Минулої середи у коридорі, де знаходиться Управління земельних ресурсів Бориспільського району, було занадто багатолюдно. Довга черга тяглася від дверей приймальні, що на другому поверсі, до вхідних першого, а дехто стояв надворі, бо нестерпно важко чекати у переповненому приміщенні. Чергу люди починають займати ще з 2-ої години ночі. О 10.40 записувався чоловік за номером 138! Періодично найактивніші роблять перекличку, і для переконання, що немає когось без черги, вибірково називають прізвища. У вкрай тісному приміщенні розмістились ще й фотоательє, і районний земельний кадастр. Та, як скаржаться люди, навіть туалету немає. Тож той, хто надовго залишає приміщення, ризикує втратити своє місце: його можуть викреслити зі списку.

Побачивши мою зацікавленість питаннями, із якими прийшли до земельного управління, люди почали скаржитись, обурюватись на недосконалі закони, на корупцію окремих організацій, що виготовляють державні акти. Були такі, які чекають декілька років на документи на землю і прийшли запитати, що робити, аби прискорити цей процес. Хтось хоче отримати довідку або консультацію.

Чому такі великі черги і що робити, щоб вони стали меншими, ми запитали у начальника Управління земельних ресурсів Бориспільського району Володимира Дмитренка.

— Штат працівників управління складається із 16 осіб. А на район поблизу Києва це дуже мало. На Бориспільщині тільки садових товариств близько 350, у яких декілька десятків чи сотень співвласників. Хоча колишній відділ земельних ресурсів переформували в управління і, згідно зі  штатним розписом, нам потрібно ще 3-4 працівники, але ні приміщення поки що не дозволяє, ні фінансування. Про вкрай тісне приміщення ми піднімали питання перед райрадою і райдержадміністрацією. Обіцяють нам допомогти у цьому питанні... Адже результативність праці залежить від умов, у яких людина працює. Тож сподіваюся, що коли збільшиться кількість працівників, то і черги будуть меншими.

— То чи не можна було б зробити прийомний день у суботу, коли у багатьох людей вихідний?
— По-перше, ми державна структура, і на суботу та неділю у нас припадають вихідні. Згідно з графіком, у вівторок приймаємо юридичних осіб, у середу — фізичних осіб, а у четвер — проектні організації. І всі просять, аби приймали по два дні на тиждень. Окрім того, ми розглядаємо велику кількість письмових звернень громадян стосовно земельних питань, що надходять до райдержадміністрації.

— Люди у черзі скаржаться на те, що немає інформації на стенді, якими саме питаннями займається управління? Адже дехто ризикує просто вистояти півдоби, а тоді з’ясувати, що він потрапив не туди.

— Ми вже вивісили у коридорі стенд, незабаром заповнимо його інформацією. Але через напружений робочий графік не все ще підготували. Часто доводиться залишатися після роботи, аби розібрати численні заяви і скарги. А найчастіше до Управління земельних ресурсів люди звертаються про довідки по обтяження, щоб здійснити цивільно-правові угоди: продати, подарувати, оформити спадщину. У письмових зверненнях здебільшого звучать питання приватизації земельних ділянок, заміна сертифікатів на державні акти, оформлення спадщини тощо.

— Є люди, які ще не отримали державний акт на пай, а мають сертифікат на землю. До кого їм звертатися з цього приводу?

— Заміна відбувається на підставі розпорядження голови РДА. Потрібно звернутися за дозволом у Бориспільську райдержадміністрацію. До заяви додати викопіювання із схеми паювання, копію сертифікату, паспортні дані.

— Ще багато людей запитує про «космічні» ціни на виготовлення державних актів. І чому структури, що виготовляють документи на право власності на землю, не хочуть у договорах вказувати термін виготовлення акту?

— Є відповідні служби, які перевіряють цінову політику, тому, на мій погляд, не в інтересах підприємств завищувати ціни... Ми ж контролювати приватні структури не маємо права. Термін виготовлення державних актів повинен обумовлюватися у договорі.

— Чи обов’язково замінювати державні акти старого зразка (до 2005 року)?

— Замінювати необов’язково. Державні акти без кадастрового номера теж дійсні, їх ніхто не відміняв. Тож, хто бажає, аби його ділянка була внесена до центральної бази даних, повинен звернутися до проектної організації, яка виготовляла державний акт, чи у будь-яку іншу, яка має ліцензію на виготовлення таких документів.

З тяжким почуттям я залишала приміщення Управління земельних ресурсів: якщо керівники управління впродовж кількох місяців не зробили інформаційний стенд для населення, що, безумовно, зменшило б чергу, то це свідчить про їхню байдужість до людей або що вона комусь вигідна.

Коли ж влада зглянеться на людей і буде робити те, що вона зобов’язана: дбати про ЛЮДИНУ.

Лариса Мацюк