This version of the page http://www.nbuv.gov.ua/people/gvv.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-07-19. The original page over time could change.
Гончарук Владислав Володимирович, учений-хімік, академік НАН України (Київ) — наукова біографія

Гончарук Владислав Володимирович

 

Учений у галузі хімії і технології води, фізичної хімії, хімічної кінетики та каталізу, колоїдної хімії. Академік Національної академії наук України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).

Народився 20 жовтня 1941 року. Після закінчення в 1965 р. Київського державного університету ім. Т. Шевченка Владислав Гончарук спершу працює в Інституті фізичної хімії АН УРСР (з 1966 р.), а з 1971 р. — в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту (обраний у 1988 р.). З 1998 року — академік-секретар і член Президії НАН України.

Владислав Володимирович створив і розвинув принципово новий напрям у галузі хімії і технології водоочищення — каталітичне і фотокаталітичне знешкодження токсичних домішок у природних та стічних водах. Після проголошення незалежності України він зосередив свої зусилля на розв'язанні цілої низки проблем водно-екологічного напряму, які мають велике державне значення. Він розробив і запропонував концепцію поліпшення питного водопостачання населення України. Під час виконання Державної науково-технічної програми "Питна вода", керівником якої він є, було одержано винятково важливі результати для створення нових підходів удосконалення питного водопостачання різних регіонів України, технології очищення природних і стічних вод.

Під керівництвом академіка В. Гончарука розроблено технології та нові конструкції унікального обладнання для водоочищення, водопідготування і знезараження питної води, наприклад, установки колективного та індивідуального користування для одержання високоякісної питної води, озонатори, хлоратори, іонатори. Ними вже широко користуються в різних місцях України, зокрема у Харкові, Миколаєві, Херсоні, Києві тощо.

Вчений брав активну участь у ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, очолював оперативну групу при Президії НАН України з дезактивації та був начальником штабу НАН України у м. Чорнобиль. За розроблення технологій з питань дезактивації техніки, ґрунту, живих істот тощо (захищених 12 авторськими свідоцтвами) його нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Він — автор понад 350 статей, 5 монографій, володар 40 патентів та авторських свідоцтв на винаходи.

Протягом багатьох років В. Гончарук провадить велику громадську роботу як член Координаційної ради з охорони навколишнього середовища при Міністерстві освіти і науки України, працює головним редактором журналу "Химия и технология воды", входить до складу редколегій журналів "Вісник НАН України", "Доповіді НАН України", "Теоретическая и экспериментальная химия", "Украинский химический журнал", "Химия в интересах устойчивого развития".

Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2001. — N 10.

Бібліографія публікацій   В. В. Гончарука
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")

Тексти вибраних публікацій   В. В. Гончарука

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua