|
Подільські Товтри - 3028 (3395)
|
|
Оптимістична печера - 1575 (1861)
|
|
Гранітно-степове Побужжя - 1502 (2950)
|
|
Дністровський каньйон - 1486 (1714)
|
|
Асканія-Нова - 1402 (2419)
|
|
Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент - 1256 (1230)
|
|
Мармурова печера - 1224 (1309)
|
|
Буковинські водоспади - 1220 (1303)
|
|
Карадазький природний заповідник - 1152 (1177)
|
|
Яблуня-колонія - 833 (1001)
|
|
Деснянська оболонь - 798 (1045)
|
|
Тустань. Урицькі скелі - 777 (1318)
|
|
Базальтові стовпи - 760 (838)
|
|
Дунайський біосферний заповідник - 755 (868)
|
|
Канівські гори - 734 (1008)
|
|
Кам’яні Могили - 664 (939)
|
|
Олешківські піски - 595 (1646)
|
|
Кочубеївські дуби - 553 (852)
|
|
Всього проголосувало - 6641 (12254)
|
|
|
Комплекс Софроніївського монастиря (с. Нова Слобода, Путивльський район)
Протягом тривалого часу монастир вважався одним з найважливіших духовних центрів України і Росії. У XVIII ст. Софроніївська пустинь була настільки відома й популярна, що російська імператриця Єлизавета Петрівна, подорожуючи у 1744 р. до Києва, навмисно відхилилася від маршруту, аби відвідати цей монастир...
Першими ченцями Софроніївського Мовчанського Різдва Богородиці Печерського чоловічого монастиря з’явилися тут у XIII ст. Вважається, що вони втекли з Києво-Печерської Лаври під час монголо-татарської навали. У 1656 році відбулась подія, яка змінила долю древньої пустині, її настоятелем стає старець Софроній. Після його смерті Мовчанська печерська пустинь стала носити його ім’я.
Протягом тривалого часу монастир вважався одним з найважливіших духовних центрів України і Росії. У XVIII ст. Софроніївська пустинь була настільки відома й популярна, що російська імператриця Єлизавета Петрівна, подорожуючи у 1744 р. до Києва, навмисно відхилилася від маршруту, аби відвідати цей монастир.
У 20 ст. більша частина монастирських споруд була зруйнована. З 1999 року монастир почав відроджуватись. Відреставровано храм Іллі Пророка, Покровську надбрамну церкву і трапезну. Розпочато відбудову собору Різдва Пресвятої Богородиці та Успенської церкви. Збереглося кілька печерних комплексів монастиря. Найстаріші печери фахівці датують XIII-XIV ст.
|