Симпатичне відео, що показує нам кадри історії обчислювальної техніки і Інтернету, де революцією були розробка персонального комп’ютера і World Wide Web, які, в свою чергу, привели нас до такого загадкового явища, яке ми з благоговінням звемо “Web 2.0″.
Thx 2 Jeffro2pt0
Наш час часто називають “Інформаційним віком”, адже найчастіше інформація вирішує, якщо не все, то дуже багато. Демократію не можна уявити без свободи слова, а та, в свою чергу, сприяє більшому поширенню інформації, її обміну і нагромадженню.
З розвитком комп’ютерних технології, машини для обчислень тепер перетворились на багатофункціональні пристрої, які часто служать як мега-комунікатори, зв’язок між якими здійснюється завдяки мережі Інтернет - найвищому досягненню людини у сфері інформаційних технологій.
До чого, спитаєте, я веду? НТУУ “КПІ” є найбільшою кузнею технічних кадрів, в тому числі IT-спеціалістів. Кількість студентів просто вражаюча, а от належного інформаційного простору на території університету так і немає. Заглиблені в навчання студенти дізнаються про новини рідного вузу здебільшого від друзів, що прочитали одне з оголошень, розклеєних на стінах. Але не тільки оголошення там можна побачити: майже на кожному кроці споглядаємо різноманітні web-адреси того, чи іншого сайту (МНК взагалі умудрився написати адресу свого сайту на першому корпусі).
Саме тому Студентська Рада КПІ вирішила провести Школу студентської журналістики та PR. За задумом організаторів, інформацію студент повинен черпати з студентської газети або ж повідомлень одного з інших студентських інформаційних джерел (інформаційний відділ Студентської ради, інформаційні розсилки, університетський студентський інформаційний портал і т.д.). Моя ж думка дещо інша: найбільш вдалим вирішенням інформаційної проблеми в КПІ, поряд з газетами і розсилками, є широка популяризація блоґінгу, адже саме тоді найбільний технічний вуз України йтиме в ногу з часом, беручи приклад зі світового розвитку інформаційних джерел і ЗМІ, які останнім часом масово перекочовують в онлайн.
Проте, як би там не було, ідея студради мені сподобалась, адже навички журналіста і піарщика - невід’ємна складова успішного блоґінгу, тому я підтримую дану ініціативу і запрошую до участі.
Детельніше на inform.blog.net.ua
Статистика - річ цікава. Не збрешу, якщо скажу те, що значна частина блоґерів, і я в тому числі, для отримання статистики по відвідуванню свого сайту використовувала найрізноманітніші сервіси і системи: BF Mapstats, MyCounter, Statcounter та багато інших…
Сьогодні я хочу розповісти про розробку Google, з якою я лише нещодавно познайомився, але яка справила на мене просто незабутнє враження. Отож, Google Analytics - це система, що дозволяє вебмайтру отримати вичерпну інформацію про те, скільки унікальних користувачів відвідало ваш сайт чи блоґ, звідки вони прийшли (з пошуковиків, інших сайтів чи з власної закладки), якщо з пошуковиків, то з яких і за якими ключовими словами, що саме вони читали, де вони проживають та ще цілу купу цікавої і корисної інформації.
Вся інформація подається у зручному форматі - є як графічна ілюстрація (наприклвд мапи), так і різноманітні графіки, таблиці і діаграми, між яким дуже швидко і зручно переключатись. Будь-який звіт можна зберегти в наступних форматах:
Як на мене, у форматі PDF звіт виглядає найраще, оскільки передає все точно так, як і у вікні браузера.
Якщо ви використовуєте Firefox-розширення Gbutts, то зможете здійснювати перехід на Google Analytics в долю секунди, що позбавить вас завантажувати власний сайт і клікати по кнопці рахівника, щоб потрапити на сторінку з статистикою, як це було з іншими сервісами.
Що ж дає Google Analytics? Як на мене, це не просто чергова іграшка штибу “Пульсу блоґосфери” - це реальний інструмент, що дає змогу краще зрозуміти свою аудиторію і надалі писати саме про те, на що ця аудиторія очікує.
Останні коментарі