення як дохідної, так і витратної частин бюджету, тому варто продовжувати працювати в цьому напрямку. Можливо, доцільно буде посилити соціальні акценти, дуже важливий крок – підвищення пенсій. Треба зробити так, щоби зростання видатків на соціальну сферу відбувалося не суто заради зростання, а стало відчутним для всіх громадян України.

Ви заговорили про вплив світової економіки на економіку України, чи не може статися так, що під час правління нового президента Україна позбудеться частини свого суверенітету?

Ні, я не вважаю, що це реально в принципі, хоча безумовно якісь політичні впливи можливі. Україна має певне стабільне законодавство, є органи, що стоять на охороні цього законодавства, є й інші важелі, що забезпечують збереження нашого суверенітету. Тому я не думаю, що Україна втратить свою незалежність, вона не стане знову радянською республікою, чи то там 52-м штатом Сполучених Штатів...

Ви наголошували на важливості соціальної сфери, то які соціальні очікування, пов’язані з майбутніми виборами, існують зараз в Україні?

Очікування, які є зараз в українському суспільстві свідчать про те, що рівень життя громадян не встигає за економічним зростанням. Тому люди сподіваються, що новий президент пожвавить соціальну ситуацію, що стане легше, краще жити. Хоча 2004 рік і по зростанню в економіці, і по фінансуванню соціальної сфери кращий за попередній, проте люди швидко звикають до хорошого і продовжують сподіватися покращення соціального фінансування.

Ви окреслили коло проблем майбутнього президента, а за яких умов він зможе з ними впоратися? Які ресурси йому будуть для цього потрібні?

Якщо говорити про суб’єктивні речі, то до таких ресурсів належать політична воля, наявність команди та бажання працювати. Якщо ж звернутися до більш об’єктивних моментів, то це взаємодія гілок влади, адже Верховна Рада, попри практику, що склалася повинна не протидіяти, а допомагати президентові. Вагомим чинником може також бути позитивне ставлення до нового президента світової спільноти.

Які поради Ви, як експерт-економіст, могли б запропонувати новому президентові?

Я не думаю, що йому варто робити щось популістське. Натомість бажано було б взяти за пріоритет соціальну сферу, і вже від самого дня інавгурації пам’ятати, що головне – це громадяни України та їх добробут.

Бесіду вела: Оксана Гриценко

Версия для печати
Комментарии.    Добавить свой
Нет комментариев
 
Мнения других экспертов
Олена Вітер, експерт Ради з енергетичної політики:
„Озиратися назад і довго думати на даний момент просто неприпустимо”

Галина Яворская, государственный эксперт Национального института проблем международной безопасности.:
Украине пора перестать бросаться из крайности в крайность

Вадим Карасев, директор Института глобальных стратегий:
„Украина вышла из тени России”

Владимир Шуваев, руководитель Центра социальных и политических коммуникаций :
«На публичном уровне вопросы рисков от вступления в ЕС так и не обсуждались»

Игорь Кирюшин, народный депутат 4-го созыва:
Может быть, стоит сконцентрировать наши усилия не на Европе, а на Соединенных Штатах?

Олександр Литвиненко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень :
Розвиток відносин України з Росією може стати ресурсом для євроінтеграції

Іван Полтавець, співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.:
Зростання ВВП не є самодостатньою метою

Валерій Новицький, доктор економічних наук, професор, заввідділом зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України :
„Головними ресурсами для сучасної економіки є праця та інформація. Будь-що інше можна купити”

Ігор Луценко, економіст, консультант Міжнародного центру перспективних досліджень, редактор секції „Бізнес” журналу „Корреспондент”:
Особливої уваги заслуговує стратегічне планування

Владимир Дубровский, ведущий экономист Центра социально-экономических исследований CASE Украина:
Нужно отслеживать потенциальную “взяткоемкость” нормативних актов

Тантели Ратувухери, политолог:
Нужно научиться управлять

Валерий Вакарюк, Институт поддержки реформ:
Источник проблем – далеко не экономика

Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, заввідділом міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України :
„Нам треба поставити свою економіку на рейки новітніх технологій”

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень:
„Можна перегнути палицю зі стабілізацією і таким чином суттєво знизити темпи зростання”

Олександр Литвиненко, експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова.:
Нові громадські організації стануть реальним інструментом у захисті прав громадян

Ігор Семиволос, керівник Центру близькосхідних досліджень.:
Риторика стосовно іноземного втручання – це атрибут “холодної війни”

Виктор Небоженко, президент Агентства корпоративной поддержки «Трайдент»:
Перспектива «холодной войны» уже заметна

Валерій Вакарюк, голова правління Фонду підтримки реформ:
„Наш виборець відчуває себе дурнем”

Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ:
Передвиборчі програми писалися виключно для ЦВК

Валерий Соловей, эксперт «Горбачев-фонда»:
«Если бы Путин не ездил сюда помогать Януковичу, то шансы на нормальный диалог с Украиной у него были бы большими»

Тамара Гузенкова, эксперт Российского института стратегических исследований:
«Если новая власть очень быстро захочет пересмотреть формат украино-российских отношений, то неизбежно произойдет их ухудшение»

Максим Стріха, директор наукових програм Інституту відкритого суспільства, доктор фізико-математичних наук, літератор.:
Пошук мостів

Наталя Погоріла, директор центру соціальних і політичних досліджень „Социс”:
„Вибори стали своєрідним викликом для соціологів, і ті його прийняли з честю”

Ірина Бекешкіна, соціолог, науковий керівник фонду "Демократичні ініціативи":
Українцям довелося обирати між минулим і майбутнім

Віра Нанівська, керівник Міжнародного центру перспективних досліджень.:
Основа демократії – конкуренція еліт

Евгений Копатько, социолог, Донецкий информационно-аналитический центр.:
Договор элит связан с последним этапом избирательной кампании

Віктор Циганов, Академія МВС України:
„Маємо справу з протистоянням між одними й тими самими групами одного явища, яке має назву „паразитичний капіталізм”

Іван Полтавець, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
Економічної кризи зараз немає, і найближчим часом не очікується

Владимир Никитин, доктор культурологии, эксперт Международного центра перспективных исследований:
Культурная политика требует диалога

Олександр Богомолець, Центр близькосхідних досліджень:
Громадянська нація повинна бути джерелом нового українського проекту

Олександр Гриценко, письменник, культуролог:
Україні потрібно творити соцієтальну культуру

Григорій Перепелиця, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень:
Зовнішні загрози для України провокуються зсередини країни

Александр Литвиненко, заместитель директора Национального института стратегических исследований:
Нужно бороться за Киев, а не против Киева

Георгій Крючков, народний депутат України, фракція КПУ, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.:
Владі вдалося втримати ситуацію в конституційному полі

Володимир Горбулін, помічник Президента України, керівник Центру євроатлантичної інтеграції, директор Інституту проблем національної безпеки :
Завдяки свідомості суспільства та влади вдалося уникнути силового розвитку подій

Тантели Х. Ратувухери, политолог:
«Украинцы показали себя в качестве настоящих граждан»

Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, головний редактор журналу „Defense Express”:
„Ядро оборонного комплексу України є надмірним для наших збройних сил”

Александр Рудик, Ассоциация аналитиков политики, кандидат политических наук:
Будущему президенту – больше еврооптимизма

Андрей Федоров, заместитель директора Европейского института интеграции и развития:
Украина – это страна проблем, отложенных «на потом»

Каганець Ігор Володимирович, головний редактор журналу нової еліти “Перехід-IV”, www.perehid.org.ua:
Порядок в Україні буде лише тоді, коли президенти відповідатимуть за свою діяльність

Александр Пасхавер, президент Центра экономического развития:
Если кандидат обещает все, это значит, что он ничего не обещает

Владимир Дубровский, ведущий экономист Центра социально-экономических исследований CASE Украина.:
«Не навреди» – первая заповедь будущего президента

Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. :
Економічна система потребує тонкої настройки

Михайло Погребінський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:
Потрібно подолати наслідки виборчого синдрому

Віра Нанівська, директор Міжнародного центру перспективних досліджень:
„Серйозні реформи можна проводити лише впродовж перших кількох місяців президентства”

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:
„За наявної системи влади президент не зможе в повному обсязі реалізувати свої обіцянки”

Виктория Подгорная, кандидат философских наук, исполнительный директор Центра социально-политического проектирования:
Выбор десятилетия

Олег Зарубінський, народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань Європейської інтеграції:
Стабільність може існувати і в болоті.

Виктор Мусияка, народный депутат Украины, профессор права:
Должна начаться эпоха новых общественных отношений, новых возможностей.

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:
У нас сформувалася система паралельних світів влади і населення

Костянтин Матвієнко, корпорація стратегічного консалтингу „Гардарика”:
Новому президентові доведеться долати колосальне відчуження суспільства від держави

Дмитрий Выдрин, директор Европейского института интеграции и развития:
Грядут перемены, но не радикальные

Владимир Малинкович, политолог:
Президент должен научиться делиться властью

Сергій Дацюк, корпорація “Гардарика”:
Для нового порядку денного потрібна нова мова

Кость Бондаренко, политолог:
Надеждам на лучшее сбыться не суждено. Да не сбудутся опасения худшего!

Анатолий Гуцал, первый заместитель директора Национального института проблем международной безопасности:
Далеко заглядывать в будущее не в правилах украинского характера



Проект реализуется в рамках благотворительной программы "Культура и образование" ВБФ "Поступ"
Идея и интеллектуальная поддержка проекта осуществляется Центром социальных исследований "София"
Высказанные в статьях и интервью мнения являются авторскими