З андеграунду верхи на плагіаті?
|
Здорові амбіції, бажання слави – це те, що змушує працювати, вдосконалюватися і йти уперед. Концерт, що відбувся цієї неділі у “Ляльці”, зібрав трійку молодих команд саме такого штибу. Багато хто з традиційної публіки клубу, мабуть, називає їх занадто попсовими як для рок-культури, позбавленими типово андеграундного депресняку і усвідомлення власної геніальної невизнаності і непотрібності суспільству. Можливо тому власне отих типових відвідувачів концертів у “Ляльці” того дня було не так вже й багато (правду кажучи, як і публіки загалом). Зате посеред залу хвацько витанцьовували хлопці у кросівках і шкірянках та дівчатка у капронових колготках і чобітках на обцасах.
Дрогобицька команда “Тетіс” та львівські “ Green Silence ” і “ Vox Populi ”, й справді грають доволі легку для сприйняття музику. Тобто власне “Тетіс” є дещо важчим за звучанням, займаючи, за визначенням самих музикантів, досі практично незаповнену в Україні нішу між легкою та важкою музикою. “ Green Silence ” – фанкова група, дещо по-юнацькому максималістична. А львівська команда “ Vox Populi ”, що є частим гостем на підмостках “Ляльки” щоразу залишає одне й те ж враження. Хлопцям явно не дають спокою лаври Славка Вакарчука. Звісно, в розумних межах спроби уподібнення до ідолів сучасного українського поп-року “Океану Ельзи” може й виглядали б виправдано у контексті бажання здобути до лав прихильників гурту якомога більше писклявих дівчаток-фанаток, але майже сліпе копіювання окремих мелодій грішить явним плагіатом і невмінням творити щось нове. І запевняння вокаліста “ Vox Populi ”, що коли вони починали грати “Океан Ельзи” були не надто відомою групою, звучать просто смішно. Та як би там не було, копія, навіть найгеніальніша, ніколи не має шансів повторити успіху оригіналу.
****
Гурт “Тетіс” , вокаліст Юрій Горбачов:
Ти яко вокаліст групи “Тетіс” уже визначився чого хочеш від музики?
Все дуже просто. Група “Тетіс” завжди хотіла грати те, що вже забуто. Концепція гурту – це музика 70-х з елементами 90-х. Прагнемо створити цікавий саунд з елементами старого духу, але поданий по-новому. У нас є записано кілька композицій, зараз будемо переробляти їх і хочемо записати перший альбом. Але щоб він був саме таким, щоб нас повністю влаштовував.
Що заважає вам записати альбом просто зараз?
Те, що наша група розірвана між двома регіонами. Раніше ми усі вчилися разом спершу в училищі, а потім у ВУЗі, а тепер роз'їхалися – двоє музикантів мешкають у Львівській, а двоє у Тернопільській області. Тому рух команди став сповільненим. Якби не оця транзитність групи, могли б зробити набагато більше.
Ця транзитність є тимчасовою?
Багато груп розпадається лише через отакі причини, а ми уже два роки існуємо живучи в різних областях. Це просто сповільняє рух групи, але не змушує її припинити своє існування. Але протягом останнього року у нас спостерігається прогрес. Схоже, зараз усе пішло на лади.
Як ти бачиш шлях вашого подальшого розвитку?
Наша ніша – це простір між важкою і більш мелодійною музикою, який в українській рок-музиці загубленим. Нині її займає набір з дюжини команд, які зараз там тому, що свого часу були достатньо розкручені. А у нас на розкрутку поки що нема ні грошей ні можливості. А от коли будуть дотації на це, тоді станеться великий вибух музики. Ми цього очікуємо, хоча це буде і це не скоро.
***
Гурт “ Green Silence ”, вокаліст Барман:
Вам сьогодні виповнюється рік. День народження – це зазвичай час для підбиття підсумків, причому як негативних так і позитивних...
Якщо говорити про якісь події у житті групи протягом цього року, то у нас змінився склад групи, стиль музики - починали з фанку, потім грали брит-поп, а згодом знову повернулися до фанку, вже вдосконаливши його.
Що ж до негативів, то основним таким був наш перший концерт. Тоді ми “підірвали” публіку, після чого почався застій, який тривав три місяці - ми просто спочивали на лаврах. А зимою вже нарешті очухалися, хоча насправді зима - це не наш період...
Як ти бачиш подальший розвиток групи?
Всяке може статися, завтра стеля може на голову впасти. А загалом, перспектива є, адже є якісь задатки, хороший матеріал, з яким можна щось зробити. От зараз плануємо записатися на нормальній студії і рушати на Київ. Бо досить сидіти в андерграунді... Декому може видаватися попсовим те, що ми граємо, але нам це подобається. Це добра музика. І тому хочемо пробити її в маси.
Київ повинен стати для вас початково чи кінцевою точкою відліку?
Початковою, а там побачимо. Наша мета – вилізти з андеґраунду, бо жити у ньому нереспектабельно.
Але ж багато молодих груп вважають що це навпаки круто – перебувати в андеґраунді...
В цьому нема нічого крутого. Вокалістка групи “Фактично самі” Ірена Карпа сказала дуже класну фразу: “Мені наплювати що про нас кажуть ті, які сидять і говорять про свої невизнані таланти”. Музикою, як і будь-чим іншим, можна заробляти гроші. А андеґраунд – це підвал. І бажання пробитися звідтам є цілком нормальним.
****
“ Vox Populi ”, вокаліст Тарас Різняк:
Які у нас плани на майбутнє? Найперше – щоб Ромко, наш гітарист зробив закордонний паспорт. От нещодавно ми мусили відмовитися від виступу у Кракові через його відсутність. Також хочеться мати побільше концертів, зокрема у Львові, тому що це і нас загартовує і люди нас побачать. Плануємо під час парламентських виборів поїздити Львівською областю, виступатимемо за Партію “Народний союз Українці!”.
Хто є креативним ядром колективу?
Наш гітарист Роман, який є засновником групи. Він є тією потугою і наснагою, яка усіх нас збирає разом. Але загалом ми всі одне одного підтримуємо, підказуємо.
Музика для вас є чимось, чим займаєтеся у вільний від основних занять час чи чимось більшим?
Для мене особисто - значно більшим. Щоправда, зараз ми не маємо реального заробітку з неї, тому мусимо працювати ще десь.
Вам не говорили що ваша музика дуже нагадує групу “Океан Ельзи”?
Говорили. Це у нас виходить абсолютно несвідомо. Але міняти нічого не збираємося.
Не боїтеся що вас звинуватять у плагіаті?
- Думаємо, що не звинуватятьі, бо ми з них нічого не стягували. Коли “ Vox Populi ” починали грати “Океан Ельзи” ще не були дуже відомою групою. З них тоді не було що стягувати (музика “ Vox Populi ” перегукується не зі старими речами “ОЕ”, а з композиціями з двох останніх альбомів гурту, коли вони уже були відомими на всю Україну, - Авт. ).
Ваші найближчі плани щодо промоції групи?
Не можу сказати. Серйозно. Нам зараз просто треба зігратися, а деякі люди пообіцяли, що допоможуть нам записати альбом. Потім йтимемо далі. Люди мають почути нас, бо ми можемо казати, що граємо класно, а їм може і не сподобатися.
Оксана КЕРИК